ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...


Реферат на тему:

Транспортний ризик

Транспорт надає специфічні послуги, пов\'язані з переміщенням товарів або людей у просторі. Транспортна діяльність не супроводжується створенням нових речей (предметів матеріального світу), її результатом є економічний ефект, створений внаслідок переміщення вантажів і пасажирів. Відносини по перевезенню виникають за наявності потреби в територіальному переміщенні об\'єктів (людей) за допомогою транспортних засобів. їх суб\'єктами є транспортна організація і особа (продавець і покупець), зацікавлена в транспортуванні. Проте не кожне територіальне переміщення товару за допомогою транспортних засобів призводить до виникнення зобов\'язань перевезення (наприклад, переміщення матеріальних цінностей власними транспортними засобами між окремими підрозділами підприємства або філіями, якщо вони розміщуються на різних (віддалених у просторі) територіях).

Транспортні операції супроводжують різні етапи виробничого процесу (постачання сировини, матеріалів, енергоносіїв, обладнання, збут продукції), тому ризики, пов\'язані з перевезеннями, виокремлюють в самостійну групу.

Транспортний ризик — ризик, який виникає у зв\'язку з транспортними операціями, тобто процесом переміщення матеріальних цінностей (продукції, сировини, обладнання тощо) і людей в просторі, і пов\'язаний з потенційною можливістю зниження споживчих властивостей об\'єктів і порушенням умов їх переміщення (терміни, кінцевий пункт тощо).

Транспортні ризики тісно пов\'язані з логістичними (постачальницькими і збутовими), оскільки перевезення є джерелами їх виникнення. Ці ризики вивчає логістика — наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних та інформаційних потоків у просторі і в часі від їх первинного джерела до кінцевого споживача.

Ризик неправильного визначення моменту передавання відповідальності за вантаж пов\'язаний з можливими втратами (неповне врахування витрат транспортування у реалізаційній ціні) або зниженням доходів (занижена або завищена ціна реалізації) внаслідок неадекватного вибору місця (часу) передачі відповідальності за об\'єкт перевезення від продавання до перевізника або покупця.

Основними видами транспортних ризиків є: ризик неправильного визначення моменту передавання відповідальності за вантаж у процесі транспортування, ризик вибору транспортного засобу і ризик пошкодження вантажу при перевезенні.

1. Ризик неправильного визначення моменту передачі відповідальності за вантаж у процесі транспортування.

Зі становленням і поширенням капіталістичних відносин, які супроводжувалися розвитком промисловості, поширенням міжнародного поділу праці виникла необхідність у класифікації і диференціації транспортних ризиків. Вперше це зробила Міжнародна торгова палата в Парижі (1919), в 1936 р. були запроваджені перші правила зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу (ІНКОТЕРМС), які надалі коригувались у 1953, 1967, 1976, 1980, 2000 роках.

ІНКОТЕРМС — базові умови зовнішньоторгового контракту купівлі-продажу, які встановлюють базові ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування та інші супутні витрати в ціну товару чи ні. Вони встановлені з метою мінімізації ризиків, законодавчого розподілу відповідальності за їх виникнення між продавцем і покупцем. Базові умови ІНКОТЕРМС визначають:

  • хто (продавець, покупець, перевізник) і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн — продавців, покупців, транзитних країн, а також при перевезені товару морським, річковим і повітряним транспортом;

  • обов\'язки продавців щодо пакування та маркування товарів, страхування вантажів, оформлення комерційної документації відповідно до існуючих вимог;

  • місце і момент переходу від продавця до покупця права власності на товар;

  • заходи, пов\'язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару, та витрати, пов\'язані з цим.

Базові умови спрощують укладання і узгодження контрактів, особливості яких регламентовані міжнародною практикою. Знання та застосування наведених в ІНКОТЕРМС торгових термінів полегшує здійснення торгових операцій.

Застосування умов ІНКОТЕРМС підпорядковується таким правилам:

  1. вони не регулюють наслідки, які може мати контракт щодо права власності на товар, і не містять засобів правового захисту у разі порушення контракту однією із сторін;

  2. тільки пряме посилання на застосування умов ІНКОТЕРМС у тексті контракту є підставою для тлумачення цього контракту відповідно до ІНКОТЕРМС;

  3. за наявності у контракті посилання на умови ІНКОТЕРМС і водночас статей, які суперечать їм або обмежують їх, такі статті не є визначальними.

Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов\'язань щодо відповідальності за транспортні ризики та поставку товару умови ІНКОТЕРМС поділяють на 4 групи: Е (відправлення), F (основне перевезення не оплачено), С (основне перевезення оплачено), D (прибуття).

До групи Е належать умови, що передбачають мінімальні зобов\'язання для продавця, які полягають у тому, що постачальник тримає товар на своїх власних складах, ризики приймають на себе постачальник і його банк до моменту прийняття товару покупцем (ЕХW — франко-завод). Ризик транспортування від приміщення продавця до кінцевого пункту покладається на покупця і його банк.

Відповідно до умов групи F продавець вважається таким, що виконав свої зобов\'язання, після передавання товару перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення і дає продавцеві інструкції: кому, коли і як передати придбані товари (вся процедура повинна бути чітко визначена для обох сторін). Група F містить 3 конкретні умови (ситуації) передавання відповідальності і ризиків, які означають:

  • умова FСА (вільний до визначеного місця або франко-перевізник): ризик і відповідальність продавця і його банку переносяться на покупця в момент передавання товару в домовленому місці;

  • умова FАS (вільний біля борту корабля): відповідальність і ризик за товар переходять від постачальника до покупця у визначеному договором порту. При цьому товар доставляється до борту корабля на причал або на ліхтери, до цього моменту усі витрати і ризики покладено на продавця (розмитнення, одержання експортної ліцензії). Покупець зобов\'язаний забезпечити подачу в обумовлений порт зафрахтованого ним корабля;

— умова FОВ (вільний на борту судна): продавець і його банк знімають з себе відповідальність після вивантаження товару на борт корабля. Ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця в момент перетину ним лінії релінгу (поручня) корабля. Продавець зобов\'язаний одержати за свій рахунок експортну ліцензію або інший документ, що дозволяє експорт товару, і нести усі інші витрати, необхідні для його відвантаження на корабель, включаючи вартість відвантаження товару на борт. Покупець повинен забезпечити подання в обумовлений порт зафрахтованого ним корабля і нести усі наступні витрати.