ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Наукознавство. Інновації. Біографії → Антропологічний фактор у міжпредметній координації біології з іншими науками

Реферат на тему:

Антропологічний фактор у міжпредметнійкоординації біології з іншими науками

В сучасних умовах відходу від тотальної уніфікації і стандартизації навчально-виховного процесу, подолання консерватизму і стереотипів педа-гогічного мислення, зміни парадигми освіти постійно підвищується ак-туальність проблеми міжпредметних зв\'язків при вивченні біології та роль антропологічного фактору в цьому процесі.

Міжпредметні зв\'язки – це класичне питання методики викладання біології, проте воно набуває нового змісту в світлі вимог інтеграції, гуманізації та координації освіти, які ставляться суспільством перед сучасною Школою.

Біологія, згідно державної національної програми \"Освіта\" (Україна XXI століття), є однією з профілюючих дисциплін, знання основ якої є обов\'язковим для кожної освіченої людини, і тому вона викладається в усіх школах, середніх і вищих навчальних закладах біологічного профілю. Біологія сьогодні – це складна багатогалузева наука про живі організми, яка включає емпіричні і теоретичні, фундаментальні, прикладні і таксономічні аспекти; тісно пов\'язана з такими дисциплінами: хімією, фізикою, географією, астрономією, математикою, людинознавством, філософією тощо і з одного боку базується на законах і основних положеннях останніх, а з другого – значно розширює інформаційне наукове поле для них.

Міжпредметна координація та інтеграція – це взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою. Міжпредметні зв\'язки відображають комплексний підхід до навчання та виховання, забезпечують виділення основних елементів змісту освіти та узгодження і взаємозв\'язки фактичного матеріалу між окремими навчальними предметами. На будь-якому етапі навчання вони виконують навчальну, виховну, розвиваючу і детермінуючу функції [3]. Це здійснюється завдяки інтеграції і координації знань, підвищенню продуктивності розумової праці та перебігу психічних процесів.

Важливу роль в реалізації міжпредметності у навчанні відіграє антропологічний фактор, який базується на взаємозв\'язку дій викладача і учня. Слід зазначити, що діяльність викладача передбачає конкретну мету навчання і різні способи її досягнення; діяльність учня – сприйняття мети навчання і виконання різноманітних дій для її реалізації. При цьому викладач завжди узгоджує свої дії з закономірностями процесу засвоєння знань.

Міжпредметні зв\'язки формують конкретні знання учнів, включаючи їх в оперування пізнавальними методами, які мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання аналогій, узагальнення тощо) [1].

Особливого значення набуває розкриття на базі міжпредметних зв\'язків моральних аспектів науки. Вони відіграють важливу роль у розвитку системного мислення учнів, а це вимагає залучення учених–спеціалістів з усіх навчальних предметів (галузей загальної освіти), дидактів, психологів, методистів, учителів-практиків для написання та впровадження навчальних програм та підручників в навчально-виховний процес на міжпредметній основі. Ця робота повинна проводитись комплексно, починаючи з вузу і продовжуватися постійно на протязі педагогічної діяльності вчителів-фахівців, виходячи з такої дидактичної схеми:

Той, хто навчає Той, хто навчається

Антропологічний

фактор

Для ґрунтовної підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів-біологів в педагогічному університеті особливу увагу слід приділяти міжпредметній координації, яка озброює фахівця біолога знаннями суміжних наук, вміннями їх аналізувати і систематизувати; сприяє глибокому засвоєнню студентами загальнобіологічних, спеціальних та прикладних понять, розвитку творчого мислення і розумової активності; здійсненню екологічного, естетичного, трудового, гігієнічного виховання при вивченні кожної біологічної дисципліни.

Проблематична ситуація з реалізації міжпредметності при вивченні предметів біологічного циклу характерна для вузу.

Основними причинами цього є:

- досить великий перелік дисциплін, які вивчаються, розподіл годин на них та послідовність викладання;

- перевантаження багатьох дисциплін детальною конкретизацією;

- зайва теоретизація при відсутності відповідного практичного підкріплення тощо;

Вихід з цього становища полягає в реалізації таких заходів:

- узгодженні навчальних планів з урахуванням міжпредметних зв\'язків;

- конкретний учбовий матеріал повинен читатися на сучасному науковому рівні один раз по одній дисципліні з залученням необхідної інформації з інших предметів;

- теоретичні знання обов\'язково повинні підкріплюватися безпосередньо практичною діяльністю, чому сприяє органічне поєднання учбового процесу з науковою роботою.

Наприклад, тему \"Фотосинтез\" доцільно розглядати у курсі \"Фізіологія рослин\" з залученням знань з таких дисциплін як: фізика (відбиття, поглинання та пропускання світла, його трансформація; відповідність закону збереження маси та енергії; особливості дифузійних процесів; газові закони; закони осмосу, проникливості тощо); хімія (інтенсивність та спрямованість хімічних реакцій; явища каталізу; ферментативні процеси, їх специфічність; принципи рівноваги та компартментації і т.д.); біохімія (активність, специфічність та різноманіття шляхів фотосинтезу, транспорту асимілятів; кількісний і якісний склад продуктів фотосинтезу тощо); генетика (генетична детермінація складових фотосинтетичного процесу; цитоплазматична спадковість; роль ядра і хлоропластів в реалізації генетичної інформації і т.д.); екологія (залежність фотосинтезу від впливу різноманітних факторів середовища : t°С, W %, h۷ тощо); математика (з\'ясування залежностей між різними параметрами і продуктивністю; розробка математичних моделей з метою перспективного прогнозування). Вивчення фотосинтезу слід проводити на базі такої узагальнюючої моделі (рис.).

Ф О Т О С И Н Т Е З

Рис. Узагальнююча модель вивчення фотосинтезу у вузі

При вивченні цієї теми на рівні міжпредметної координації у педуніверситеті використовуються як традиційні форми навчання (лекції, лабораторно-практичні заняття, польова практика), так і нестандартні (фізіологічні \"Брейн-ринги\", заняття-виставки, заняття-конференції, дискусії тощо).

Для інтенсифікації навчального процесу на основі активізації пізнавальної діяльності студентів нами пропонується імовірнісна інте-лектуальна гра – фізіологічний \"Брейн-ринг\", яка проводиться за загально прийнятими правилами [2].

Цей розважальний за формою, але інформативний за змістом і спортивний за характером захід є досить ефективний при вивченні фізіології рослин. Успіх цього виду роботи залежить від матеріально-технічної бази, текстового змісту, професійного рівня та підготовленості ведучого, гравців і всіх присутніх.