ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Інформатика. Інформація. Компютерні науки → Електронні документи у діяльності державної податкової служби в Україні

Електронні документи у діяльності державної податкової служби в Україні

Сьогодні в Україні під патронатом різних відомств функціонують або перебувають на стадії впровадження ряд великих державних проектів інформаційних, інформаційно-довідкових, інформаційно-пошукових, інформаційно-аналітичних систем і систем автоматизованого обліку. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 414-р \"Про затвердження переліку завдань (проектів) Національної програми інформатизації на 2003 рік, їх державних замовників та обсягів фінансування\" передбачено створити систему інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, автоматизовану систему інформаційно-аналітичного забезпечення Адміністрації Президента України, інтегровану телекомунікаційну інформаційно-аналітичну систему будинку Уряду, автоматизовану інформаційно-аналітичну систему Верховної Ради України, Урядову інформаційно-аналітичну систему з питань надзвичайних ситуацій, Єдину державну автоматизовану паспортну систему, автоматизовану інформаційну систему перетинання державного кордону, інформаційно-аналітичну систему Антимонопольного комітету, центральну частину автоматизованої інформаційної системи \"Реєстр суб\'єктів підприємницької діяльності\", автоматизовану інформаційно-аналітичну систему фінансових органів, інформаційно-аналітичну систему \"Місцеві бюджети\", автоматизовані інформаційно-аналітичні системи Державного казначейства та податкових органів, інформаційно-аналітичну систему Рахункової палати, систему інформаційно-аналітичного забезпечення Мінпраці тощо.

Велику увагу питанням інформатизації приділяють Органи державної податкової служби в Україні (ДПС): інформатизація ДПС розглядається як комплекс організаційних, правових, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих та інших процесів щодо формування умов реалізації інформаційних потреб органів ДПС на основі створення, розвитку та використання інформаційних систем, побудованих на новітній електронно-обчислювальній (комп\'ютерній) та комунікаційній техніці й інформаційних технологіях. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 1993 року № 570 \"Про вдосконалення діяльності державної податкової служби та зміцнення її матеріально-технічної бази\" функціонує автоматизована інформаційна система \"АІС-Податки\". У складі Державної податкової адміністрації України діють Департамент автоматизації процесів оподаткування та Головний сервісний центр комп\'ютерних технологій.

Сучасні інформаційні системи, засновані на комп\'ютерних мережах зі супутниковими, телекомунікаційними, оптоволоконними та іншими каналами зв\'язку, забезпечують створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів. Хоча концепція електронного документа з\'явилася ще на початку 80-х років, його правовий статус було визначено відносно недавно Законом України „Про електронні документи та електронний документообіг\" від 22 травня 2003 року № 851-IV, який встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів в Україні.

Обов\'язковим реквізитом електронного документа, без якого він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили, є електронний підпис, що використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб\'єктами електронного документообігу. Відносини, пов\'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються Законом України \"Про електронний цифровий підпис\" від 22 травня 2003 року № 852-IV.

На відміну від рукописного підпису, електронний цифровий підпис (скорчено – ЕЦП) має не фізичну, а логічну природу – це просто послідовність символів, отримана за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Особистий ключ – це параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, доступний тільки підписувачу; відкритий ключ – параметр криптографічного алгоритму перевірки електронного цифрового підпису, доступний суб\'єктам відносин у сфері використання електронного цифрового підпису.

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, що здійснюється з використанням електронних документів. Його застосовують фізичними та юридичними особами – суб\'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі. Нотаріальні дії із засвідченням справжності електронного цифрового підпису на електронних документах вчиняються відповідно до порядку, встановленого законом.

Вкажемо на деякі характерні властивості ЕЦП [1]:

1. При використанні сертифікованих засобів ЕЦП захисні властивості електронного підпису біьші, ніж рукописного. Їм можна дати об\'єктивну оцінку, засновану на строгому математичному аналізі, що дозволяє порівнювати захисні властивості.

2. З можливості об\'єктивної оцінки захисних властивостей ЕЦП випливає можливість їх градації. Так, наприклад, в цивільному документообігу достатньо найпростіших засобів ЕЦП, у службовому документообігу – сертифікованих засобів, а для конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом передбачено використання спеціальних засобів ЕЦП.

3. Незалежність ЕЦП від носія дозволяє використовувати його в електронному документообігу. При використані ЕЦП можливі договірні відносини між віддаленими юридичними та фізичними особами без прямого або посереднього фізичного контакту між ними.

4. Логічна природа ЕЦП дозволяє розглядати документ та його копії як рівнозначні.

5. На відміну від рукописного, електронний підпис може виступати не тільки засобом ідентифікації, але й засобом аутентифікації документа. В електронний документ, підписаний ЕЦП, неможливо внести зміни, не порушивши підпис.

6. Механізм обслуговування ЕЦП засновано на програмних і апаратних засобах обчислювальної техніки, тому він добре автоматизується. Усі стадії обслуговування (створення, застосування, посвідчення і перевірка ЕЦП) автоматизовані, що значно підвищує ефективність документообігу.