ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Історія Всесвітня → Історія України до ХVI ст

Історія України до ХVI ст → Курсова робота


Тема 1: Вступ до курсу \"Історія України\".

План:

  1. Історія України як наука, предмет її дослідження;

  2. Принципи, методи, функції, періодизація історії України;

  3. Джерела історії України.

  1. Історія України як наука, предмет її дослідження

Слово \"Україна\" виникло в 5 ст. до н.е. Слово \"Історія\" виникає в Давній Греції (історик Геродот) – озн. \"оповідання про минуле\". Історик Геродот – родоначальник і батько історії. На сьогодні існують 2 підходи до визначення історії: широкий – загальний процес розвитку; вузький – пізнання процесів розвитку людського суспільства.

Історія як наука пізнання реалізовується як процес вивчення законів \"діалектики\" (філософії). Закони діалектики базуються на 3 х постулатах:

  1. заперечення заперечення;

  2. перехід кількісних показників в якість;

  3. єдність та боротьба протилежностей.

Історія України являє собою: частину Світової історії; є самостійною наукою, що вивчає розвиток суспільства в межах території суч. України.

Принципи історії України:

  1. історизму (хронологічної послідовності);

  2. об\'єктивізму;

  3. наукового плюралізму.

Об\'єктивізм:

  1. хронологія виникнення явища (КОЛИ?);

  2. причини виникнення явища (ЧОМУ?);

  3. результати дії явища (прогресивні або рецесивні (регресивні));

  4. з\'ясування наслідків (позитивні або негативні).

Причини виникнення явища:

  1. об\'єктивні та суб\'єктивні;

  2. внутрішні та зовнішні;

  3. економічні, політичні, культурні і т.ін.

Етапи розвитку історичного явища:

  1. зародження;

  2. кульмінація;

  3. завершення.

  1. Принципи, методи, функції, періодизація історії України

Науковий плюралізм – принцип, що враховує існування різних точок зору (теорій) до тих пір поки не з\'явились нові більш обґрунтовані т.з.

Методи наукового дослідження:

  1. порівняльного аналізу;

  2. математико статистичний;

  3. логічний;

  4. моделювання подій;

  5. прогнозування;

  6. реконструкції.

Порівняльний аналіз – порівняння історичних явищ і подій дає можливість з\'ясувати особисті риси явища (події) і загальні (закономірні) риси іст. явища (події). Порівнювати можна тільки рівнозначні за смислом іст. події. Порівняння іст. подій існує вертикальне та горизонтальне.

Математико статистичний – кількісні показники, що можуть охарактеризувати економічні рівні розвитку.

Логічний метод – синтез та аналіз подій шляхом дедукції та індукції.

Моделювання + прогнозування – на підставі відомих історичних даних прогнозування майбутніх подій.

Реконструкція – археологічні розкопки, знахідки.

Функції історії:

  1. комунікативна (зв\'язок минулого покоління з сучасним – загальна іст. доля);

  2. належність до історії.

  3. Джерела історії України

Історія є наукою доведених доказів, тому основними джерелами є:

  1. речові джерела;

  2. письмові джерела;

  3. лінгвістичні джерела;

  4. усні джерела.

Речові докази – археологічні відкриття: предмети побуту, архітектура, прикраси і т.ін.

Письмові джерела:

  1. Група:

  • давньогрецькі письмена;

  • давньоримські письмена;

  • арабські письмена;

  • зах. – європейські письмена;

  • візантійські письмена.

  1. Група:

  • з 5 ст. до н.е. по 11 ст. н.е. – давньоруські письмена (Літописи).

  1. Група:

  • релігійна давньоруська література (повчання, хождіння, моління...);

  • актові документи (конституції, договорчі, накази, постанови, директиви);

  • документи політичних партій та суспільних організацій;

  • СМІ матеріали;

  • мемуари;

  • документи та матеріали правоохоронних органів.

Лінгвістичні джерела – вивчають мовні процеси.

Усні джерела:

  1. міфи;

  2. легенди;

  3. думи;

  4. билини;

  5. казки;

  6. історичні пісні;

  7. приказки.

Тема 2: Історія Стародавньої України

План:

  1. Первісно-общинний лад на території України;

  2. Кочові народи в Україні;

  3. Античні міста – держави на території Пн. Причорномор\'я.

  1. Первісно-общинний лад (ПОЛ) на території України

Не має єдиного погляду вчених на періодизацію даного періоду. Поява первісно – общинного ладу коливається від 1 млн. мінімум до 1,5 млн. років максимум.

Первісно – общинний лад – перший сусп. лад, який характеризується:

  1. примітивними матеріалами для виготовлення знарядь праці (камінь, дерево, кістка);

  2. примітивними знаряддями праці (ручне рубило, дубина, палиця – копалиця);

  3. примітивними заняттями (збиральництво, полювання, рибальство);

  4. примітивним устроєм (плем\'я з давніх часів жило колективами або ж общинами);

  5. відсутність приватної власності на засоби виробництва та ресурси;

  6. результати праці розподілялись порівну між членами родини або общини;

  7. матріархат (рід вівся по лінії матері);

  8. релігія – фетишизм, анімізм, магія, тотемізм.

Еволюція общини:

  1. стадо;

  2. ранньо – родова община;

  3. родова община;

  4. родо – племінна община;

  5. сусідська община (сімейні общини);

  6. первісні держави (військово-політичні союзи).

Тотеми – тварини, рослини, природні явища з якими споріднювала себе людина.

Фетишизм – надприродні властивості речей (напр., лялька \"вуду\").

Анімізм – віра в безсмертя душі і пов\'язані з нею поховальні обряди (згодом традиції).

Магія – обряди за принципом \"подібності\" явищ.

ПОЛ має свою періодизацію:

  1. Підхід до періодизації – формаційний, за яким ПОЛ тривав з 1,5 млн. років до н.е. по 1 тис. до н.е.;

  2. Підхід до періодизації – цивілізаційний, за яким ПОЛ (або ж до індустріальне сусп.) визначався тривалістю \"варварського\" або ж \"дикунського\" періоду.

Періодизація:

  1. палеоліт (давній період) 210 тис. рік до н.е.;

  2. мезоліт (середній) 9 – 6 тис. років до н.е.;

  3. неоліт (новий) 6 – 3 тис. до н.е.;

  4. мідно – бронзовий вік 2 – 1 тис. до н.е.;

  5. вік заліза з 1 тис. до н.е.

50 – 35 тис. до н.е. виникає \"homo sapiens\" – людина сучасного типу (витісняє \"людину працьовиту\" або ж неандертальця).

Палеоліт:

  • це зародження нового суспільного стану (родова община);

  • люди \"опанували\" силу вогню і відкрили нові види зброї;

  • появились трипільські поселення.

Згідно постанови ЮНЕСКО, 1993 рік був визнаний роком \"Трипільської культури\".

ПОЛ став періодом, коли людство перейшло: 1) від каменю до металів; 2) від не відтворюваного виробництва до відтворюваного виробництва.