ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Історія Всесвітня → Трансформація світогляду населення Давньої Русі після хрещення

Зміст

Вступ

Розділ I. Джерела та історіографія проблеми

1.1 Джерела

1.2 Історіографія проблеми

Розділ II. Русь на зламі I – II тисячоліть

2.1 Поширення християнства на Русі

2.2 Утвердження християнства в Київській державі. Формування церковної організації

Розділ III. Зміна світобачення та соціального сприйняття

3.1 Світобачення та світосприйняття

3.2 Розуміння поняття \"християнські цінності\" в давньоруському суспільстві

3.3 Трансформація ціннісних орієнтацій особистості після запровадження християнства

Висновки

Список використаної літератури

Методичний додаток

Вступ

Світогляд людини напряму залежить від умов її існування, причому як матеріального середовища, так і ідеологічного. І зміни умов цього існування безпосередньо впливають – прямо чи опосередковано – на трансформацію цього світогляду і світосприймання в цілому. І чим глобальнішими були ці зміни, тим все глибші світоглядні пласти зазнавали трансформації.

Однією з таких переламних епох була доба формування Давньоруської держави, що супроводжувалась докорінними змінами в суспільному, політичному та економічному житті, що, врешті – решт, не могло не призвести і до повної зміни ідеологічної надбудови суспільства. Історично це вилилось у заміну язичницьких вірувань на християнські, що відбувалось за часів правління Володимира Великого.

Від тих подій минуло багато століть. Проблемі християнізації Русі присвячено сотні і тисячі наукових публікацій. Проте, на жаль, дослідники не приділяли цій проблемі належної уваги, обмежуючись, здебільшого, абстрактними міркуваннями або ж розробкою другорядних питань.

Причинами були прагнення уникати релігійних тем, малозрозумілий страх перед клерикалізмом, неподільне панування марксистсько-ленінської матеріалістичної ідеології.

Проблема ж трансформації – під впливом зміни релігії – світоглядних орієнтирів та світосприймання людиною доби Київської Русі так і залишилась практично не розробленою, що дозволяє вважати обрану тему актуальною та своєчасною.

Мета роботи: прослідкувати основні етапи трансформації світогляду населення Давньої Русі.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

  • визначити рівень дослідженості даної проблеми в науковій літературі;

  • проаналізувати політичну ситуацію на Русі на зламі І-ІІ тисячоліть;

  • розглянути зміни у світобаченні та світосприйнятті.

Об\'єктом дослідження є світогляд населення Русі.

Предметомдослідження – трансформація цього світогляду після прийняття християнства.

Територіальні рамки даної дипломної роботи охоплюють всю територію Давньоруської держави з особливою увагою до земель Південної Русі. Хронологічні рамки роботи - від VIII – ІХ до середини ХІІІ ст.

Практичне значення результатів роботи полягає у можливості їх використання на уроках з історії України, археології, філософії, психології та при викладанні історії України у вищих навчальних закладах.

Структура роботи: вона складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури та методичного додатку.

У першому розділі аналізується джерельна база та історіографія проблеми. Другий розділ присвячений аналізу політичної ситуації на Русі на зламі І-ІІ тисячоліть, зокрема:

  1. що являло собою давньоруське суспільство в період запровадження християнства;

  2. як відбувалось поширення християнства на Русі;

  3. процес утвердження християнства в Київській державі та формування церковної організації

Третій розділ є основним; у ньому послідовно розглядаються зміни світобачення та світосприйняття людини доби Київської Русі:

  • в язичницькому суспільстві;

  • в ортодоксальному християнстві, що в чистому вигляді існувало на Русі практично тільки в монастирях;

  • зміни у світобаченні та світосприйнятті широких верств давньоруського суспільства, що відбулися під впливом прийняття християнства.

    1. . Джерела та історіографія проблеми

Дана тема на сьогоднішній день має тривалу історіографічну традицію і з точки зору сучасного розвитку процесу вимагає додаткового розгляду, бо не зважаючи на те, що на цю тему написано багато праць і зібрано безліч матеріалів, але нажаль немає чіткої систематизації даних та узагальнюючої роботи на цю тему.

1.1 Джерела

Письмові

Взагалі джерельна база забезпечена великою кількістю джерел до яких входять: письмові, археологічні, етнографічні, фольклорні та інші.

Перш ніж почати перелік письмових джерел слід зауважити, що ми маємо справу з двома групами джерел це вітчизняні джерела та іноземні. До вітчизняних належать літописи, повчання, \"Повість минулих літ\", \"Слово о полку Ігоревім\", церковні джерела та інші, до іноземних – свідчення іноземних священнослужителів, твори іноземних авторів та інші.

Взагалі окремі свідоцтва, що торкаються згаданої теми розкидані в багатьох творах починаючи ще з тисячолітньої давнини.

Пам\'ятка історіографії \"Повість минулих літ\" є видатним явищем не лише давньоруської, а й світової культури. Вона увібрала весь досвід історичних знань, нагромаджений на Русі, досягнення європейської історичної думки, традиції візантійської культури. У вступі до \"Повісті\" Нестор розгорнув широку картину світової історії, показав місце слов\'янської Русі в системі тодішнього світу, ствердив прогресивну філософську ідею взаємозв\'язку і взаємообумовленості історії всіх народів. Для \"Повісті\" характерне постійне звернення до Біблії, що була вищим авторитетом історичних знань середньовіччя, візантійських хронік, давньоруських сказань. Особливо помітний вплив на Нестора справила візантійська \"хроніка\" Георгія Амартола; факти руської історії він розподілив на основі хронологічної канви грецького літочислення від створення світу. Свій літопис монах Нестор довів до 1117 р. І в якому описується, зокрема, вся картина хрещення Русі.

Також деякі матеріали можна отримати з творів попередників Нестора та його наступників – укладачів літописних зведень доби Київської Русі; із виступів, проповідей та творів інших давньоруських церковних діячів (Іакова Мніха, Іларіона, Кирила Туровського, ігумена Даніїла, автора \"Слова якогось христолюбця\" та інших). Велику допомогу також надають поеми світських авторів насамперед, - \"Слово о полку Ігоревім\", у якому автор підіймає ряд проблем Руської землі, насамперед в геніальній поемі звучить проблема єдності Руської землі, також автора непокоїть доля Південної Русі, але він вміло і тонко поєднує обидва поняття Руської землі. Оригінальним історичним джерелом є \"Києво-Печерський патерик\", в основі якого лежить листування єпископа Володимирського Симона, колишнього ченця того ж монастиря Полікарпом. Як вважають дослідники, \"Киево-Печерський патерик\" включав витяги з \"Літописця старого Ростовського\", Іпатіївського, очевидно, Ніконовського літописів. [1, 36; 31, 773].