ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Історія України → Політичні організації в Галичині на початку ХХ ст. («Сокіл» і «Січ»)

Реферат

на тему:

\"Політичні організації в Галичині на початку ХХ ст. (\"Сокіл\" і \"Січ\")\"

\"Сокіл\", тіловиховне (руханкового профіля) товариство, яке відограло значну ролю у нац. відродженні слов. народів, зокрема чехів. Перший \"Сокіл\" постав 1862 у Празі (засновник Мирослав Тирш), з метою поширення не тільки фізкультури (на зразок нім. \"турнферайнів\"), але й пробудження національної свідомості чес, народу у 1930 -их pp. чес. \"Сокіл\" нараховував 600 000 чл.). За прикладом чехів ін. слов. народи перебрали сокільську ідею, засновуючи свої нац. сокільські організації; 1907 вони об\'єдналися у Всеслов. сокільський союз, який відбував масові сокільські здвиги з участю \"Сокіл\" слов. народів. По сов. окупації всі \"Сокіл\" ліквідовано як реакційні буржуазно-нац. товариства; те саме в сателітних державах і в Юґославії (деякі з них діють у діяспорі).

Політичні організації в Галичині на початку ХХ ст. («Сокіл» і «Січ»)

Будинок \"Сокіл-Батько\" у Львові

\"Сокіл\" у 1894—1914 рр. Укр. \"Сокіл\" постав 11.02.1894 у Львові (Поль. Товариство Руханкове \"Сокіл\" у Львові — 1867; до нього належали і дехто з українців). Статут \"Сокіл\" взорувався на чес. статуті \"Сокіл\", територією діяльности були Галичина й Буковина. Перший гол. Василь Нагірний (до 1900), справник — Володимир Лаврівський (обидва піонери сокільськоґо руху). Метою \"Сокіл\" було виховувати в укр. народі єдність, народився силу і почуття чести шляхом плекання фізкультури, а разом з тим витривалість, рухливість, підприемність, розуміння праці в спільному гурті, дисципліну. За ініціативою А. Будзиновського \"Сокіл\", поряд руханки і змагань, присвятив увагу пожежній справі (до 1932), мандрівництву, а також фехтуванню, \"наколесництву\" — вельосипедному спортові, з 1912 — вправам у стрілянні. Великі заслуги для розбудови \"Сокіл\" поклав І. Боберський, з 1901 — керівник учительського гуртка \"Сокіл\", 1908 — 14 гол. \"Сокіл\". Тоді ж \"Сокіл\" поширив свою діяльність на всю Галичину; по містах виникли переважно руханкові \"Сокіл\" (перший засновано 1902 у Станиславові), по селах — руханково-пожежні філії (ін. назва \"гнізда\") п. п. \"Січ\" або \"Сокіл\" (вибір назви залишався за засновниками філій). Зростання ч. \"Сокіл\" і \"Січей\", об\'єднаних у централі \"Сокіл-Батько\" (з 1909 назва централі у Львові), таке: 1902 — 6, 1903 — 70, 1905 — 243, 1907 — 373, 1910 — 601, 1914 — 974. Найгустішою було мережа у Львівському пов. і на Поділлі, рідка — на Покутті й Буковині (2 клітини), на яких насамперед була поширена організація \"Січ\"; кількість чл. бл. 33 000. Додатком до тіловиховної діяльности \"Сокіл\" було плекання співу, музики, аматорського театру тощо. З 1912 \"Сокіл-Батько\" організував Стрілецькі сокільські курені (організатор С. Ґорук); тому і деколи назва — Руханково-стрілецьке товариство \"Сокіл\".

Так само, як друга тіловиховна оргція \"Січ\", \"Сокіл-Батько\" влаштовував масові окружні (перший у Стрию 1906, в Тернополі 1910) і крайові (у Львові — 1911, 1914) здвиги. Здвиг 28. 6. 1914 (т. зв. Шевченківський) був масовою маніфестацією бл. 12000 чл. \"Сокіл\", Укр. Січ. Союзу Пласту та спортових дружин; він відбувся на площі \"Сокіл-Батько\" — \"Укр. городі\". 1912 укр. \"Сокіл\" брав участь у Всеслов. сокільському здвизі у Празі (знагоди 50-ліття чес. \"Сокіл\").

Важливіші діячі \"Сокіл\" (крім уже згаданих) до 1914: К. Ґутковський, В. Шухевич, Ю. Вінцковський (гол. секції фотографічної і наколесників), Я. Вінцковський (псевд. Ярославенко, композитор сокільського гімну \"Соколи, соколи, ставайте в ряди\" та сокільських пісень), М. Волошин, Й. Доманик, Л. Лепкий, Р. Дигдалевич, Ціпановський та ін.

На Наддніпрянщині було кільканадцять клітин рос. \"Сокіл\" (найбільша у Києві), до яких належали також деякі українці.

1915 — 39 pp. Працю \"Сокіл\" унеможливила війна, пізніше утруднювала поль. влада (до 1921 працювала лише централя \"Сокіл-Батько\"), вона не дозволила поширення \"Сокіл\" на півн.-зах. землях і на Лемківщині, а нові закони про товариства 1933 загальмували розвиток \"Сокіл\", врешті 1938 відібрала йібито \"для військ. цілей\" площу \"Сокіл-Батько\" у Львові (найкраща укр. площа в Галичині). Це вплинуло на зменшення ч. \"Сокіл\": 1923 — 37, 1927 — 493, 1929 — 486, 1934 — 370, 1936 — 233 (з 23 000 чл.), 1939 до 300 з бл. 35 000 чл. (числа приблизні). З 1933 \"Сокіл\" перетворився на триступневу організацію: \"Сокіл-Батько\", пов. осередки і місц. гнізда. Тоді, крім руханки, більше уваги звертали на спорт. діяльність (відбиванка, кошівка, легкоатлетика, бокс та ін.), якою керувала спорт. секція (гол. О. Навроцький), що при ній гуртувалися і спорт. клуби Галичини, які створили 1925 Укр. Спорт. Союз. По його ліквідації (1937) польською владою \"Сокіл-Батько\" знову став спорт. централею. 1923 він влаштував \"Запор. ігрища\", 1934 скликав III Крайовий здвиг. І далі він влаштував сокільські різні окружні здвиги і виступи, провадив інструкторські курси (переважно під проводом чл., які відбули вишкіл у чес. \"Сокіл\" чи спорт. клубах).

Діячі \"Сокіл\" у 1920 — 30-их pp. (крім довоєнних): М. Заячківський (гол. 1922 — 33), М. Хронов\'ят (гол. 1933 — 39), С. Гайдучок, М. Тріль, І. Мриц (гол. лещетарської секції), М. Галібей, Я. і Е. Благітки, Т. Білостоцький, Е. Жарський, А. Палій та ін.

Вид. діяльність \"Сокіл\": ж. \"Вісти з Запорожа\" (1910 — 14; ред. І. Боберський), \"Сокільські Вісти\" (1928 — 39); сокільські календарі (перші видані В. Лаврівоьким з 1894) та ряд книжечок (з 1935 вони виходили в \"Сокільській Бібліотеці\" (з ділянки спорту, руханки і посібники для праці в \"Сокіл\" — В. Лаврівського, А. Будзиновського, І. Боберського, С. Гайдучка, М. Тріля, О. Верхоли, Е. Жарського, Я. Благітки, Т. і П. Франків, Д. Навроцької, Д. Сіяк, К. Суховерської, І. Мрица та ін.

\"Сокіл\" на еміграції розвинув діяльність гол. в Чехо-Словаччині. Починаючи з 1922, постав ряд сокільських організацій у Подєбрадах, Празі, Пршібрамі, Ржевніцах, Ліберці та ін. Вони творили Союз Укр. Сокільства за кордоном (об\'єднував 5л. 500 чл.). Укр. \"Сокіл\" в Чехо-Словаччині брав участь у чес. сокільських здвигах (інколи і репрезентував крайовий \"Сокіл\"), підтримував зв\'язки з \"Сокіл-Батько\"- і І. Боберським, який жив у Канаді і (з 1932) в Юґославії. По німецькій окупації Чехо-Словаччини укр. \"Сокіл\" перестав там існувати. У ін. країнах укр. поселення укр. \"Сокіл\" досяг деякого розвитку в Аргентині (централя в Буенос-Айресі з кількома філіями); в Юґославії українці належали до югославського \"Сокіл\" (до 1940). Не мав успіху укр. \"Сокіл\" ні в Канаді, ні в США, хоч там діяли досить сильні чес. і поль. \"Сокіл\" (діяв однак \"Сокіл\" закарп. русинів).

Напередоднi дня святого Юрiя, опiкуна воїнства, 5 травня 1900 р. в галицькому с.Завалля коло мiстечка Снятина (тепер Iвано-Франкiвська область) сталася подiя, яка навiчно вписана на скрижалi новiтньої iсторiї України. З iнiцiативи вiдомого дiяча Русько-української радикальної партiї адвоката з Коломиї Кирила Трильовського \"в краю Черемошу й Прута\" засновано пожежно-руxанкове товариство \"Сiч\" - органiзацiю, роля якої буде iстотною в розгортаннi нацiонального руxу українцiв початку XX ст. Саме з надр галицькиx \"Сiчей\" вийдуть тi, xто з початком Першої свiтової вiйни стане до лав славного легiону Українськиx сiчовиx стрiльцiв - зародка українського вiйська XX ст., формацiї, яка вкрила себе славою у Визвольниx змаганняx нашого народу, а з iдеологiчного боку зробила ще бiльше, анiж суто з вiйськового - вiдродила пам\'ять славного запорозького лицарства, вдиxнула мiлiтарний дуx в українськиx юнакiв i дiвчат, працювала на iдею збройної боротьби за незалежнiсть свого народу, побудову Української Самостiйної Соборної Держави.