ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Історія економічних вчень. Економічна історія → М. І. Туган-Барановський - український вчений зі світовим ім\'ям

Реферат на тему:

М. І. Туган-Барановський - український вчений зі світовим ім\'ям

8 січня 2005 року виповнилося 140 років від дня народження українського вченого-економіста світової слави Михайла Івановича Туган-Барановського. Стаття академіка НАН України М.Г. Чумаченка присвячена аналізу творчого доробку М.І. Туган-Барановського. Автор зокрема простежує і дає оцінку процесу вивчення, наукової інтерпретації, розвитку ідей і видання праць цього видатного вченого в Україні.

Сьогодні ім\'я цього видатного вченого і громадського діяча широко відоме науковій громадськості України і світу. На визнання його заслуг Національна академія наук України в 1991 році заснувала премію ім. М. І. Туган-Барановського за видатні роботи в галузі економічних наук. Академія економічних наук України з 1997 року нагороджує вчених \"Золотою медаллю імені М. І. Туган-Барановського\" за значний особистий внесок у розвиток економічних і науково-технічних сфер та активну суспільну діяльність на благо й розвиток України. Його ім\'я носить Донецький державний університет економіки і торгівлі. У головному корпусі університету відкрито перший в Україні пам\'ятник М. І. Туган-Барановському.

Слід зазначити, що за радянських часів, тобто до кінця 80-х років ХХ століття, у Радянському Союзі праці М. І. Туган-Барановського не видавалися, його теоретичний доробок не вивчався й не досліджувався. Лише в 1936 році у ще не радянському Львові була перевидана його робота з кооперації [18]. Повернувся з небуття учений тільки в 1989 році, коли в Москві була видана його фундаментальна монографія \"Соціальні основи кооперації\" [24].

Щоб не замовчувати ім\'я, широко відоме міжнародному економічному співтовариству, у новому виданні \"Економічної енциклопедії\" 1980 р. [27] з\'явилася стаття про життя й діяльність М. І. Туган-Барановського з аналізом його основних праць. Він був представлений як російський економіст, історик, громадський діяч, публіцист, один із представників \"легального марксизму\". Наводилися більш-менш об\'єктивні дані про життя, наукову і громадську діяльність ученого, відзначався його внесок у теорію промислових криз, теорію цінності, теорію грошей, кооперативну теорію.

Однак у довідкових виданнях загального характеру тих років діяльність і праці М. І. Туган-Барановського оцінювалися негативно. Наприклад, у \"Радянському енциклопедичному словнику\" видання 1983 року написано: \"Туган-Барановський Михайло Іванович (1865-1919), російський економіст, історик, один із представників \"легального марксизму\", згодом відкритий захисник капіталізму. З грудня 1917 по січень 1918 року - міністр фінансів контрреволюційної Центральної ради\" [20, с. 693].

В \"Українській Радянській Енциклопедії\" (1984 р.) М.І. Туган-Барановський був представлений як \"...російський і український буржуазний економіст, історик, один із представників \"легального марксизму...\". Далі йдеться про те, що \"з початку ХХ століття Туган-Барановський відкрито виступав з ревізіоністською критикою марксизму, став апологетом капіталізму... Спотворював і намагався заперечувати марксистську теорію відтворення і криз, теорію класової боротьби, виступаючи проти трудової теорії вартості і додаткової вартості\" [26, с.380].

Виникає питання: чим обумовлюється така \"оцінка\" теоретичної спадщини М. І. Туган-Барановського? І відповідь може бути тільки одна: це результат ідеологічної діяльності КП рС у ході побудови соціалізму в окремо узятій країні - СРСР. Ортодоксальне походження марксизму-ленінізму виключало критичне ставлення до праць К. Маркса і В. І. Леніна. Порушення цього правила призводило до переслідувань критиків. Конкретний прояв цього переслідування виражався в очищенні лав комуністичної партії від \"хибних елементів\". У підготовленому за редакцією комісії ЦК ВКП(б) і схваленому ЦК ВКП(б) у 1938 році \"Короткому курсі історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків)\" зазначалось: \"У зв\'язку з цим ЦК провів велику роботу в 1921 році. Чистка відбувалася за участю безпартійних, на відкритих зборах. Ленін радив ґрунтовно очистити партію \"...від мазуриків, від збюрократілих, від нечесних, від нетвердих комуністів і меншовиків, що перефарбували \"фасад\", але, що залишилися в душі меншовиками\" [Ленін, том XXVII, с.13]. Усього в результаті чистки з партії було виключено до 170 тисяч осіб, або близько 25 відсотків усього складу партії\" [8, с.352].

Сам В.І. Ленін на початку ХХ століття, працюючи над \"Розвитком капіталізму в Росії\", широко користувався ранніми працями М.І. Туган-Барановського \"Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і вплив на народне життя\" (1894 р.) і \"Російська фабрика в минулому і сьогоденні\" (1898). У цих працях була охарактеризована закономірність розвитку капіталізму в Росії. Ця точка зору відрізнялася від поглядів народників, що вважали капіталізм чужорідним явищем для Росії. Тоді В.І. Ленін позитивно відгукувався про ці та інші роботи Михайла Івановича, використовував їх у своїх наукових розробках.

У 1905 році М.І. Туган-Барановський вступає до партії кадетів і від цієї партії висувається депутатом в Установчі збори. У цей же період він ретельно вивчає праці К. Маркса. Слід підкреслити, що М.І. Туган-Барановський дуже шанобливо ставився до цих праць, що підтверджує і присвята на титульному аркуші його фундаментальної праці \"Основи політичної економії\" (1909 р.): \"Пам\'яті Франсуа Кене, творця \"Економічної таблиці\", Германа Госсена, творця теорії граничної корисності, і Карла Маркса, найглибшого критика капіталістичного ладу\" .

Але вивчаючи й загалом позитивно оцінюючи праці К.Маркса, М.І. Туган-Барановський критично підходив до їх окремих висновків і положень. Наприклад, широко відома його оцінка ІІ й ІІІ тому \"Капіталу\" як \"незакінченого чорнового нарису\", а також підкреслення протиріч між ними і першим томом цієї праці. В.І. Ленін вважав, що М.І. Туган-Барановський \"...зовсім обійшов А.Сміта\" і необґрунтовано стверджував, що \"...навчання Сея-Рікардо теоретично цілком вірне\" [14, с.44-52]. Він звинувачував М.І. Туган-Барановського у відступі від К. Маркса в його критиці окремих положень трудової теорії вартості і спробі поєднати її з теорією граничної корисності, докоряв йому за його твердження, що \"не людина працює за допомогою машини, а машина за допомогою людини\" [13, с.103], а також за перехід ученого разом з іншими буржуазними демократами до буржуазного лібералізму [17, с.96] й повторення ідеї розходження \"соціалістичних\" і \"економічних\" категорій, \"пущених Струве\" [16, с.30].

Пізніше В.І. Ленін, оцінюючи праці М.І. Туган-Барановського застосовував характеристики типу: \"кадетський професор\" [15, с.153], \"прислужник буржуазії\" [12, с.154], \"вульгарний економіст\" [13, с.93].

Варто відзначити, що, критикуючи М.І. Туган-Барановського за відхід від К.Маркса, В.І. Ленін сам відступав від марксизму. Переконливим прикладом служить відомий висновок про можливість побудови соціалізму в окремо взятій країні (Росії).

Проте відступ В.І. Леніна від марксизму одержав позитивну оцінку. У заключній частині \"Короткого курсу історії Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків)\" цей відступ тлумачиться так: \"Що було б з партією, з нашою революцією, з марксизмом, якби Ленін спасував перед буквою марксизму, якби в нього не вистачило мужності відкинути один зі старих висновків марксизму, замінивши його новим висновком про можливість перемоги соціалізму в одній окремій країні, що відповідає новій історичній обстановці. Партія блукала б у пітьмі, пролетарська революція залишилася б без помічників, марксистська теорія почала б хиріти. Програв би пролетаріат, виграли би вороги пролетаріату\" [8, с. 341].