ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Іноземна мова. Англійська, німецька, французька мова → Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові

3. Вираження заперечення за допомогою заперечних сполучників.

В сучасній англійській мові в вираженні заперечення велику роль

відіграють заперечні сполучники. До цих засобів вираження запе-

речення належать сполучники neiter ... nor, neither , nor. Ці спо-

лучники з\'єднують або однорідні члени речення або окремі ре-

чення. В цьому випадку присудок виражений у стверджувальній

формі :

She looked neither at him nor at me. [ 8, p. 661 ]

I shall not fall seriously in love with the young widow,

nor she with me. [ 4, p. 49 ]

Ці сполучники складають значний відсоток з взятих прикладів

заперечних речень.

Короткі висновки.

Отже, як мовна універсалія, заперечення розглядається дослідни-

ками на лексичному, морфологічному, граматичному і семантич-

ному рівнях мовознавства. В семантиці мови існують, так звані,

антонімічні групи слів в яких один елемент протиставляється

іншому.

Large - small

Good - bad

В англійській лексиці є цілий ряд префіксів - in, -ir,- im,- un,- non,

-dis,- mis,- і суфікс less,які надають заперечного значення

стверджувальній основі.

На морфологічному рівні існує цілий ряд слів - нега-

торів, які забезпечують заперечний зміст цілому реченню.Залежно

від належності негатора певному членові речення, розрізняють :

  • Загальне заперечення, де заперечується діслово - присудок і

    таким чином ціле речення набуває негативного значення.

  • Часткове заперечення, де заперечується будь - який член ре-

    чення, крім присудка.

    Виходячи звідси, існує :

    1). Заперечення підмета.

    2). Заперечення присудка.

    3). Заперечення додатка.

    4). Заперечення обставини.

    В ролі засобів вираження заперечення в реченні виступають такі

    частини мови, як :

  • заперечна частка not, яка за своєю частотою вживання пере-

    вищує всі інші негатори англійської мови. Вона є показником

    як загального, так і часткового заперечення, оскільки може нале-

    жати будь - якому членові речення.

  • заперечна частка no,яка стоїть на другому місці за часто-

    тою використання. Проте, вона може заперечувати тільки імен-

    ники, прикметники або займенники, а отже, вона є негатором

    часткового заперечення.

  • заперечні займенники : nothing, nobody, no-one, none, які самі

    виступають членами речення і розглядаються як показники не-

    гативності в частковому запереченні підмета і додатка.

  • заперечні прислівники never і nowhere, які в основному

    вживаються в частковому запереченні обставини часу і місця.

  • заперечні сполучники : neither, nor, neither... nor, які надають

    негативного значення реченню, заперечуючи синонімічні групи

    слів.

    Бувають випадки, коли морфологічне і лексичне запе-

    речення зустрічаються в одному реченні, тоді таке явище носить

    назву \"заперечення заперечення\". Щодо вживання заперечення,

    зокрема частки not, з такою групою слів як модальні слова, тут

    є свої особливості. Дане речення не завжди набуває заперечного

    змісту, оскільки саме модальні дієслова надають заперечному ре-

    ченню дещо іншого відтінку.

    Заперечного змісту висловлюванню можуть надавати

    стверджувальні речення, які виражають негацію за допомогою

    інтонації.

    Розділ ІІІ

    Досліджуючи праці відомих теоретиків англійської

    мови, можна сміло сказати, що явище заперечення в реальному

    світі є дійсно унікальним. Воно знаходить свої прояви як у фі-

    лософії і логіці, так і в лінгвістиці. З лінгвістичної точки зору,

    заперечення – це елемент значення речення, який вказує, що

    зв\'язок, який встановився між компонентами речення, на думку

    мовця, не існує в дійсності або що відповідне стверджувальне

    речення заперечується мовцем як хибне. Найчастіше заперечним

    висловлювання стає тоді, коли відповідне стверджувальне було

    сказане раніше, або входить в загальну презумпцію мовців. За-

    перечення – одна з властивих всім мовам вихідних, семантично

    неподільних смислових категорій, які не підлягають визначенню

    через більш прості семантичні елементи.

    Як лінгвістична універсалія, заперечення проявляється

    на всіх рівнях мови : морфологічному, лексичному, синтаксично-

    му і семантичному. Дана робота присвячена дослідженню ти-

    пів кореляції заперечення в сучасній англійській мові. Щоб вста-

    новити найбільш типовіші випадки вживання заперечення в цій

    мові потрібно провести ряд досліджень, а саме :

  • визначити місце заперечного слова в англійському реченні;

  • узагальнити засоби вираження заперечення ;

  • конкретизувати ті частини мови, які носять заперечний характер.

    Джерелом практичного втілення досліджувального

    явища послужили твори класичної англійської літератури :

    Charles Dickens \" David Copperfield\" і Anne Brontё \"The

    Tenant of Wildfell Hall\"

    З синтаксичної точки зору англійське речення носить

    аналітичний характер, тобто існує певний, встановлений порядок

    слів у реченні. І негатор, який визначає заперечний зміст цілого

    речення, або окремого його члена змушений підпорядковуватись

    загальним правилам побудови речень. В залежності від того,

    який член речення заперечується, явище негації може бути ви-

    ражене :

  • В підметі :

    Nobody in his world was to be so

    firm as Mr. Murdstone. [ 8, p. 39 ]

    No pretext will servе. [ 8, p. 64 ]

    None of us ever did. [ 8, p. 349 ]

    It\' s nothing but fancy. [ 8, p. 5 ]

    Як бачимо на прикладах, заперечувати підмет може різними не-

    гаторами, зокрема, із 64 прикладів заперечення підмета :

    Part of the

    Sentence

    Part of

    Speech

    Means

    %

    Subject

    Pronoun

    none

    nobody

    no one

    nothing

    neither

    2

    8

    4

    18

    7

    3,1

    12,5

    6,25

    28,1

    11

    Conjunction

    Neither... nor

    4

    6,25

    Particle

    not

    21

    32,8

    Total

    64

    100


  •