ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Іноземна мова. Англійська, німецька, французька мова → Коротка історія латинської мови та її роль в розвитку світової культури

Лекція

1. Вступ. Коротка історія латинської мови та її роль в розвитку світової культури. Зв\'язок латинської мови з старогрецькою. Роль латинської і грецької мови у створенні медичної термінології.

2. Алфавіт. Голосні. Дифтонги.

1. Латинська мова (lingua Latina) – мова індоєвропейської сім\'ї. Вона дістала назву від племені латинів, які на початку і тис. до н.е. заселяли невелику область Центральної Італії – Лаціум. Головне місто Лаціума Рим, засноване у 753 р. до н.е., в результаті постійних війн перетворюється з міста-держави на столицю рабовласницької імперії. Латинська мова стала державною мовою на значній території Європи від берегів Середземного моря до Атлантичного океану, а також у Північній Африці і в частині Азії від побережжя Середземного моря до гір Кавказу і ріки Євфрат.

З підкоренням Греції Римом (ІІ ст. до н.е.) відбувається взаємозбагачення латинської і грецької мов і культур. Латинська мова запозичила значну кількість грецьких слів, а також грецьку медичну термінологію, засновником якої був лікар Гіппократ. У процесі розвитку деякі з грецьких медичних термінів латинізувались, наприклад: cranium – череп, arteria – артерія, therapia – лікування; при цьому деякі з них зберегли грецькі закінчення, наприклад diabetes – діабет, dyspnoe – задишка.

Латинська та старогрецька мови залишаються основними міжнародними джерелами для штучного створення нових медичних термінів в сучасних мовах. Назви хворіб, їхніх симптомів, анатомічна номенклатура, назви лікарських препаратів тощо – це все слова латинського і грецького походження.

Понад півтори тисячі років латинь була для Європи мовою культури і науки, зокрема медицини. У Європі за майже тисячолітній період історії середніх віків створилася обширна література латинською мовою. Сюди відносяться багато численні історичні хроніки, романи, поеми, наукові, філософські та богословські трактати. Поряд з цим із суміші розмовної латинської мови і місцевих діалектів сформувались самостійні національні мови, відомі під назвою романських.

Епоха Відродження (Ренесансу) відкрила для наступних поколінь багато літературних творів, пам\'ятників монументальної скульптури. В цей період у всі європейські мови проник великий вплив латинської лексики, що відносилась, головним чином, до інтелектуального життя суспільства, його культури, науки, медицини. Саме в цю епоху закладаються основи міжнародної медицинської термінології на латинській мові.

Медична освіта неможлива без володіння основами латині. Вивчення латинської мови має велике значення у підготовці медичного спеціаліста середньої ланки, оскільки допомагає свідомо засвоювати і розуміти медичні терміни латинсько-грецького походження, з якими він зустрічатиметься і буде послуговуватися у своїй практичній діяльності. Медикам з давніх часів відоме таке латинське прислів\'я: Invia est in medicina via sine lingua Latina – Непрохідний шлях в медицині без латинської мови. справедливе це твердження і наш час.

2. Латинський алфавіт складається з 24 букв.

Друковані літери

Писані літери

Їх назва

Їх вимова

A a

A a

а

а

B b

B b

бе

б

C c

Cc

це

ц, к

D d

Dd

де

д

E e

E e

е

е

F f

F f

еф

ф

G g

G g

ге

г (російське)

H h

H h

га

г (українське)

I i

I i

і

і, й

K k

K k

ка

к

L l

Ll

ель

ль

M m

Mm

ем

м

N n

N n

ен

н

O o

Oo

о

о

P p

P p

пе

п

Q q

Qq

ку

к (в)

R r

R r

ер

р

S s

S s

ес

с, з

T t

Tt

те

т

U u

Uu

у

у

V v

Vv

ве

в

X x

Xx

ікс

кс або кз

Y y

Yy

іпсилон

і

Z z

Zz

зета

з або ц

Вживання великої літери

В латинській мові з великої букви пишуться власні імена, назви місяців, географічні назви, назви народів, прикметники і прислівники утворені від назв народів: Roma, Romanus, Romani, September, Latinus, Celsus, Italia.

В рецептах з великої букви пишуться назви хімічних елементів, препаратів, рослин

Valeriana – валеріана, Chininum – хінін.

Голосні (Vocales)

У латинській мові є 6 голосних: a, e, i, o, u, y

Голосні а, е, о пишуться і читаються як і в українській мові:

а – natura, aorta, ana

e – dens, ego, vertebra

o – os, foramen

Буква і читається як укр. –і- : vita, internus

Але перед голосною на початку слова і між голосними всередині слова читається як –й-. В цих випадках замість і може вживатися j, якої в класичній латині не було (введено в пізніші часи).

maialis – травневий - (majalis)

iecur – печінка - (jecur)

iciunum – порожня кишка - (jejuunum)

maior - більший - (major)

iodum (Iodoformium) – У словах грецького походження завжди пишеться буква –і-

Буква u читається як українська –у-:

tumor – пухлина

genu – коліно

purus – чистий

Буква у читається як укр. –і-, вживається в словах грецького походження: butyrum – масло.

В грецьких префіксах:

hyper – над; hypertonia – підвищений кров\'яний тиск

hypo – під; hypotonia – зниж кров\'яний тиск

dys – розлад функцій; dyspnoe – задишка

syn – разом, з\'єднання; syndromum – група симптомів

В грецьких коренях:

hydr - вода; Hydrargyrum – ртуть

myo - м\'яз; myoma – м\'язова пухлина

myc – грибок; mycosis – захворювання, спричинене грибками

oxy – кислий; oxydum – окис

pyr – жар; Amidopyrinum – амідопірін

poly – багато; polyarthritis – множинне запалення суглобів

Дифтонги – сполучення двох голосних, які вимовляються, як один склад. Їх є чотири: ае, ое, аu, еu.

ае = е

aegrotus – хворий; gangraena

ое = е (нім.о)

oedema – набряк

Якщо а +е і о + е вимовляються роздільно, то над еставиться дві крапки: aer – повітря; poeta – поет.

au = ay (ab)

auris – вухо; aurum - золото

eu = ey (eb)

neuritis – запалення нерва; pleura – плевра

Рекомендована література:

И.Я.Козовик, Р.И.Малеу. Учебник лат. языка К. 1988 г.

Вступ 1, 2, 3, 4

Р.Олійник, В.Кінаш. Лат. мова. Л., 2000р.

Вступ 1, 2, 3

Е.М. Шевченко Лат.мова і основи мед.термінології. К. 1992р.

1, 2, 3, 4.