ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Іноземна мова. Англійська, німецька, французька мова → Ситуативний підхід до вивчення англійської мови в середній школі

Формування навичок мовленнєвої культури у процесі вивчення англійської мови є одним із актуальних завдань методики навчання англійської мови. Виразне мовлення передбачає використання не тільки лексичних та граматичних засобів мови, але й правильну організацію мовлення у фонетично-інтонаційному відношенні, що забезпечується тренуванням та практикою в різноманітних ситуативно-комунікативних актах спілкування у класній і позакласній роботі.

Одним із типових недоліків мовлення школярів, що вивчають англійську мову, є невміння використовувати звукові засоби мови для передачі комунікативного змісту висловлювання. Це пояснюється недостатнім урахуванням функціонально-смислової ролі звукових засобів для оволодіння усним мовленням та читанням уголос у навчальному процесі.

Римування та вірші на уроці можуть використовуватись з різною метою: фонетичної зарядки та опрацювання окремих звуків, для опанування англійської інтонації, під час першого представлення теми, під час проведення ігор, фізкультхвилинок, при вивченні граматичного матеріалу тощо.

Розглянемо деякі види вправ з використанням віршів та римування.

І. Фонетична зарядка та опрацювання окремих звуків.

Учитель читає вірш або римівку з опорою на вербальну зорову наочність, перекладає, показує транскрипційний знак. Учні вимовляють звук, потім учні по черзі знаходять його у тексті вірша і називають слова з цим звуком.

Варіанти:

а) один учень читає вірш/римівку, інший перекладає;

б) вчитель показує транскрипційний знак, учні по черзі називають слова з цим звуком, але без опори на такст вірша;

в) фонетична зарядка та опрацювання окремих звуків можуть бути організовані як змагання. Наприклад, хто краще пам\'ятає слова з вірша/рисівки, в яких є поданий звук;

г) використання транскрипційних знаків за аналогією з лексичними картками миттєвого пред\'явлення.

ІІ. Опанування англійської інтонації.

1. Учитель читає вірш/римівку з опорою на вербальну зорову наочність, здійснює інтонування віршованого тексту, тобто позначає наголошені склади, паузи, низхідний чи висхідний тон. Далі має місце відтворення (імітація) інтонації віршованого тексту окремими учнями, а також у хоровому режимі за вчителем або у звукозапису.

Варіанти:

а) в ролі вчителя виступає один з найбільш підготовлених учнів;

б) гра \"The Conductor\". Відтворення інтонації учнями відбувається одночасно з показом інтонаційної схеми рукою;

2. Гра \"The Conductor of the Оrchtstra\".

Рухаючи руками, як диригент, плескаючи в долоні, легко стукаючи рукою або олівцем, вчитель відтворює наголошені і ненаголошені склади, інтонацію, а учні намагаються відгадати цей вірш/римівку.

Варіанти:

а) \"диригентом оркестру\" виступає один з учнів;

б) ця гра може бути використана для проведення змагання між командами.

ІІІ. Міні-інсценівки та рольові ігри.

1. Minidrama.

Як на уроці, так і в позакласній роботі віршовані тексти – це цікавий і нескладний матеріал для міні-інсценізацій з будь-яких тем. Такими є, наприклад, вірші \"Going to the shop\", \"Where are You Going to?\", \"The Cat and the Mouse\" та ін.

2. Role-Playing.

Учитель читає вірш, наприклад, \"How do you do?\" і розігрує в ролях за допомогою ляльки міні діалог з теми \"Знайомство\":

\"How do you do Hatty?\"

\"How do you do?\"

\"I hope you are very well, Hatty\"

\"I hope you are too\".

Потім цей вірш використовується для побудови власних міні діалогів у режимах вчитель-учень та учень-учень.

Для навчання англійської мови дуже важливо брати до уваги структуру мовної діяльності і її змісту. Це означає, що в навчанні усному спілкуванню важливо перш за все створити мотив, тобто поставити учня в таку ситуацію, щоб у нього виникла необхідність, потреба, бажання долучитися до спілкування на англійській мові. А для цього треба, щоб була мета: щось дізнатися, повідомити, когось спонукати до дій і т.п.

Іншими словами, організовуючи навчання усному мовленню, слід потурбуватися, щоб для учнів воно було вмотивоване. Для досягнення комунікативної мети необхідні засоби у вигляді слів, словосполучень, граматичних конструкцій, які допоможуть її реалізувати.

Важливим компонентом змісту мовленнєвої діяльності є умови, в яких вона протікає. Для цього вчителю варто створювати ситуації, які б стимулювали спілкування.

Навчальна ситуація дозволяє, по-перше, при ознайомленні з новим мовним матеріалом продемонструвати де, коли, для чого можна використовувати навчальний матеріал. По-друге, навчально-мовна ситуація при вправленні дозволяє забезпечити участь кожного учня в слуханні і використанні опрацьованого матеріалу у висловлюванні при виконанні вправ у парах.

Навчальна ситуація повинна викликати в учнів певні емоції. А це можливо лише тоді, коли ситуація цілком зрозуміла дітям і вчитель пропонує її цікаво, захоплено.

Навчальна ситуація повинна зацікавлювати учнів, викликати у них бажання брати участь у спілкуванні, готовність брати в ньому участь.

Важливе місце серед різноманітних ситуацій займають ігрові. Як і у будь-якій колективній грі, при її проведенні дуже важливими є взаємовідносини між учнями та учителем, у класі взагалі. Велике значення має присутність на уроці духу змагання, який виникає при сприйманні і відтворенні іншомовного висловлювання: хто швидше зрозуміє, правильно відповість на запитання.

У системі навчання іноземної мови ситуативний підхід є одним з найважливіших. Його використання дозволяє викликати в учнів інтерес до спілкування і навчання іноземної мови в цілому.

Використана література:

  • Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 1999.

  • Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник

    / Гез Н.И., Ляховицкий М.В. и др. – М.: Высшая школа, 1982.

  • Рогова Г.В., Верещагина И.Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе. – М.: Просвещение, 1988.

  • Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам. – М.: Просвещение, 1969.

  • Пассов Е.И. Основы коммуникативной методики обучения иностранному общению. – М.: Русский язык, 1989.

  • Іноземні мови: Журнал. – 2000, №2, Шостак Т.Г.

  • Іноземні мови: Журнал. - №1, 1995, Онищенко К.І.

  • Іноземні мови: Журнал. - №3, 1996, Близнюк О.І.

    1 Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта, 5-9 класи). Проект /За ред.С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1998. – 32с.

    1 Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранному языке. – М.: Просвещение, 1985. – 160с.


  •