ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Іноземна мова. Англійська, німецька, французька мова → Ситуативний підхід до вивчення англійської мови в середній школі

Міністерство освіти та науки України

Чернівецький національний університет

ім. Юрія Федьковича

Ситуативний підхід до

вивчення англійської мови

в середній школі

Чернівці

2001 р.

План

І. Вступ

ІІ. Теоретична частина.

  • Поняття про комунікативний підхід:

  • цілі навчання згідно комунікативного підходу;

  • поняття про комунікативні ситуації;

  • принцип комунікативності.

  • Ситуативний підхід у навчанні говорінню.

  • Ситуативний підхід у діалогічному мовленні.

  • Ситуативний підхід і використання відео у навчанні іноземної мови.

  • Використання ігрових ситуацій у навчанні читанню.

    ІІІ. Практична частина.

  • Ситуативний підхід при вивченні лексичних одиниць.

  • Створення ситуацій для діалогічного мовлення.

  • Ситуативний підхід при вивченні інтонації. Види вправ.

  • Використання ігрових ситуацій:

  • у навчанні читанню;

  • вірші та римування на уроках англійської мови;

  • приклади ігрових ситуацій;

  • приклади моделювання ситуацій для спілкування англійською мовою.

    ІV. Висновки.

    V. Використана література.

    З перетворення України на самостійну державу виникла потреба у розбудові системи освіти, її докорінному реформуванні. З цією метою розроблена цілісна державна національна програма \"Освіта\", головною метою якої є визначення стратегії розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу ХХІ ст., створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

    Основні принципи освіти:

    • пріоритетність освіти;

    • демократизація;

    • гуманітаризація;

    • національна спрямованість;

    • відкритість системи освіти;

    • безперервність освіти;

    • нероздільність навчання і виховання;

    • багатокультурність та варіативність.

    Названі принципи державної освітньої політики зумовили і необхідність реформування системи навчання іноземних мов: переглядається структура ступенів навчання, оновлюється зміст навчання іноземних мов і зміст виховання засобами іноземних мов; створюються авторські програми та альтернативні підручники з іноземних мов; реалізується інтеграція у світові заклади освіти, пов\'язані з навчанням іноземних мов; забезпечується безперервність навчання іноземними мовами; створюються умови для варіативності форм навчання іноземними мовами тощо.

    Оновлення змісту освіти є визначальним складником реформування освіти в Україні і передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб особи і суспільства. Одним із стратегічних завдань реформування освіти є розробка державних стандартів і відповідне формування системи та обсягу знань, навичок, умінь, творчої діяльності, інших якостей особистості на різних освітніх рівнях.

    Державний стандарт з навчального предмета \"Іноземна мова\" має три складники: 1) загальна характеристика; 2) базовий зміст; 3) вимоги до мінімально необхідного рівня підготовленості учнів1. До державного стандарту додаються зразки тестових завдань для визначення рівня володіння учнями іншомовними навичками і вміннями.

    Відповідно до державного стандарту метою навчання іноземних мов у межах базового курсу є оволодіння учнями основами іншомовного спілкування, у процесі якого здійснюються освіта, виховання і розвиток особистості.

    Державним стандартом визначається базовий рівень володіння іншомовним спілкуванням, досягнення якого є обов\'язковим для всіх учнів певного типу середнього навчального закладу.

    Базовий рівень для основної середньої загальноосвітньої школи (5-9) класи передбачає здатність учнів здійснювати іншомовне спілкування з носіями мови, що вивчається, в найбільш розповсюджених стандартних ситуаціях і користуватися письмом в обмеженому обсязі, а також читати і розуміти нескладні тексти. За відповідних умов базовий рівень, безперечно, може бути перевищений. Як вихідний та комунікативно достатній за існуючих умов навчання він може слугувати надійною основою для подальшого доучування у старшій школі або безпосереднього використання іноземних мов у практичній діяльності випускників шкіл одразу після її закінчення.

    Мінімізація змісту навчання іноземних мов знайшла своє відображення у кількісному обмеженні мовного матеріалу, в різному обсязі рецептивного і продуктивного мовного мінімуму, а також у значному обмеженні сфер і ситуацій спілкування, тематики та предметного змісту мовлення.

    Мінімізація розповсюджується і на процесуально-діяльнісний аспект змісту навчання, що проявляється в асиметрії розвитку вмінь іншомовного монологічного і діалогічного мовлення на користь останнього в необхідній реалізації індивідуального підходу до учнів і створення для них найбільш сприятливих умов у володінні іншомовним мовленням тощо.

    Навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах визначається як система, функціонування якої обумовлюється багатьма чинниками. Головними з них є: характер соціального замовлення на сучасному етапі розвитку суспільства, цілі навчання та виховання, принципи і зміст навчання іноземних мов та інші.

    Існують різні підходи до описання системи навчання іноземної мови. Термін \"підхід\" означає загальну вихідну концептуальну позицію, яка є вирішальною у розгляді і визначенні інших підпорядкованих концептуальних положень. Іншими словами, \"підхід\" означає стратегію навчання. В сучасній методичній літературі виділяють чотири основні підходи:

    1. Біхевіористський підхід визначає оволодіння іноземними мовами як сформованість реакцій на іншомовні стимули.

    2. Інтуїтивно-свідомий підхід передбачає оволодіння іноземними мовами на основі моделей в інтенсивному режимі з наступним усвідомленням їх значення і правил оперування.

    3. Свідомий пізнавальний підхід спрямовує діяльність учня передусім на засвоєння правил використання лексико-граматичних моделей, на основі яких здійснюється свідоме конструювання висловлювань.

    4. Комунікативний підхід передбачає органічне поєднання свідомих і підсвідомих компонентів у процесі навчання іноземних мов, тобто засвоєння правил оперування іншомовними моделями відбувається одночасно з оволодінням їх комунікативно-мовленнєвою функцією.

    Комунікативний підхід в найбільшій мірі відбиває специфіку іноземної мови як навчального предмету в середньому навчальному закладі. Цей підхід визначився в результаті методичного осмислення наукових досягнень в галузі лінгвістики – теорії комунікативної лінгвістики і психології та теорії діяльності, що знайшло відображення в роботах з психології та методики навчання іноземних мов (О.О.Леонтьєв, І.О.Зимня, Ю.І.Пас сов, С.Ф.Шатілов, Г.В.Рогова та інші).

    Реалізація комунікативного підходу у навчальному процесі з іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності.


  •