ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Іноземна мова. Англійська, німецька, французька мова → Принцип мотивованості як складова частина комунікативного методу навчання іноземної мови

3. Вагомим, постійно діючим джерелом мотивації навчання іноземної мови є задоволення від самого процесу навчання, те, що називають радістю пізнання. Йдеться про те, щоб навчання було легким і учень не відчував труднощів у навчальній праці. Навпаки, постійне переборення труднощів є неодмінною умовою такого задоволення. Успіх окрилює людину, невдачі ж позбавляють її віри в свої сили.

Задоволення від навчальної праці зумовлюється такими двома факторами. По-перше, радістю досягнення результату, яка спочатку випливає з окремих успіхів а згодом може стати постійною внутрішньою потребою, нормою. Потреба успіху формується за умов, коли учень постійно домагається позитивних результатів.

В.О. Сухомлинський підкреслював, що навчання втрачає свою виховну цінність, якщо воно не забезпечує реальних успіхів. Навпаки почуття відрази до навчання, як правило, завжди має в своїй основі даремність зусиль учня. Майстерність учителя полягає в тому, щоб засобами індивідуалізації та диференціації навчання забезпечити помітне зростання рівня знань учня. Не можуть всі встигати однаково, але кожен може і повинен зробити те, що йому під силу. Важливо, щоб учень не стояв на місці. Створені вчителем \"ситуації успіху\" особливо необхідні слабшим учням.

По-друге, задоволення від навчання зумовлюється тим, що в процесі його реалізується потреба інтелектуальної діяльності, закладена в людині еволюцією. Завдяки цій потребі людина тягнеться до переборення труднощів навіть тоді, коли це не має для неї ніякого практичного значення. Прикладом цього може бути участь в інтелектуальних іграх тощо. Вдале розв\'язання задачі, проблеми, забезпечує нове, ширше розуміння дійсності, що й викликає в людини почуття задоволення.

У педагогіці потреби інтелектуальної діяльності пов\'язується з поняттям \"пізнавальний інтерес\". Останній є надійним і водночас реальним, незалежним від об\'єктивних умов фактором мотивації навчання, який грунтується на привабливості процесу самовдосконалення і веде до формування \"ненаситної потреби\" в ньому.

4. У формуванні мотивів вивчення іноземної мови і позитивного ставлення учня до предмета велику роль може відіграти сам учитель. Тут насамперед йдеться про стосунки, які склалися між ним і кожним учнем зокрема. Якщо вони доброзичливі, довірливі, передбачають взаємодопомогу, мотив радості від навчання має сприятливий грунт, а позитивне ставлення учня до вчителя переноситься на предмет. Водночас відчуженість, недовір\'я, авторитетність, іронія з боку вчителя викликають в учня відповідні негативні почуття і зумовлюють пасивне ставлення до предмета, бажання \"відсидітись\" на уроці тощо. Байдужий учитель не може захопити своїх учнів предметом. Якщо ж він постійно демонструє відданість своїй справі, впевненість в успіху своєї діяльності, віру в культурно-пізнавальну цінність предмета, це відразу передається учням і стає джерелом мотивації навчання.

Зростання професійного досвіду вчителя іноземної мови полягає перш за все у його оволодінні прийомами, що стимулюють спілкування. З їх допомогою він може будь-який матеріал програми повернути в комунікативне русло. Вчитель виробляє в собі здатність перетворювати живі враження дійсності в предмет спілкування на уроці. Ще тільки переступивши поріг класу, він перетворюється в партнера по спілкуванню \"першого серед рівних\" і одночасно організатора, пропонуючи відповідні ситуації і втягуючи в них учнів. Він прагне при цьому, щоб кожен учень знайшов свою форму виявлення в бесіді, показав свої можливості. Вже мовна \"зарядка\" початку уроку – це фактично комунікативна передмова уроку.

Від її характеру залежить наявність чи відсутність відповідної атмосфери. Навіть \"чергова\" розмова про погоду зможе викликати учнів на розмову, якщо її побудувати не стандартно. Наприклад, вчитель (дивлячись у вікно): \"Дощ. Всі йдуть в плащах з парасольками. А я люблю дощ, люблю гуляти під дощем. Повітря таке свіже. Головне - вдягнутися по погоді. Як кажуть англійці: \"Нема поганої погоди, є поганий одяг\".

Короткі висновки.

Виходячи із сказаного в даному розділі приходимо до висновку, що якість виконання діяльності та її результат залежать перш за все від спонук і потреб індивіда, його мотивації, що викликає цілеспрямовану активність, яка визначає вибір засобів і прийомів, їх впорядкування для досягнення мети. Мотивація є запускним механізмом будь-якої діяльності, чи то є праця, спілкування, чи пізнання. Живить і підтримує мотивацію видимий, реальний, поетапний і кінцевий успіх. Якщо успіху немає, то мотивація згасає і це негативно позначається на виконавцеві діяльності.

В даному розділі поступово розглянуті наступні питання: роль мотивації у вивченні іноземної мови; види мотивації; комунікативна мотивація, лінгво - пізнавальна мотивація, пізнавальна мотивація та інструментальна мотивація; основні джерела мотивації у вивченні іноземної мови:

  • усвідомлення і прийняття учнем соціальної необхідності вивчення іноземної мови.

  • Формування в учнів особистісних потреб вивчення іноземної мови.

  • Задоволення від самого процесу навчання.

    Велика роль, яку відіграє сам учитель.

    Підсумок

    Підводячи підсумок даної роботи, треба сказати, що проблема мотивованості навчання порушується у роботах багатьох вчених, педагогів-новаторів, вчителів-методистів. Опрацьована мною література, праці видатних педагогів і психологів привели мене до висновку, що без глибокого вивчення теми мотивованості навчання, жоден вчитель не в змозі спланувати і провести хороший урок. Спостерігаючи уроки вчителів ЗОШ№1 м. Коломия, я змогла пересвідчитися, що проблема мотивації є дійсно однією з найважливіших проблем на сучасному етапі викладання англійської мови. Адже мотивація визначає продуктивність навчальної діяльності і є її органічною складовою. Наближення мовної діяльності на уроці до реальної комунікації дає можливість використовувати мову як засіб спілкування, підвищує інтерес учнів до навчання і до мови, яку вони вивчають. Для того, щоб урок був вдалим і плідним, вчитель повинен ретельно до нього підготуватися, зваживши всі мотиви і враховуючи мотиваційну сферу кожного учня зокрема. Педагоги-новатори пропонують записати урок на плівку для того, щоб проаналізувати його пізніше зі сторони. Такий підхід гарантує істинну мотивацію, а також справжню внутрішню активність учня. При наявності внутрішньої активності, не потрібно ніяких додаткових прийомів активізації,бо учень вирішує мовно-розумову задачу, яка зачіає його як особистість, і сам охоче вступає в контакт. В основі мотивації лежить потреба. В основі комунікативної мотивації лежить потреба двох видів:

    потреба в спілкуванні як така, властива людині як істоті соціальній;

    потреба в здійсненні конкретного мовного вчинку, потреба \"втрутитись\" в дану мовну ситуацію.

    Основи для виникнення комунікативної мотивації можуть бути закладені при постановці задач уроку, при відповідному змісті і відповідних організаційних формах уроку. Все це опосередковується вчителем і залежить від його стилю роботи. Принципово важливо підкреслити, що комунікативна мотивація забезпечує не ззовні, а в межах самого комунікативного методу.


  •