ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів



Головна Іноземна мова. Англійська, німецька, французька мова → " Переклад інфінітивних конструкцій на матеріалі роману С. Моема ""The Moon and Sixpence"""

Самостійний інфінітивний зворот складається з іменника в загальному відмінку й інфінітива. Іменник у такому звороті позначає особу або предмет, що виконує або піддається дії, вираженій інфінітивом. Такий зворот стоїть наприкінці речення й відокремлюється комою. Перекладається реченням із сполучником причому, у якому дієслово виражає повинність.

Сполучникові інфінітивні звороти вводяться сполучниковими прислівниками (Conjunctive Adverbs) when, where, why, how, сполучниковими займенниками (Conjunctive Pronouns) who, what, which,та сполучниками (Conjunctions) whether, as if, in order, so as. У реченні ці звороти можуть виконувати функцію підмета, предиката, додатка або означення.

3. Аналіз функціонування АІК у творах середньо-, ранньоново- та новоанглійського періодів і зіставлення результатів на трьох зрізах виявив істотні зміни як у структурі, так і у вживаності досліджуваної конструкції.

4. Інфінітив та інфінітивні конструкції можуть бути передані інфінітивом, іменником, дієприкметниковим зворотом, безособовим та неозначено-особовим зворотом, підрядним реченням.

5. Інфінітив є багатофункціональним як в українській, так і в англійській мові. Але кількість форм інфінітиву і можливості їх використання в обох мовах відрізняються, що призводить до певних труднощів під час перекладу.

Немає прямих відповідників таким специфічним інфінітивним утворенням, як конструкції із вторинною предикацією, типу об'єктний відмінок з інфінітивом, називний відмінок з інфінітивом та ін. Зазвичай ці звороти перекладаються українською сурядним реченням, що вводиться з допомогою прийменників що, щоб, як, причому. Також вони можуть передаватися вставним реченням або простим залежно від конструкції та ситуації. Загалом використання існуючих норм перекладу інфінітивних конструкцій в значній мірі спрощує процес перекладу, але іноді їх використання не є доцільним, особливо, коли йдеться про художній текст.

6. Практичне дослідження дало змогу виявити, що окрім встановлених засобів перекладу, існує можливість використання й інших трансформацій для передачі досліджуваних конструкцій. Але водночас уникання цих засобів іноді призводить до часткової втрати або викривлення змісту. З іншого боку, іноді використання загальноприйнятих правил є недоречним і порушує стилістичну єдність тексту. На основі даного твердження можемо зробити висновок, що не абияку роль під час перекладу грає контекст і стилістичне забарвлення тексту, і вже від них залежить вибір засобів перекладу.

Результати практичного дослідження показали, що найбільш вживаною є об'єктна інфінітивна конструкція – 42,14%. Аналіз перекладів показав, що майже половина з них – 42% – була виконана з використанням встановлених для інфінітивних конструкцій засобів. Для перекладу інших 58% було використано лексико-семантичні та лексико-граматичні засоби, які не значаться як найбільш вживані і прийнятні, але не зважаючи на це, у більшості випадків перекладачам вдалось завдяки їм перекласти текст адекватно. Такий вибір перекладачів пов'язаний з індивідуальністю кожного випадку, залежністю від контексту і стилю тексту. Під час аналізу перекладів не було виявлено певної закономірності використання тих чи інших засобів, але слід зазначити, що у багатьох випадках перекладачі вдалися до прийому модуляції або смислового розвитку.

Аналізуючи художній текст, ми дійшли висновку, що при його перекладі можлива нескінченна кількість варіацій у порівнянні, наприклад, з перекладом наукових текстів, або текстів офіційно-ділового стилю, де існує більш чітка структура речень в обох мовах. Також слід зазначити, що не було виявлено випадків самостійного інфінітивного звороту, що пояснюється дуже вузькою сферою вживання даної конструкції – юридичні тексти і комерційні документи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Алексеева В. А. Функционирование неличных форм глагола в различных стилях речи // Вопросы грамматической структуры предложения и текста в английском языке: Сб. науч. тр. – М.: Цитадель, 2000. – Вып. 247. – С. 3 – 9.

  2. Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков. – М.: Просвещение, 1989. – 256 с.

  3. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. – М.: Правда, 1990. – 240 с.

  4. Арутюнова Н. Д. Пропозиция. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Юрайт, 1990. – 401 с.

  5. Бабич Б. В. Інтерпретаційна модель формально-синтаксичних структур української мови. – К.: Київ. нац. лінгвіст. ун-т, 2000. – 113 с.

  6. Бархударов Л. С. Проблемы синтаксиса простого предложения современного английского языка: Автореферат. диссертации д-ра филол. наук. – 1965. – 36 c.

  7. Беляева Л. М., Зражевская Т. А. – Трудности перевода (на материале газетных статей). – М.: Международные отношения, 1972. – 142 с.

  8. Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М.: Просвещение, 1974. – 365 с.

  9. Бондарко А. В. Вид и время русского глагола. – М.: Просвещение, 1971. – 200 с.

  10. Дмитриева Л. Ф., Кунцевич С. Е., Мартинкевич Е. А., Смирнова Н. Ф. Английский языковой курс перевода. – М.– Ростов-на-Дону: Март, 2005. – 304 с.

  11. Домашнев А. И. Интерпретации художественного текста. – М.: Вече, 1983. – 190 с.

  12. Жигадло В. Н. и др. Современный английский язык: Теоретический курс грамматики – М.: Высшая школа, 1986. – 342 c.

  13. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 663 с.

  14. 3вегинцев В. А. Мысли о лингвистике. – М.: Просвещение, 1998. – 188 с.

  15. Золотова Г. А. Коммуникативные аспекты синтаксиса. – М.: Наука, 1982. – 368 с.

  16. Золотова Г. А., Сидорова М. Ю. Коммуникативная грамматика русского языка. – М.: Наука, 1998. – 440 с.

  17. Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1981. – 285 с.

  18. Иванова И., Чахоян Л., Беляева Т. История английского языка. – С.Петербург: Славянский дом, 1999. – 300 с.

  19. Ивина A. A., Переверзева В. Н., Петрова В. В. Логический словарь ДЕФОРТ. – М.: Вече, 1994. – 370 с.

  20. Иртеньева Н. С. Теоретическая грамматика английского языка. – М: Высшая школа, 1969. – 327 с.

  21. Исаева Г. Т. Конденсация предикативных структур в современном английском языке (к проблеме языковой экономии): Автореф., канд. филол. наук: 10.02.04. – К: Київ. нац. лінгвіст., ун-т, 1988. – 16 с.

  22. Калинина В.Д. Переводческие трансформации на уровне словосочетаний и предложений // Калинина В.Д. Теория и практика перевода. Курс лекций: учеб. пособие. – М.: РУДН, 2008 – 118 с.

  23. Карабан В. І., Мейс Дж. Translation from Ukrainian into English. – Вінниця: Нова Книга, 2003. – 608 с.

  24. Карамишева І. Д. Функціонування структур вторинної предикації у складі синтаксичних структур одного типу (на матеріалі англійської мови) // Нова філологія. – З.: ЗДУ, 2007. – Вип. 26. – С. 71–78.

  25. Kapaмишева І. Д. Ознаки структур вторинної предикації у сучасній англійській мові // Нова філологія. – З.: ЗДУ, 2002. – №3(14). – С. 65-73.

  26. Карамишева І. Д. Структурні та функціональні особливості предикації в сучасній англійській мові. – К.: Київ. нац. лінгв. ун-т, 2005. – 19 с.

  27. Кибрик А. Е. Очерки по общим и прикладным вопросам языкознания (универсальное, типовое и специфичное в языке). – М.: ЧеРо, 2001. – 201 с.

  28. Клименко А. В. Ремесло перевода (практический курс). – М.: Восток-Запад, 2007. – 640 с.

  29. Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 459 с.

  30. Крылова O. A., Максимов Л. Ю., Ширяев E. H. Современный русский язык: Теоретический курс. Ч IV. Синтаксис. Пунктуация. – М.: Русский язык, 1997. – 370 с.

  31. Левицкий Ю. А. Основы теории синтаксиса. – Пермь: Союз, 2001. – 340 с.

  32. Лохманова О. С. Словарь лингвистических терминов. – М.: Просвещение, 1966. – 280 с.

  33. Манаенко Г.Н. Предикация, предикативность и пропозиция в аспекте "информационного" осложнения предложения // Филологические науки. – К.: Київ. нац. лінгв. ун-т, 2004. – №2. – С. 59 – 68.

  34. Миронюк Н. П. Про культуру українського слова в художніх перекладах з англійської мови // Теорія і практика перекладу (Український науковий збірник). – К.: Вища школа, 1993. – С. 99 – 103.

  35. Моем В. С. Місяць і мідяки. – Київ: Дніпро, 1989. – 574 с.

  36. Молозовенко І. О. Семантичне варіювання інфінітивних речень в сучасній англійській мові // Іноземна філологія. – Львів: Вища школа, 1986. – №83. – С. 136.

  37. Моэм В. С. Луна и грош. – М.: Политиздат, 1990. – 207 с.

  38. Нодь В. І. Синтаксичний статус відокремлених конструкцій у генеративній граматиці // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. пр. – К.: Знання України, 2004. – 128 с.

  39. Приходько А. М. Шануймо вчителів // Літературне джерело. – Ніжин.: НДУ, 2001. – №2. – С. 90 – 96.

  40. Рецкер Я. И. Учебное пособие по переводу. – М.: Просвещение, 1981. – 454 с.

  41. Романова С. П., Коралова А. Л. Пособие по переводу с английского языка на русский. – СПб.: Славянский дом, 2001. – 437 с.

  42. Салье Т. Е. Иностранные языки на неспециальных факультетах. – Ленинград: Издательство Ленинградского института, 1978. – 176 с.

  43. Степанов Ю. С. Курс грамматики современного английского языка. – М.: Просвещение, 1990. – 393 с.

  44. Стросон П. Ф. О вторичной предикации // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Знание, 1982. – №13. – С. 75.

  45. Фадеева И. Д. Ученые записки. – Ленинград: Книга, 1962. – 257 с.

  46. Федоров А. В. Основы общей теории перевода. – М.: Высшая школа, 1983. – 576 с.

  47. Хомский Н. Синтаксические структуры // Хрестоматия по общему языкознанию. – К.: Знання України, 2008. – С. 573-579.

  48. Хорнби А. С. Конструкции и обороты английского языка. – М.: Просвещение, 1995. – 359 с.

  49. Швейцер А. Д. Теория перевода. М.: Наука, 1988. – 540 с.

  50. Шпак В. К. Основи перекладу: граматичні та лексичні аспекти. – Київ: Знання, 2005. – 312 с.

  51. Akhmanova O., Idgelis F. What is the English we Use? A Course in Practical Stylistics. – M.: НВИ – Тезаурус, 1978. – 247 р.

  52. Berlitz Ch. The Etymology of international insult // Encountering Cultures. – Boston, 1992. – P. 37 – 41.

  53. Bouma E. Translation and Style // English. – 2007. – №8. – P.17 – 20.

  54. Bowers J. The syntax of predication // Linguistic Inquiry. – Columbia University Press, 2001. – №24. –– P. 92 – 97.

  55. Bryson B. The world's language // Anthropology. – New York: United Publishers Group, 1993/94. – Vol.18. – P. 38 – 47.

  56. Dreiser T. American Tragedy. – M.: Феникс, 1986. – 470 p.

  57. Dreiser T. Sister Carry. – M.: Знание, 1968. – 543 p.

  58. Galperin I. K. Stylistics. – M.: Правда, 1981. – 490 р.

  59. Galsworthy J. The man of property. – СПб.: Союз, 1950. – 314 p.

  60. Gass W. H. The esthetic structure of the sentence // The Review of Contemporary Fiction. – London: Continuum, 2003. – №3. – Р. 10 –13.

  61. Gentzler E. Contemporary Translation Theories. – London and New York: Routledge, 1993. – 437 p.

  62. Hanne M. Metaphors for the Translator. The Translator as Writer. Ed. Susan Bassnett and Peter Bush. – London: Continuum, 2006. – 208 р.

  63. Hermans T. The literary legacy of the XXth century. The Oxford Guide to Literature. Ed. Peter France. – New York: Oxford University Press, 2000. – 215 р.

  64. Hoffman E. Lost in translation: a life in a new language // Visions of America. – New York: Routledge, 2004. – P. 219-229.

  65. Hofmann M. Speaking in Tongues // Guardian Review. – New York: Oxford University Press, 2003. – P. 22.

  66. Huang C.-T.J. Complex predicates in control // Control and grammar. Cambridge, MA: Kluwer Academic Press, 2004. – P. 109 – 147.

  67. Jackendoff R. "Construction after construction" and its theoretical challenges // Language. – Stanford, CA: CSLI Publications, 2008. – T.84. – №1. – P. 8 – 28.

  68. Jespersen O. Essentials of English grammar. – London: Allen & Unwin, 1993. – 312 p.

  69. Jones F.R., Turner A. Archaisation, Modernisation and Reference in the Translation of Older Texts // Across Languages and Cultures. – New York: Viking, 2004. – P.158 – 185.

  70. Karlsson F. Constrains of multiple center-embedding of clauses // Journal of Linguistics. – Cambridge: Cambridge University Press, 2007. – №2. – Р. 365 – 369.

  71. Koontz-Garboden A. Aspectual coercion and the typology of change of state predicates // Journal of Linguistics. – Cambridge: Cambridge University Press, 2007. – №1. – Р.115-152.

  72. Kuknarenko V. A. A Book of Practice in Stylistics. – M.: Союз, 1986. – 320 р.

  73. Lin J. [Complex Predicates]: Review article // Journal of Linguistics. – Cambridge: Cambridge University Press, 2000. – №2. – Р. 397 – 405.

  74. Maugham W. S. The Moon and Sixpence. – M: Менеджер, 2006. – 320 с.

  75. Nod' V. The problem of subject expression in absolute infinitive construction (AIC) in Middle English // The 9th Tesol-Ukraine Convention "Building Cross-Cultural Understanding Through ELT". – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2004. – 280 p.

  76. Paterson A. Translation as Editing? // World Literature Today. – Sacramento: California State University, 2006. – №6. – P. 51 – 54

  77. Prous S. I. Cross-cultural communication as a part of professional training of translators // Вісник СумДУ. – Суми: Сумський державний університет, 2002. – №4. – P. 157 – 160.

  78. Remnick D. The Translation Wars // New Yorker. – New York: Routledge, 2005. – №7. – Р. 98 – 109.

  79. Rosaldo R. Culture and Truth: the erosion of classic norms // Encountering Cultures. – Boston, 1992. – P. 476 – 494.

  80. Venuti, L. Local Contingencies: Translation and National Identities // Nation, Language and the Ethics of Translation. Ed. Sandra Bermann and Michael Wood. – Princeton: Princeton University Press, 2005. – P. 177 – 202.