ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Формування особистості молодшого школяра у процесі фізичного виховання

Формуючий етап експерименту з фізичного виховання молодших школярів проводився з метою розробки, обґрунтування та визначення ефективності сучасних форм і методів фізичного виховання у сім\'ї.

Оцінка знань, умінь і навичок здійснювалася за допомогою інтелектуального, емоційно-вольового та поведінкового компонентів на основі яких були визначені рівні вихованості молодших школярів.

  1. Інтелектуальний – виявляється у переконанні школярів щодо необхідності занять фізичною культурою. Сформованість цього компонента визначалася за такими критеріями: знання з фізичної культури, методичні знання, необхідні для самостійних занять фізичною культурою, потреба у поглибленні знань з фізичної культури.

  2. Емоційно-вольовий – розкривається у стійкій мотивації до різних форм фізичної культури. Сформованість цього компонента у молодших школярів визначалася за такими критеріями: уміння, необхідні для самостійних занять фізичними вправами, іграми, вміння планувати й організовувати заходи з фізичної культури в умовах сім\'ї.

  3. Поведінковий – це вміння, звичка та самостійність у застосування форм фізичної культури. Сформованість цього компонента в молодших школярів визначалася за такими критеріями: ініціативність і активність, як на уроках з фізичної культури, так і під час самостійних занять в умовах сім\'ї, дотримання вимог здорового способу життя, надання допомоги іншим учням.

За кількісним і якісним вираженням цих компонентів, аналізом первинного вивчення молодших школярів у кожному експериментальному і контрольному класах були виділені (виходячи з рівнів вихованості) три групи учнів. Це допомогло конкретно і цілеспрямовано проводити з учнями виховну роботу , застосовувати різні форми і методи фізичного виховання, динаміку розвитку особистості та зміни в показниках з фізичної підготовленості у процесі експериментальної роботи.

Перша група – це школярі з низьким рівнем вихованості. Вони байдуже ставляться до занять фізичною культурою, як у школі, так і вдома, не впевнені в тому, що необхідно займатися фізкультурою заради свого здоров\'я і фізичного розвитку.

Друга група – учні, в яких вихованість була зафіксована на середньому рівні. Ці школярі знають, що необхідно займатися фізичною культурою заради свого здоров\'я і фізичного розвитку, але водночас у них не вистачає наполегливості у процесі занять фізичною культурою, особливо під час самостійних занять в умовах сім\'ї. Такі аргументи у них не повністю усвідомлені, а внутрішні відчуття і переживання лише частково виявляються у практичній діяльності.

Третя група – це школярі, в яких вихованість на високому рівні розвитку. Їхні погляди щодо необхідності занять фізичною культурою заради свого фізичного розвитку і здоров\'я цілком усвідомлені і стабільні. Вони беруть активну участь у всіх шкільних і позашкільних заходах з фізичної культури, а також дотримуються режиму дня в умовах сім\'ї. учні з високим рівнем вихованості мають високий рівень знань, умінь і навичок з фізичної культури, ведуть здоровий спосіб життя.

Намагаючись впливати на мотиваційну сферу особистості молодших школярів щодо досягнення позитивної динаміки їх формування, зокрема \"мотиву здоров\'я\", було впроваджено комплекс дитячих спортивних змагань \"Старти здоров\'я\".

Дослідно-експериментальна робота засвідчує, що проведення в школі 1 ступеня таких заходів за участю сім\'ї забезпечує формування у батьків активної мотивації для досягнення фізичної досконалості дитини на кожному

віковому етапі її розвитку, а у дітей – почуття відповідальності за результати своєї фізичної підготовленості, і, як наслідок систематичні заняття дітей фізичною культурою і спортом ставали бажаними і схвалювалися родинами.

Результати дослідження свідчать, що дитячі спортивні змагання \"Старти здоров\'я\" через свою доступність, спортивно-ігровий характер, а також комплексний вплив на фізичне, інтелектуальне, естетичне і моральне виховання школярів користується серед них популярністю, що підтверджується участю в них усіх учнів класу.

Окрім того, в процесі підготовки до змагань і участі в них створюються сприятливі умови для формування ділових взаємостосунків у системі \"родина – вчитель – учень\"з метою зміцнення здоров\'я дітей, що спирається на активну участь батьків не лише в оцінюванні фізичних потреб і можливостей своєї дитини, а й у конкретній цілеспрямованій корекції стану організму дитини засобами фізичної культури.

Дослідження, проведене в Стопчатівській ЗОШ переконує, що саме ігровий метод організації рухової активності молодших школярів, його аналіз і контроль дає змогу спонукати учнів початкових класів до самовдосконалення, привчати їх вести здоровий спосіб життя. Водночас сім\'я – родина має систематичну, чітку об\'єктивну інформацію про результати і рівень фізичного розвитку дитини і може брати в цьому процесі активну участь.

Експериментальна робота передбачала виявлення вольових якостей учнів молодшого шкільного віку та їх формування в процесі фізичного виховання.

Були розроблені комплекси фізичних вправ і методичні прийоми, які сприяють формуванню вольових якостей учнів у процесі переважного розвитку швидкісних і швидкісно-силових здібностей. Забезпечення систематичного підвищення труднощів у процесі виконання фізичних вправ здійснювалося шляхом їх підбору, поступового ускладнення умов виконання, збільшення інтенсивності й обсягу фізичного навантаження.

У процесі формування в учнів рухових навичок на заняттях фізичною культурою також використовувались методичні прийоми, які сприяли вихованню вольових якостей. Вони передбачали дотримання таких вимог: заняття починати з простих і доступних вправ, поступово підвищуючи їхню складність; виконувати складні вправи в полегшених умовах і частинами; спочатку освоювати підвідні вправи, які підвищують упевненість учнів у своїх силах і можливостях; забезпечувати належну страховку під час виконання складних вправ; використовувати диференційований підхід у процесі оцінювання навчальної діяльності учнів.

На експериментальних заняттях дотримувалися таких педагогічних умов, які забезпечували: систематичне й поступове підвищення об\'єктивних і суб\'єктивних труднощів у процесі фізичної підготовки; формування в учнів упевненості у власних силах; усвідомлення учнями значущості поставленої мети; формування свідомого прагнення до самовдосконалення; своєчасну й об\'єктивну оцінку результатів занять фізичною культурою; формування здатності до самоконтролю і самооцінки при виконанні фізичних вправ.

При розробці методики виховання в учнів окремих вольових якостей у процесі занять фізичною культурою ми опиралися на роботи Т.А.Атаєва, К.Л.Бабаяна, Г.М.Гагаєвої, Є.П.Ільїна, А.Ц.Пуні, А.О.Романова, Б.М.Смирнова, В.Г.Темпераментової, Т.І.Шульги. Згідно цієї методики для формування в учнів вольових якостей першої групи, зокрема наполегливості, необхідно забезпечувати: конкретизацію завдань і усвідомлення учнями значущості поставленої мети у процесі фізичної підготовки; проведення обов\'язкового контролю за виконанням поставлених завдань з боку вчителя; поступове ускладнення вправ і умов їх виконання.