ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Характерні риси‚ зміст і побудова уроку фізкультури. Визначення завдань уроку.

■ фізичним змістом та логікою функціонування й розвитку.

Будь-яка система управління включає загальні (незалежні від сфери діяльності) та специфічні (враховуючи особливості кожного виду діяльності) компоненти.

Наявність усіх компонентів сама по собі ще не утворює систему управління. Компоненти утворюють систему лише за наявності зв\'язків між ними та взаємодії. Завдяки цим зв\'язкам установлюється взаємозалежність компонентів, яка виражається в тому, що зміни в одному з них викликають порушення в усіх інших і в системі загалом.

Враховуючи загальні положення теорії управління і специфічні особливості фізичного виховання, методика навчання як система управління процесом засвоєння учнями навчальної програми включає, як обов\'язкові, такі компоненти:

  1. мету і завдання навчання;

  2. мотивацію навчальної діяльності;

  3. тематичне планування;

  4. засоби і методи навчання;

  5. організацію навчальної роботи;

  6. керівництво навчальним процесом;

  7. безпечне матеріально-технічне забезпечення;

  8. контроль ходу навчального процесу.

Контрольні питання

  1. Чому урок фізичної культури є основною формою занять у школі?

  2. На які медичні групи поділяються учні і за якою програмою вони навчаються на уроках?

  3. Як слід розуміти керівну роль учителя на уроці з позиції педагогіки співпраці?

  4. З яких елементів складається діяльність учнів на уроці?

  5. Як учитель спрямовує роботу учнів на уроці?

  6. Чи порушує цілісність уроку його поділ на частини?

  7. Яке значення має добір вправ для підготовчої частини уроку?

Характерні риси‚ зміст і побудова уроку фізкультури. Визначення завдань уроку.

Завдання для самостійної роботи

і. Проаналізуйте, чи було на відвіданих вами уроках створено сприятливі умови для формування в учнів потреби й уміння регулярно займатись фізичними вправами.

  1. Дайте оцінку результатові діяльності учнів і вчителя на відвіданому вами уроці (серії уроків).

  2. Покажіть схематично відповідність частин уроку зонам працездатності

  3. Підберіть декілька фізичних вправ для розв\'язання конкретного завдання і визначте їхню ефективність залежно від певних обставин (вік підготовленість, структура вправи тощо). Тут можуть бути вправи дл$ засвоєння техніки і для виховання фізичних якостей.

  4. Самостійно сформулюйте конкретне педагогічне завдання та з\'ясуйті взаємодію вчителя й учня у процесі його вирішення.

  5. Дайте оцінку ефективності побудови відвіданого вами уроку.

2. Визначення завдань уроку

Із кожного уроку учні повинні виносити нові знання й уміння, повинні бачити, що у процесі цілеспрямованих занять фізичними вправами вдосконалюється їх розвиток. При цьому кожен учень повинен мати особистий рекорд і кожного слід до нього підвести. Учителю необхідно чітко визначити кінцеву мету спільної роботи з учнями на весь час навчання у школі, Не рік, чверть, серію уроків, тобто уявити результат діяльності на різні періоди часу. Висунення мети спрямовує і регулює діяльність учня, робить її усвідомленою.

Мета фізичного виховання школярів — до закінчення шкільного курсу Навчання сформувати вміння управляти життєво необхідними руховими діями в різних умовах діяльності (вміння вищого порядку) та виховати потребу ДО систематичних занять фізичними вправами протягом усього життя (стратегічна мета).

Метою кожного навчального року є опанування матеріалу, передбаченого програмою відповідного класу (тактична мета). На серію уроків про навчальну чверть метою служить оволодіння конкретними вправами: наприклад, навчитися стрибати в довжину, кидати м\'ячик (оперативна мета).

Реалізується кожна з названих цілей, що випливає з більшої і є основною дня формування меншої, шляхом послідовного висунення і розв\'язання конкретних завдань на кожному уроці.

Усі завдання щодо їхнього спрямування об\'єднуються в методиці фізичного виховання у три групи: освітні, оздоровчі, виховні.

Вирішуючи освітні завдання, учнів озброюють необхідними знаннями, вміннями і навичками виконувати фізичні вправи, а також застосовувати їх у повсякденному житті, у процесі самовдосконалення. Причому засвоєння цих знань, умінь і навичок повинно відбуватися не механічним шляхом, а такими способами, які ведуть до розвитку особи учня.

Розв\'язання оздоровчих завдань передбачає забезпечення можливого у певному віці фізичного розвитку і фізичної підготовленості, формування постави і фізичної підготовленості, створення на заняттях найкращих умов для оздоровчого впливу на юнаків і дівчат.

Вирішення виховних завдань повинно забезпечити позитивний вплив занять фізичними вправами на розвиток моральних і вольових якостей, єдність фізичного і духовного розвитку особистості учня.

Однак цей поділ завдань на групи досить умовний. Проілюструємо це на такому прикладі. Виховання фізичних якостей — це оздоровчі завдання з урахуванням їхнього значення для формування постави та доброго функціонування всіх органів і систем людського організму. Проте, водночас, без належного розвитку фізичних якостей неможливе опанування фізичних вправ, отже, цю роботу можна віднести і до освітніх завдань. У процесі подолання труднощів учень виховує волю, наполегливість, сміливість, що має велике значення для формування моральних якостей людини. Отже, у практиці вчитель сукупно вирішує завдання навчання, оздоровлення і виховання, як це передбачено вимогами до сучасного уроку.

Ми розглядаємо ці завдання окремо з метою глибшого проникнення в суть

кожного з них.

2.1. Освітні завдання

При вирішенні освітніх завдань йдеться передусім про піднесення розвитку рухових здібностей учня до такого рівня, який дасть йому змогу вільно управляти власними рухами в будь-якій життєвій обстановці. Хто володіє належною кількістю вмінь, той ніколи не розгубиться, вчасно здійснить ті дії, котрі найкращим чином відповідають ситуації, що виникла. Фізично розвинений учень зуміє швидко прийняти правильне рішення, зіткнувшись, наприклад, із водною перешкодою. Він (залежно від обставин) подолає її стрибком, переходом через імпровізований місток, убрід, за допомогою плавальних засобів або перепливе. Такого рівня підготовки учнів можна досягти в ході шкільного навчання, шляхом послідовного розв\'язання на кожному уроці конкретних завдань (опанування окремими рухами, що об\'єднуються потім у рухові дії, а ті, у свою чергу, — у рухову діяльність). Наприклад, для засвоєння стрибка в довжину на окремих уроках треба навчити дітей розбігатись, відштовхуватись, виконувати певні рухи в польоті, приземлятись. Паралельно учень засвоює необхідні теоретичні знання.

Кожен учитель повинен прагнути, щоб його учні оволоділи широким набором рухових умінь. Прагнення деяких учителів засвоїти вузьке коло рухових дій безперспективне, бо призводить до збіднення рухового досвіду, а отже, викликає серйозні труднощі в навчанні. Високому рівню фізичної освіти сприяє засвоєння широкого кола фізичних вправ, що об\'єднуються системними зв\'язками.

Виховання здатності управляти рухами тісно пов\'язане з умінням оцінювати виконувані рухи в часі, просторі і за рівнем м\'язових зусиль. Точність просторових, часових і силових оцінок виробляється у дітей під час використання спеціально спрямованих рухів і отримання термінової інформації щодо пісних помилок. Спочатку доцільно навчити дітей розрізняти окремих рухів загалом, потім — рухів окремими частинами тіла з різною амплітудою (руками, тулубом, ногами) і всім тілом. При цьому чергуйте її великою і малою амплітудами, швидкі й повільні, з великим і малим. Рухи, що різко відрізняються за характером, легше запам\'ятовуються, ніж подібні. Такі рухові завдання доступні вже дітям 6-7-річного віку.