ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Здоровий спосіб життя в контексті ноосферного мислення та фактори, які впливають на ставлення до індивідуального здоров’я

Розглянемо, що є пріоритетним для самосприйняття в русі по шляху до здорового способу життя :

- „Я\" тілесне (ідентифікація власного „Я\" з тілом); самоідентифікація (усвідомлення себе як одного і того ж, але змінної особистості впрродовж всього життя);

- досягнення особистої ідентичності пов\'язаної зі статтю, її проблемами і способами розв\'язання суперечностей між сексуальними намаганнями і вимогами моралі, а також визначенням відповідних життєвих цілей;

- самоповага, в тому числі і гордість за красиве здорове тіло і здоровий Дух.

У формуванні здорового способу життя ці пріоритети є головними щодо вираження глибинної сутності „Я\". Особистісна інтериоризація зовнішних відношень, які формують відчуття любові і є основою благополуччя, радості, співчуття, впливаючи тим самим на спосіб життя, здоров\'я індивідуму, сім\'ї, роду і в цілому – народу.

Водночас особистісна інтериоризація зовнішнього світу означає розширення „ Я\" за межі органічного тіла індивіда. Інтериоризація має місце тоді, коли зовнішні відношення стають таким змістом досвіду, який інтегрується на вищих рівнях індивідуальної організації (самосвідомості) і спонукає до участі в цьому досвіді особистісного „Я\".

Опосередковано названі вище причини і пріоритети впливають на всі прояви людини, в тому числі і на його спосіб життя. Поряд з цим дзеркальне „Я\" – це і уявлення про те, як нас бачать інші, реакція на ці оцінки, які проявялються в роздумах, задоволенні, відчвутті стиду , вини тощо.

Отже, рух „Я\" до власного здоров\'я в концепції індивідуального здорового способу життя – це такий процес у свідомості індивіда, який є генералізованою суб\'єктивною, когнітивно-емоціональною трансформацією реакцій соціального середовища на його власну поведінку. Цей процес в утвердженні здорового способу життя дуже важливий, так як в ХХ столітті втрачений зв\'язок поколінь в передачі та щоденному використанні людської мудрості, накопиченої впродовж багатьох тисячоліть і зконцентрованої в екозберігаючих, культурно-оздоровчих і духовно-моральних традиціях.

В епоху трансформації українського суспільства виникає потреба прояву природнього потенціалу націїї. Інтелектуально-моральний потенціал здоров\'я є основною характеристикою рівня розвитку нації, а стиль життя – прямий його наслідок.

Виділимо аксіоми, які дійшли до ХХІ століття : 1) стратегія природи є еволюція всіх форм життя в часі і прросторі на шляху їх постійного вдосконалення; 2) людина – вінець білково-нуклеїно-квантової форми життя – наділена особливим довір\'ям Природи: волею вдосконалювати саму себе.

Поряд з цим людина – частина соціуму. Саме тому здоровий спосіб життя є показником культури людства, яка виникла в процесі прагнення людини пізнати навколишній світ і сформувати до нього своє світобачення.

Необхідно відзначити, що донедавна наука апелювала до чотирьох типів взаємодії людини і Природи: гравітаційного, електромагнітного, ядерного і слабкого, які індивідуально впливають на здоров\'я людини. Проте, в практиці життя вони не враховувалися перш за все сомою людиною , не дивлячись на те, що здоровий спосіб життя має своєю метою не просто збереження здоров\'я і його розвиток у відповідності із закономірностями кризово-адаптаційних періодів, але й таке його витрачання, яке стимулює набуття потенціалу здоров\'я та його розширення в рамках вікових можливостей.

Здоровий спосіб життя визначається по-різному. Про те, в більшості випадків його розглядають як свідоме і щасливе життя індивіда [Сержантов В.Ф.,1997], яке базується на розумінні і тлумаченні різних сфер життєвої реальності людини на основі універсальних законів буття. Отже, здоровий спосіб життя визначається свідомістю людини, вірніше її самосвідомістю. І це в деякій мірі парадоксально. З одного боку, немає нічого ближче людині її тіла і особистості, свого власного „Я\", і немає нічого більш важливого ніж пізнання цього „Я\". З іншого боку немає нічого більш не зрозумілого, заплутаного, нестійкого, змінного від одного стану до іншого, ніж „Я\". Все має свою природу, свій базис; те, що стосується нашого власного „Я\", то парадокс полягає в тому, що зрозумілість нашого „Я\" – тільки уявлення, яке складається в процесі сприйняття реального світу.

В цьому аспекті для нас важливими є роздуми І. Сан- Франціського (1992): „Людину мучить власне тіло. Тіло людини має своє власне розуміння щастя і горя, радості і смутку. Тілесні емоції бувають для людини новим джерелом страждань і страху\". Очевидно, що моральний стан людини стає важким за умов коли її душа причетна до будь-якого колективного зла (наркоманія, алкоголізм, вербальна та фізична агресія тощо). В цих випадках люди починають ненавидіти один одного і винищувати в силу зовнішних ознак крові, раси, походження, поглядів – і це теж спосіб життя. Питання тільки в тому , як це відбивається на здоров\'ї . На нашу думку, руйнівним в даному випадку є: любов до хибної і нікчемної слави, прагнення до облудних цінностей, надмірна любов до тілесної насолоди. Ці три „пре-любові\" людини, об\'єднуючись в єдине ціле, викликають страх. Отже, здоров\'я людини, її спосіб життя напряму пов\'язаний зі страхом, який руйнує життєві сили людини.

Здоровий спосіб життя – це і здібність/потреба розкрити власний „талант\"- тілесного життя, духовних здібностей і можливостей (людині дається талант не для закопування, а для розкриття і відтворення). Це повинно бути використано як на користь індивідуму , так і усього світу. Очевидно це і є суть здорового способу життя, його стилю. Можна стверджувати, що головне завдання на шляху до здорового способу життя - „духовне процвітання\". Які ж проблеми виникають на цьому шляху? Людині, яка розпочинає свій свідомий життєвий шлях важливо знати, що буде перед нею відкриватися, які постануть завдання. Цей життєвий „атлас\" дозволить обрати напрямок руху, здійснювати його корекцію на шляху досягнення мети, тобто знаходити спосіб розумної витрати ресурсів здоров\'я в процесі життя і реалізації природних задатків і здібностей (ми задумані, а не тільки створені Божою волею і її надія в тому, що ми відгукнемося на це творіння саме здоровим способом життя, який є природовідповідним станом людини).

Важливим є те, щоб людина була готовою до реалізації свого природнього „таланту\", вирішення відповідних життєвих завдань. Ця готовнісь передбачає знання певної сукупності принципів :