ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті

Побудова кожного етапу багаторічної шести етапної підготовки здійснювалася на базі активного залучення теорії передбачення, що розверталася за принципом \"від максимуму до мінімуму\", від максимального упередження за часом (передбачення) до миттєвого прогнозування дій супротивника і результатів своїх дій (антиципація) у двобої тенісистів.

5. Спрощена модель БППС і керування етапами підготовки

Багаторічна підготовка вважається рентабельною та ефективною при співвідношенні часу підготовки і часу виступів на Олімпійських іграх як 1:2. Рентабельність підготовки може бути підвищена при виконанні гнучкої границі шостого етапу моделі і перевищенні паспортного віку спортсмена в 30 років.

Розгляд моделі буде значно простіше й ефективніше, якщо модель буде розбита на три педагогічних періоди передбачення спортивного майбутнього, що дозволяють прогнозуваити перспективність юного спортсмена (6-16 років), підвести підсумки підготовки в проблемному періоді (16-20 років) і виконати прогноз участі в Олімпійських іграх із зазначенням зайнятого місця (20-30 років і далі).

Для зручності представлення й аналізу ми розділили модель етапної підготовки спортсменів (рис. 4) на три педагогічних періоди:

  1. Період прогнозування перспективності спортсмена за результатами виступів у змаганнях серед кадетів і юнаків. Тривалість цього періоду 10 років (з 6 до 16 років). Сюди входять етапи початкової спеціалізованої базової і половина етапу індивідуалізації підготовки, тобто алгоритми А, В і С.

2. Період переходу від змагань серед кадетів і юнаків до змагань серед дорослих. Тривалість цього перехідного періоду (буферної зони) 4 роки (з 16 до 20 років). Сюди входять половина етапу індивідуалізації підготовки і половина етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей, тобто алгоритми С, Д, Е. Це найбільш проблемна область у практиці світового спорту.

3. Період прогнозування результату виступів в олімпійських іграх. Тривалість цього періоду 10 років (з 20 до 30 років). Сюди входять половина етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей, етап збереження досягнень і переходу до участі в турнірах професіоналів, тобто алгоритми Е, F.

З іншого боку, модель багаторічної підготовки в настільному тенісі включає шість етапів по 4 роки кожний.

Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті

Рис. 4. Спрощена (алгоритмічна) модель шести етапної підготовки спортсменів у настільному тенісі

У кожному педагогічному періоді передбачення спортивного результату послідовно вирішуються задачі прогнозування, планування, моделювання та оптимізації різних сторін спортивної підготовленості спортсмена.

Для ефективного виконання процедури прогнозування необхідно мати передбачення, виконані із сильної чи дуже сильної основи.

Якщо в першому періоді передбачення перспективності юного спортсмена (1 зона) відбувається ламка його адаптаційних (резервних) можливостей, то в другому періоді переходу від кадетсько-молодіжного спорту в спорт вищих досягнень (2 зона) результати його виступів не дадуть нам основи (сильної чи дуже сильної) для передбачення і прогнозування результату виступу в олімпійських іграх (3 зона).

Кожному педагогічному періоду відповідає свій досягнутий рівень засвоєння рухового досвіду. Назва \"педагогічний\" було дано для того, щоб виділити провідну роль педагога при організації системи етапної багаторічної підготовки. Ігнорування цього положення і форсування підготовки веде до натаскування і гонки за миттєвим результатом, що надалі не дозволяє спортсмену показати високе досягнення при виступах на олімпійських іграх через відсутність належної технічної підготовки і виснаження резервних можливостей організму, а нерідко і розриву адаптаційних процесів.

Періоду передбачення перспективності спортсмена за результатами виступів у змаганнях серед кадетів і юнаків (з 6 до 16 років) відповідає накопичення первісного рухового досвіду, вираженого у формі засвоєння просторових параметрів руху (знання), просторово-часових параметрів руху (уміння), просторово-тимчасових і швидкісно-силових параметрів руху (первісна навичка).

Передбачення перспективності юного спортсмена проводиться з урахуванням генетично визначених факторів, що лімітують рівень досягнень спортсменів, які можуть виражатися в жорстко детермінованій динаміці потужності і ємності джерел енергозабезпечення м\'язової діяльності, індивідуальної збалансованості в організмі функцій репродукції та утилізації. Передбачення при цьому виконується з основи і вищого за середнє значення (Р  75-85%).

Періоду переходу від змагань серед кадетів і юнаків, молоді до змагань серед дорослих (з 16 до 20 років) відповідає продовження накопичення рухового досвіду в умовах варіацій збиваючих факторів (навичку), засвоєння рухової навички на рівні антиципації (\"коронний\" рух без комбінування з іншою технікою - в одиничному виконанні).

Періоду прогнозування результату виступів в олімпійських іграх (з 20 до 30 років) відповідає продовження накопичення рухового досвіду в наступних за складністю формах засвоєння просторових, часових, швидкісно-силових параметрів руху з провідною роллю антиципації - знання, уміння, первісна навичка, навичка, \"коронний\" рух в одиничному виконанні, розширення діапазону \"коронних\" дій.

Виконавши попередню роботу з передбачення і прогнозування результатів діяльності, починають ретельний підбір засобів і методів поетапного досягнення результатів, тобто операцію планування тренувального процесу на цикл (4-х річна цільова комплексна програма), на рік (річна тренувальна програма) і т.д. до планування кількості повторень спортивного руху, що тренується, з огляду на запит спортсмена, що тренується, на глибину його вивчення.

Антиціпація як миттєва форма передбачення найбільш важлива для росту спортивної майстерності в настільному тенісі. Вона розкривається в результаті накопичення великого рухового досвіду гри. Цей момент відбувається стрибком, що відразу ж якісно змінює поведінку тенісиста у грі. Найбільш чітко він виявляється після 7-8 років тренування в настільному тенісі.

Таким чином, у кожному 4-х річному тренувальному цикліпередбаченнявиступає у всіх своїх формах прояву. Відбувається цей процес хвилеподібно. На далеких 4-х річних рубежах невідоме майбутнє зустрічає передбачення. Воно пробиває собі дорогу від передбачення зі слабкою основою до передбачення із середньою основою і далі із сильною і дуже сильною основою. Потім, вже якісно засвоєне передбаченням, майбутнє зустрічає прогнозування, що обробляє це майбутнє і повідомляє йому необхідні кількісні характеристики. Маючи у своєму розпорядженні модель прогнозного майбутнього, тренер добирає для нього необхідні засоби (вправи) і методи (об\'єм та інтенсивність) і розподіляє це в часі з урахуванням протікання процесів адаптації в організмі спортсмена. Антиціпація виступає лоцманом рухового апарату тенісиста при проведенні ним тренувальних і змагальних ігор.