ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті

Коефіцієнт потенційних можливостей психічної підготовленості:

Qпп =Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті . (8)

Розподіл - близький до нормального (розподіл Гаусса). Математичне очікування і дисперсія представлені у віковій програмі ДЮСШ за роками підготовки.

Інтелектуальна підготовленість спортсмена визначається наступними основними факторами: а) світоглядом, широтою поглядів на все різноманіття фактів і явищ, у тому числі і на сутність спортивної діяльності; б) якістю засвоєння об\'єктивних закономірностей сучасного спортивного тренування, основ біологічних, медичних, психологічних і соціальних знань, необхідних для ефективного процесу підготовки; в) здатністю до розробки і реалізації раціональної тактичної схеми проходження змагальної дистанції 16.

У сучасному спорті досить чітко діє закономірність, відповідно до якої в міру підвищення рівня спортивних досягнень постійно збільшуються вимоги до інтелекту спортсмена [15].

Qпи =Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті . (9)

Розподіл - близький до нормального (розподіл Гаусса). Математичне очікування і дисперсія представлені у віковій програмі ДЮСШ за роками підготовки.

Інтегральна (змагальна) підготовленість. Змагальна практика випадково обраного спортсмена є випадковою величиною, що має дискретний розподіл. Інтегральна підготовленість характеризується здатністю до координації і реалізації у змагальній діяльності різних складових спортивної майстерності - технічної, фізичної, тактичної, морально-вольової, психічної та інтелектуальної підготовленості - і є заключною і, мабуть, однією з найбільш важливих частин підготовки спортсмена до відповідальних змагань 8. Вона має нормальний розподіл.

Таким чином, розподіл значень цільової функції, що враховує вплив багатьох випадкових факторів, також має нормальний розподіл.

Кінцева мета підготовки спортсмена високого класу до змагань - досягти необхідних параметрів (математичне очікування, дисперсія) значень його особистої цільової функції. У різних змаганнях в залежності від суперників ці параметри, взагалі , повинні бути різними.

При зміні конфігурації супротивників варто змінювати (підсилювати) аргументи цільової функції (психологічну підготовку, тактичну, технічну і т.д.).

Ряд авторів використовує також кількісні і якісні критерії оцінки потенційних можливостей юних спортсменів (Е. А. Грозин 1987; Г.Н. Арзютов, 2001) (табл. 1).

Таблиця 1

Градація потенційних інтегральних можливостей спортсменів

Значення

F(Qопп)

Рівень підготовленості

Можливе місце в змаганнях

1,0 - 0,94

Найвищий

1

0,93 - 0,84

Високий

1 - 3

0,83 - 0,75

Середній

3 - 6

0,74 і т.д.

Низький

нижче 4

Цілком природно, що в запропонованій градації рівня підготовленості можуть і повинні бути внесені корективи в залежності від специфіки виду спорту.

Великим недоліком у роботі [12] слід вважати відсутність розгляду вікового аспекту проблеми при визначенні коефіцієнта узагальненої підготовленості і неврахування всіх сторін підготовленості спортсмена, що призводить до значних похибок при обчисленні за формулою (2) і зменшення меж застосування описаної методики розрахунку.

Ці недоліки усунені в дослідженнях, проведених у НПУ імені М.П. Драгоманова під керівництвом Ю.Т. Похоленчука і Г.Н. Арзютова (Київ, 2000). Так, для спортивних ігор і єдиноборств пропонується батарея тестів визначення кількісних і якісних критеріїв оцінки потенційних можливостей юних спортсменів чотирьох вікових груп (10-11, 12-13, 14-16, і старше). Причому рівень стану спеціальної підготовленості оцінюється в балах (від 28 і вище 170) також по чотирьох рівнях градації: низький, середній, високий, найвищий.

Встановлені значення по кожному з вищенаведених показників дозволяють оцінити сильні і слабкі сторони підготовленості спортсменів для кожного індивідуально. Подібна оцінка дозволяє визначити спрямованість тренувального процесу на наступних етапах підготовки. Більш того, запропонована оцінка узагальненої потенційної підготовленості дозволяє об\'єктивно визначити рівень підготовленості кожного зі спортсменів і зіставити з його еталонними характеристиками. Тим самим створюються умови для більш ефективного керування процесом підготовки в перспективі, а також для об\'єктивного вирішення питання про добір учасників для конкретних змагань.

Однак, усі розглянуті випадки розрахунків узагальнених показників підготовленості спортсменів мають один недолік. Вони повинні спиратися на належні норми [7] підготовленості спортсменів різних вікових груп (порівнюватися з ними) , що практично ще не розроблені для багатьох видів спорту.

Звідси виникає проблема розробки науково обґрунтованих належних норм вікової підготовленості спортсменів у настільному тенісі.

Ця проблема вирішується в роботі шляхом застосування методу динамічного програмування (метод \"зверху-вниз\") і введенням цільової функції підготовки, задача якої забезпечити не менш ніж триразову участь в Олімпійських іграх із завоюванням призового місця, маючи рівень узагальненої підготовленості (у балах) вище прохідного балу рейтингу для участі в Олімпіаді. Для побудови ретроспективного динамічного ряду узагальненої підготовленості за віковими етапами підготовки, відштовхуючись від значення прохідного балу рейтингу, був виконаний ретроспективний прогноз бальної оцінки системи змагань на всіх вікових етапах підготовки спортсменів. Причому кожному рівню змагань відповідав за аналогією свій коефіцієнт узагальненої підготовленості. Цей метод прогнозування, заснований на використанні екстраполюючої функції (узагальненої підготовленості), вид і параметри якої підбиралися в процесі ретроспективного аналізу вихідного динамічного ряду (системи вікових змагань, оцінених у рейтингових балах), називається в теорії прогностики прогнозуванням за функцією з гнучкою структурою 1.

Не викликає сумнівів той факт, що для одержання позитивного ефекту по розвитку узагальненої підготовленості на виході тренувальних циклів і етапів БППС цим процесом необхідно керувати (рис. 3).

Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті

Рис. 3. Коефіцієнти узагальненої підготовленості БППС у настільному тенісі.

Передбачення на основі цих даних перспективності юного спортсмена виконується з імовірністю (Р75-85%).