ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті

Етапи підгото

вки

Попередня базова підготовка

Спеціалі-

зована базова підготовка

Індивідуалізація

підготовки

Максимальна реалізація можливостей

Збереження рівня досягнень

Перехід у професіонали

I

II

III

IV

V

VI

Вік

6-10 р.

10-14 р.

14-18 р.

18-22 р.

22-26 р.

26-30 р.

Модель

БППС

Закон оптимізації багаторічної поетапної підготовки студентів у спорті

А

В

С

Д

Е

F

Рис. 1. Закон побудови БППС у формі алгоритмів Етапів підготовки (А,В,С,Д,Е,F).

  1. Тут працюють практично всі закони - закони рухів у спорті, передбачення спортивного майбутнього і т.д., закономірності, принципи, правила на яких ґрунтується вся теорія БППС.

2. Розробка алгоритмів сприяє роботі загального діалектичного закону переходу кількості в якість, (частка \"якщо\" виражає умову здійснення і проходження у визначеному тимчасовому плані БППС, однією з умов є чітке виконання алгоритмів, що у свою чергу призведе до виконання економічного закону - \"до економії часу зводиться в кінцевому результаті вся економія\", (тобто витрати часу на підготовку будуть оптимальними в тимчасовому діапазоні).

3. Тут враховуються усі відомі й описані нами закономірності, основними з яких є: функціонування системи єдності вікового і біологічного розвитку, а також засобів, методів і форм індивідуального педагогічного тренувального впливу (вікової періодизації навантажень виборчої спрямованості) і т.д.

  1. Працюють всі принципи і правила спортивної підготовки (що виступають у ролі технології тренувального процесу).

  2. F - (Олімпійський чемпіон) - не може бути виведений безпосередньо з А чи В, тобто будь-якого іншого алгоритму, тому що наприклад, весь процес руху в спортивній підготовці представляється виявленим в алгоритмі А властивостей узагальненої підготовки дітей на початковому етапі, що дозволяє тільки в послідовному розкритті з необхідністю констатувати ситуацію одержання узагальненої підготовленості F.

Перейдемо до розгляду змісту алгоритмів поетапної підготовки спортсменів. Прийнято вважати, що підсумовуючим показником стану тренованості є спортивний результат [5], [10]. Однак спортивний результат, хоча і відбиває стан спеціальної працездатності спортсменів, проте, не дозволяє оцінити різні сторони їхньої підготовленості [18].

Варто диференціювати фізичну, технічну, тактичну, психічну, інтелектуальну та інтегральну сторони підготовленості спортсмена. Кожна з цих сторін, будучи тісно пов\'язаною з іншими, має істотно відмінні ознаки.

З поняттям \"узагальнена підготовленість спортсмена\" тісно пов\'язане поняття \"цільова функція багаторічної поетапної підготовки спортсменів\".

4. Цільова функція багаторічної поетапної підготовки спортсмена в настільному тенісі

Під цільовою функцією поетапної підготовки спортсменів у настільному тенісі ми розуміємо узагальнену підготовленість спортсмена на усіх вікових етапах багаторічної підготовки, що забезпечує економічно ефективну підготовку та участь спортсмена в трьох-чотирьох олімпійських іграх із завоюванням першого місця. Час змагальної діяльності складає 2/3 від загального часу багаторічної підготовки. Модельний вік участі в олімпійських іграх: 18 - 30 років.

Цільова функція підготовки повинна забезпечити створення належних норм узагальненої підготовленості юних спортсменів на вікових етапах багаторічної підготовки в настільному тенісі. Найважливішою умовою створення таких норм із позицій здоров\'язберігаючих технологій підготовки є обґрунтування оптимальних тренувальних навантажень на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів, при проходженні яких надійність адаптації зростаючого організму до значних тренувальних навантажень як за обсягом, так і інтенсивністю змінюється. Ці зміни, насамперед, обумовлені етапами і періодами підготовки, віком, статтю та індивідуальними особливостями спортсменів.

Здоров\'язберігаючий підхід, що забезпечується шляхом розробки етапних тренувальних програм, що володіють одночасно двома інформативними показниками узагальненої підготовленості юного спортсмена. Тестові показники різних сторін підготовленості, що демонструють структуру загальної підготовленості для тактичного планування, і належна норма узагальненої підготовленості спортсмена, необхідна для стратегічного планування.

Причому, тестова узагальнена підготовленість повинна бути вище належної норми (обумовленої по шкалі рейтингових змагань) на величину сенситивного резерву адаптаційних можливостей.

Величина сенситивного резерву адаптаційних можливостей багато в чому, на нашу думку, залежить від обліку генетично визначених факторів, що лімітують рівень досягнень спортсменів, що можуть виражатися в жорстко детермінованій динаміці потужності та ємності джерел енергозабезпечення м\'язової діяльності, індивідуальної збалансованості в організмі функцій репродукції та утилізації.

Для математичного опису узагальненої підготовленості спортсмена очевидно (виходячи зі значеннєвого змісту цільової функції багаторічної підготовки - 3-х разовий призер Олімпійських ігор), що узагальнена підготовленість спортсмена виступає аргументом цільової функції.

Математичний запис цього зв\'язку буде:

Fол = F(Qопп), (1)

де Fол - олімпійський чемпіон;

F - цільова функція багаторічної підготовки спортсмена;

Qопп - потенційна узагальнена підготовленість спортсмена.

Тут і далі використовується поняття \"потенційна\" узагальнена підготовленість, що визначається як сума різних фактичних станів підготовленості в будь-який момент тренувального процесу.

Для математичного визначення закону розподілу цільової функції багаторічної підготовки спортсмена по кожному етапу підготовки необхідно з\'ясувати закони розподілу його аргументу (потенційної узагальненої підготовленості спортсмена), що у свою чергу складається із шести складових: фізичної підготовленості, технічної підготовленості, психічної підготовленості, інтелектуальної підготовленості, інтегральної (змагальної) підготовленості. Необхідно також знати доцільну вагу кожного виду підготовленості на кожному етапі підготовки в структурі потенційної узагальненої підготовленості (рис. 2)