ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Туристично-краєзнавча діяльність краєзнавчо-мандрівничого товариства “Плай”

Улітку 1931 р. група мандрівників - велосипедистів товариства \"Плай\" здійснила мандрівку за маршрутом: Львів - Сянок - Львів. Керівником був вправний мандрівник, учасником багатьох подорожей по Карпатах, професор, керівник математично – природничо - лікарської секції В. Левицький, який опублікував низку краєзнавчих матеріалів, а саме: \"Моя перша прогулька в Чорногору\", \"Мармароський Піп Іван\", \"За сонцем\", \"Сто миль на колесі\", в яких дається опис подорожей не тільки пішохідних, але й велосипедних.

З 1932 р. членами \"Плаю\" була організована мандрівка на мотоциклах за маршрутом: Перемишль- Львів.

Як бачимо, протяжність та складність маршрутів у всіх видах туризму збільшувалась з кожним роком, що свiдчить, зокрема, про вдосконалення технiчної підготовки мандрівників.

Розвивались та вдосконалювались також нові форми, методи та засоби туристично-краєзнавчої роботи.

Усвідомлюючи виховну функцiю туризму та краєзнавства, керівництво \"Плаю\" придiляли велику увагу всебічному пізнанню Батьківщини, популярізації зiбраних наукових відомостей про рідний край. Краєзнавчi, народознавчi, науково-популярні нариси, науковi статті, реферати постiйно видавались ними i використовувались у культурно-освiтницькiй дiяльностi, у навчаннi та вихованнi молодi.

Для збереження природи i пiзнавального та емоцiйного спiлкування з нею біля Осмолоди було створено завдяки розуміння й допомозі власника цих лісів митрополита А. Шептицького два заповідники (резервати) гірської природи. Перший кедровий заповідник знаходився на горі Лолинське Яйце (3 км), що був заснований у 1935 р. і переданий під опіку НТШ у Львові. Другий- Український Парк Природи ( 18км) - утворений у 1936 р. До нього входили гори: Грофа, Канусяки, Паренки. Весь парк був переданий для користування українським туристичним товариствам \"Чорногора\", \"Плай\" та Подільському т-ву. У парку були побудовані сховища для мандрівників, де вони могли відпочивати. Учасник мандрівок П`ясецький згадував про те, що \"на просторі Парку знаходяться туристичні схоронища Плаю, які розташовані в мальовничому місці під Грофою, яке дає змогу мандрівникам задержатися на довший побут. Для мандрівників- це найкращий туристичний терен, де не стрінуть вони натовпу чужих прогульковців. Зате найдуть вони гори, незасмічені й незнищені наступом хоч би туристичної цивілізації\" [10, с. 111].

Членами товариств \"Плай\" були переважно представники інтелігенціi, якi брали активну участь у громадському житті краю. Ці товариства проіснували до \"золотого\" вересня 1939 р. і були закриті окупацiйною владою. За час свого існування товариства провели ряд екскурсій по місцях боїв УСС (Українських Січових Стрільців) та УГА (Української Галицької Армії), i подорожей по історичних місцях, до пам\'яток культури та природи, багато змагань, фестин (забав-Я.Л), лекцій, присвячених мандрiвництву. Товариства регулярно публікували матеріали на туристичну тематику в часописі \"Туристика і краєзнавство\", \"Плай\" в журналах \"Наша Батьківщина\", \"Життя і Знання\", \"Сокільські вісти\" та в газетах \"Діло\" і \"Новий час\". Це були здебільшого описи туристичних маршрутів.

Висновки. Мандрівки проводилися в основному в гори і мали чисто спортивний характер, а краєзнавчо-пізнавального характеру вони не носили. Відсутність організації краєзнавчо-туристичної діяльності негативно впливала на рівень проведення екскурсій. Мандрівки проводилися стихійно. Не було спеціально розроблених маршрутів.

Усвідомлюючи виховну функцiю туризму та краєзнавства, керівництво \"Плаю\" придiляли велику увагу всебічному пізнанню Батьківщини, популярізації зiбраних наукових відомостей про рідний край. Краєзнавчi, народознавчi, науково-популярні нариси, науковi статті, реферати постiйно видавались ними i використовувались у культурно-освiтницькiй дiяльностi, у навчаннi та вихованнi молодi.

За час свого існування краєзнавчо-мандрівниче товариство \"Плай\" провело багато ескурсій, мандрівок, займалося пропагандою, видавало багато матеріалу на туристичну та краєзнавчу тематику. Аналізуючи історичну спадщину туристично-краєзнавчої роботи \"Плаю\" слід більше проводити одноденних та баготоденних туристих мандрівок, екскурсії, прогулянки, семінари, конкурси та різноманітні змагання з різних видів туризму.

Список джерел
  1. Діло.- Львів.- 1926.- 21 березня.

  2. Крип`якевич І.П. З історії Галицького краєзнавства // Туристика і краєзнавство.-Львів. - 1925. - Ч. 2.- С.3-4.

  3. Козицький А. Краєзнавчо-туристичне товариство \"Плай\" (1924-1939 рр.) // З історії вітчизняного туризму: Зб.наук.ст. - К.: ФПУ, 1997. - С.58-65.

  4. Филипчак І. Про музейництво та наші музеї. // Життя і знання. - Львів, 1935. - Ч. 6. - С.168-170.

  5. Юркевич Р. Лісівництво Станіславівщини // Альманах Станиславівської землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова і Станіславщини: У 2 т. - Нью-Йорк-Торонто. - 1975. - Т.I. - С.228-243.

  6. Кузьмович О. Початок і розквіт Карпатського клюбу 1924-1984 рр. - Львів- Мюнхен: Нью-Йорк, 1989. - 96с.

  7. Мрица І. Наука їзди на лещатах. - Львів. - 1929. - 64с.

  8. Паньків В. Майбутнє зимової туристики// Наша Батьківщина. Львів, 1937. - Ч.3. - С.79-81.

  9. Жарський Е. На сталевому коні. Минуле і теперішнє колеса. // Життя і Знання. Львів,1935.- Ч.12.- С.361-363.

  10. Пясецький А. Українські Карпатські заповідники. // Наша Батьківщина. Львів, 1937.- Ч.6. - С.110-113.