ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Туристично-краєзнавча діяльність краєзнавчо-мандрівничого товариства “Плай”

З 1937 року друкованим органом \" Плаю\" став щомісячний журнал \"Наша Батьківщина\", редактором якого був С. Щурат. У цьому журналі публікували свої роботи І. Крип\"якевич, М. Андрусяк, М. Гавдяк, В. Дорошенко, С. Гайдучок, М. Кордуба, Я. і С. Пастернаки, В. Кубійович, І. Свенціцький, В. Щурат, М. Смішко, Ф. Коковський та інші.

За час свого існування краєзнавчо-мандрівниче товариство \"Плай\" провело багато ескурсій, мандрівок, займалося пропагандою, видавало багато матеріалу на туристичну та краєзнавчу тематику.

До краєзнавчої роботи залучались місцеві краєзнавці, краєзнавчі гуртки на місцях. Зібрані краєзнавчі матеріали передавалися у музеї: Коломийський \"Гуцульщина\" (заснований у 1926 році В. Кобринським); Самбірським \"Бойківщина\" (заснованим у 1927р. В. Кобільником, В. Гуркевичем, В. Кордубою, А. Княжинським); Станіславський (заснований у 1928 році); Трускавецький ім. Ярошевої заснований у 1928 році); Яворівський \"Яворівщина\" (заснований у 1931 році).; Стрийський \"Верховина\" (заснований у 1933 році); Сокальський \"Сокальщина\" (заснований у 1937 році). Станом на 1937 р. в Галичині було 12 українських музеїв, в яких працювало 20 штатних працівників.

Всі ці музеї мали від 40 до 120 членів, а за підтримкою церкви, товариства \"Просвіти\" та інших інституцій залучали до співпраці тисячі громадян.

Організаційно - методичним центром цих осередків став \"Союз прихильників національного музею\" (СПНМ) у Львові, який був створений 4 грудня 1931 року. Очолив його єпископ і вчений І. Бучко. Заходами СПНМ на 70- 80 % йшло поповнення експонатами \"Національного музею\". У 1935 р. при ньому засновано фонд для придбання творів мистецтва.

Для збирання фондів музею проводилися експедиції, які діяли на громадських засадах, без жодної дотації, а музеї зазнавали втрат через адміністративні утиски, зокрема конфіскації цінних експонатів. Крім того, влада часто забороняли проводити краєзнавчі експедиції[4,с.170]

Серед рiзних видiв туризму в той час у Галичинi найбiльшого розвитку набув пішохідний. Але як свідчать публікації в журналі \"Наша Батьківщина\", розроблялися нові туристичні маршрути не тільки пішохіднi, але лижні, воднi та велосипеднi, до яких додавались туристичні мапи. Чимало маршрутів маркувались i стали еталонними для всіх мандрівників. Наприклад, Р. Юркевич писав: \"Верхами проходить туриститичний шлях, знаний, мабуть, кожному українцеві, якщо не безпосередньо, то бодай з оповідань. Він був знакований від Осмолоди верхами Горганів до Добошанки, опісля через верхи \"Синяка\" і \"Хом\'яка\" сходив в оселю Татарів\"[5, с.228]. Еталоннi маршрути проходили також Бескидами та Чорногорою.

Крім пішохідних мандрівок в Галичині був поширений і водний туризм. Цьому сприяла мережа річок, серед яких особливе місце посідав Дністер. Засновником водного туризму в Галичині був Я. Гладкий, який організував у 1927 році подорож з м.Стрий по річці в Дністер і вниз Днiстром до Заліщик. За 10 днів мандрівники подолали понад 250 км.

Велику роль у розвитку лижного туризму відіграло заснування Карпатського Лещетарського Клубу (КЛК) (1924 р.). О. Кузьмович занотував, що однією з перших мандрівок членів КЛК до Зелем`янки та Славська була подорож на лижах в січні 1925 р.[6, с. 16].

З 1928 р. починаються \"регулярні проведення лещетарських мандрівок різної складності\" , а навесні цього року члени КЛК \"здійснили перший лижний похід в Чорногору під керівництвом І. Мрица\" [7, с. 24].

За визначеннями активного учасника багатьох лижних мандрівок В. Паньківа, \"однією з найгарніших ділянок лещетарського спорту є зимова туристика. Дає вона нам найбільше емоцій, вимагає одначе великого гарту, напруження а, що найважливіше, досвіду\" [8, с. 80].

У березні 1930 р. В. Паньків став першим, хто підкорив на лижах Говерлу, а в грудні цього ж року А. Рожановська стала першою жінкою, що здійснила мандрівку на лижах на цю гору.

У лютому 1934 р. була урочисто відкрита перша українська станція зимового та літнього туризму в Славську. У березні цього ж року за почином та завдяки старанням Я. Падохи при філіалі краєзнавчо-мандрівничого товариства \"Плай\" у Стрию (голова - Б. Петріна) відкриваються спортивні секції, зокрема лижні. Члени цих секції проводили зимові тижневі збори у Славську, на яких вчили \"трохи руханки, трохи лещатарських вправ, а відтак мандрували кілька годин на котрийсь із довкільних верхів (Тростян -1235 м., Ільза -1066 м., Високий Верх -1245 м., Кічерка- 845 м., і ін)\". Крім занять, вони брали участь у змаганнях, які організовував Львівський Карпатський Лещетарський Клюб і часто займали призові місця з лижних гонок та слалому.

Для пропаганди лижного спорту члени товариства \"Плай\" їхали в навколишні села для навчання сільської молоді цього виду спорту.

У вихідні та святкові дні члени цього товариства проводили дво- i триденні мандрівки в Скільські гори. Їхні маршрути пролягали через Нижнє Синевідське до скель в Бубнищі або через Верхнє Синевідське на гору Парашку і Ключ до могил У С С.

Найбільшими активістами лижних мандрівок у Львові були І. Чмола, В. Паньків, А. Рожановська, В. Рожановський, Я. Рожановський, Р. Кобринський, В. Гвоздецький, В. Чапельський та інші.

Разом з лижним розвивався велотуризм. Професор Е. Жарський зазначав, що \"не менш славні стали прогульки на роверах молодих юнаків по цілому краю. Та й наші старші громадяни не пропускають нагоди, щоб не проїхатись на вакації здовж Підкарпаття, чи на північ\" [9, с. 362].

Поступово маршрути ускладнюються і відстань збільшується. Так , у 1929 році О. Савчинський, І. Мазяк та В. Кіщій здійснили тижневу подорож за маршрутом міста: Стрий - Дрогобич - Самбір - Перемишль - Яворів - Львів - Стрий, подолавши за 6 днів 400 км. Улітку 1930 році група мандрівників - велосипедистів під керівництвом О. Заславського здійснила тижневу подорож за маршрутом: міста Стрий - Моршин - Болехів - Долина- Калуш - Станіслав - села Татарів - Ворохта - Жаб`є - міста Косів - Коломия - Снятин - Заліщики - Чортків - Скала над Збручем - Тернопіль - Галич - Ходорів - Жидачів - Журавно - Стрий. За десять днів мандрівники подолали понад 800 км.