ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Туристично-краєзнавча діяльність краєзнавчо-мандрівничого товариства “Плай”

Реферат на тему:

Туристично-краєзнавча діяльність краєзнавчо-мандрівничого товариства \"Плай\"

Становлення та розбудова державних інституцій незалежної України тісно пов\'язані з процесами духовного відродження українського народу. У вивченні його історичного досвіду й національної самосвідомості особливого значення набуває дослідження місця та ролі туристично-краєзнавчого руху Галичини. Він став одним з центрів виховання галицької молоді на традиціях етнокультурної окремішності українців Галичини та відігравав значну роль в організації боротьби проти політичного безправ\'я та духовних утисків з боку австрійської та польської окупаційних влад. Під цим кутом зору особливої ваги набуває вивчення та забезпечення збереження етно-культурних надбань туристично-краєзнавчої роботи галицьких українців.

Дослідження різних форм туристично-краєзнавчого руху, його організаційних засад і методів роботи, досягнень і недоліків є досить актуальною проблемою. По-перше, актуальність вивчення досліджуваної теми зумовлена тим, що дає змогу висвітлити одну з важливих, цікавих і малодосліджених сторінок історії Галичини. В українській та закордонній історіографії узагальнюючих чи спеціальних праць з цієї проблематики поки що не створено.

По-друге, актуальність дослідження полягає також у тому, що туристично-краєзнавча робота є вагомим засобом у вихованні юнацтва на традиціях українського народу, національних і загальнолюдських духовних цінностях, значною мірою впливає на формування національної самосвідомості. Вона знайомить з природніми багатствами і пам\'ятниками культури, розвиває естетичні погляди та економічну свідомість, формує вольові якості, психологічну стійкість та фізичну витривалість і задовільняє потреби людини у сфері фізичної культури й спорту.

Після Першої світової війни на теренах Східної Галичини туристично-краєзнавчий рух відроджується у 1920-их рр. і поширюється та набирає більш організованіших форм. У цiй справi взяли активну участь кращі представники української інтелігенції. Так, восени 1921 року у Львові професор І. Крип`якевич заснував \"Кружок любителів Львова\". Саме з його ініціативи організовувалися перші мандрівки по Львову та його околицях, що мали переважно історико-науковий характер. З часом \"Кружок\" розширив свою діяльність, доповнюючи краєзнавчу роботу збиранням та опрацюванням етнографічного матеріалу. Про стан мандрівництва у 1920 - 1924 рр. газета \"Діло\" писала: \"Туристичний рух має в нас багато прихильників, але відчутним є брак організації\"[1, с. 4]. Мандрівки проводилися в основному в гори і мали чисто спортивний характер, а краєзнавчо-пізнавального характеру вони не носили. Відсутність організації краєзнавчо-туристичної діяльності негативно впливала на рівень проведення екскурсій. Мандрівки проводилися стихійно. Не було спеціально розроблених маршрутів. Про мандрівки того часу І. Крип`якевич писав: \"Прогулянки ідуть зчаста без ніякого приготування, мандрівники не знають, на що звертати їм увагу, не можуть замітити ріжних важних пам`ятників природи чи минувшини\"[2, с.1]. Всі ці недоліки були усунені за допомогою утворення краєзнавчо-мандрівничого товариства \"Плай\".

У жовтні 1924 р. у Львові (вул.Чарнецького 26) було засновано краєзнавчо-мандрівниче товариство \"Плай\". Статут товариства був затверджений 15 листопада цього року і передбачав поширення діяльності \"Плаю\" на всю територію Галичини з філіями в інших містах Галичини (Перемишль, Стрий, Тернопіль). Товариство скликало загальні збори, конференції, реєструвало історичні пам`ятні місця краю, розробляло туристичні маршрути по Галичині. Першим головою товариства став В. Старосольський. При товаристві були утворені комісії (лекційна, екскурсійна, мандрівнича).

Товариство ставило за мету:

- дослідження рідного краю;

- вивчення та охорона пам`яток історії, культури та природи;

- збирання та зберігання предметів старовини, зразків народного мистецтва та народних промислів.

Краєзнавчо-мандрівниче товариство \"Плай\" розробило плани туристично-краєзнавчої роботи. Свої завдання визначали, як \"ініціювання та проведення прогульок і пропаганда туристики..., спрямування прогульок у цікаві під краєзнавчим оглядом околиці і місцевості, ведення курсів з обсягу мандрівництва\"[3, с.59].

Почалася активна робота Виділу товариства \"Плай\", про це свідчать такі факти: тільки з листопада 1924 р. по квітень 1925 р. було проведено шість засідань та організовано 14 екскурсій. Iстотне мiсце в дiяльностi \"Плаю\" посiдала краєзнавча робота, iнiцiатором i натхненником якої був I. Крип`якевич, а найактивнiшими членами товариства \"Плай\" були К. П`янківський, Є. Пеленський, Т. Білостоцький, Б. Рак, О. Тисовський, Я. Гладкий, І. Мрица, E. Жарський, С. Гайдучок, В. Паньків, Б. Януш, Ю. Полянський, Б. Януш, Д. Коринець та інші.

Дане краєзнавчо-мандрівниче товариство налагодило міцні стосунки з туристичним товариством \"Чорногора\" та його філіями в Коломиї та Косова, де керівниками були Р. Щипайло і М. Горбовий.

У 1925 році за редакцією І. Крип\'якевича почав виходити додаток до газети \"Новий час\" - \"Туристика і краєзнавство\". І. Крип\'якевича сам був активним дописувачем і опублікував на сторінках додатку ряд своїх праць. Пізніше в \"Новому часі\" з\'являєтья рубрика \"З мандрівок по ріднім краю\". У 1935 р. виходить часопис \"Плай\", в якому постійно друкувалися краєзнавчі нариси, звіти туристичних мандрівок, схеми туристичних маршрутів та описи мандрівок.

З 1931 року головою \"Плаю\" став Д. Коринець, а заступником - Т. Біло-стоцький, які значно активізували діяльність товаристваю Протягом року читалися лекції з історії, географії та геології. Лекції читали М. Галущинський, Я. Пастернак, Д. Паліїв. Був створений вишкільно-туристичний табір, проведено ряд мандрівок у Карпати.

У червні 1932 році у Самборі створюється філія \"Плаю\", яка тісно координувала свої дії із товариством \"Бойківщина\".