ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Вплив рухової активності на психосоматичне здоров’я дітей 6-7 річного віку

Реферат на тему:

Вплив рухової активності на психосоматичне здоров\'я дітей 6-7 річного віку

Досягнення високого рівня \"шкільної зрілості\" у школярів 6-7-річного віку не можливе без достатнього розвитку соматичного здоров\'я і рухової активності (РА), які у комплексі забезпечують здатність організму до саморегуляції психоемоційних реакцій в процесі навчальної діяльності.

Рівень розвитку сенсомоторних реакцій, оперативного мислення, швидкості та ефективності переробки зорової інформації вважають факторами, що детермінують результат навчальної діяльності [3,6]. При цьому, відомо, що для становлення і функціонування основних систем дитячого організму, важливе значення має РА [2,4,7].

Для визначення ФПр використовували велоергометрію в комплексі з комп\'ютерною системою Cardiolab-2000. Дослідження кількісної сторони ФП здійснювали за формулою PWC150 і за параметрами аеробної потужності. Вивчення рухового режиму проводили за допомогою хронометражу у 130 учнів перших класів ЗОШ (ЕГ) і 84 дошкільнят, які відвідують дитячий садок (КГ). Рівень ФП визначали за показниками тестування згідно Державних тестів.

Дослідження РП здійснювали за допомогою кілець Ландольта [5]. При цьому визначили показники частоти аналізу одного знаку (ЧАОЗ), швидкість обробки зорової інформації (ШОЗІ), коефіцієнт точності (КТ) і продуктивності (КП).

У відповідності з показниками соматичного здоров\'я (низький, середній і високий), діти ЕГ були поділені на підгрупи (ЕПГ-1,2,3).

В результаті проведених досліджень було встановлено статистично достовірну взаємозалежність основних показників діяльності серцево-судинної системи від ступеня фізичного розвитку, як в КГ так і в ЕГ, що треба враховувати при комплексній оцінці стану соматичного здоров\'я дітей з метою диспансеризації і визначення ступеня \"шкільної\" зрілості.

Було показано, що зниження рухової активності є ведучим фактором який детермінує зміни у темпах фізичного розвитку, зниженні запасу соматичного і психічного здоров\'я у дітей першокласників.

Наші дані свідчать про те, що шкільний режим не забезпечує дітям належної біологічної норми рухів. При цьому 47% дітей мають низький рівень рухової активності, 26% мають нижче середнього рівня, 22% середній і тільки 4% - вище середнього. Порушення режиму дня є причиною поганого соматичного здоров\'я, частих простудних захворювань і пропусків занять. Всі ці фактори на загал серйозно впливають на успішність, розумову працездатність (РП), процеси запам\'ятовування і психологічний стан в цілому.

Показники фізичної підготовленості в КГ значно перевищували ідентичні показники ЕГ. Порівняння показників рівня фізичної підготовленості хлопчиків і дівчаток виявило , що хлопчики достовірно випереджають дівчаток в розвитку таких якостей як сила, швидкість і витривалість. Дівчатка показали кращі результати в гнучкості і тесті на повторний підйом тулуба із положення лежачи, але ця різниця була недостовірною.

В наших дослідженнях 52% серед всіх обстежених дітей показали середній рівень психологічної готовності до шкільного навчання, 38% - високий і лише 10% низький рівень. Вивчення розумової працездатності показало, що у показниках тесту на відтворення запропонованих чисел між першокласниками і дошкільнятами не існує статистично достовірної міжгрупової і статевої різниці.

Рівень розумової працездатності першокласників різних підгруп неоднаковий в різні періоди навчального року. Встановлено, що середній показник інтенсивності розумової роботи у перші 2 місяці серед першокласників складав 60-74 фігур, а робили вони 5,3-6,5 помилок на 100 переглянутих фігур. Коефіцієнт продуктивності складає до 32 од., тоді як до експерименту він становив тільки 25 од. Через півроку школярі переглядали на 29 фігур більше і робили на 3,2 помилки менше, ніж діти контрольної групи. Дівчатка, у порівнянні з хлопчиками, переглядають більшу кількість фігур і роблять меншу кількість помилок.

У шестилітніх дітей КГ РП протягом року має менші коливання, ніж в ЕГ, де вони швидше втомлюються і це особливо яскраво проявляється в останні місяці навчального року.

Контроль за рівнем ФП після одного року навчання за нашою програмою показав, що показник PWC150 збільшився у всіх експериментальних підгрупах як у дівчаток так і у хлопчиків (табл.1).

Як показали дослідження, використання національних ігор привело до підвищення РА на 15,07% (Р<0,05).

При цьому у 93,12% дітей відбулись статистично значимі зміни у показниках фізичної підготовленості (Р<0,02). Найбільш суттєво зросли параметри, які характеризують витривалість, м\'язову силу і швидкісно-силові якості. Щодо гнучкості, то вірогідні зміни відбулися тільки у дівчаток – на 21,83% (Р<0,05).

Таблиця 1. Динаміка показників фізичної працездатності після експерименту

№ підгрупи

Показники PWC150

кгм/хв

Вт

До

Після

До

Після

Хлопчики

І

381

408

63,4

71,2

ІІ

382

422

62,5

73,3

ІІІ

381

400

61,2

68,1

Дівчатка

І

363

390

60,5

65,0

ІІ

352

370

58,6

61,6

ІІІ

350

361

58,3

60,1

Зростання вищеописаних показників ФП чітко корелює із покращанням РП (r=0,712; P<0,05). При цьому знайдено збільшення кількості переглянутих знаків у дітей ЕПГ-1 18,6% (Р<0,02); В ЕПГ-2 - на 16,4% (Р<0,05) і в ЕПГ-3 на 22,3% (Р<0,001).

В результаті оптимізації добової рухової активності зменшується також і кількість помилково закреслених знаків. Найвищим показник був у дівчаток ЕПГ-1 і суттєво не змінився в інших підгрупах, як у хлопчиків так і у дівчаток.