ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Здоровий спосіб життя в контексті ноосферного мислення та фактори, які впливають на ставлення до індивідуального здоров’я

  • в людині від природи закладені всі унікальні властивості Всесвіту;

  • в основі здорового способу життя лежить позитивне мислення, позитивне відношення до себе і до інших;

  • єдиною умовою збереження людини як виду є гармонійна фізична досконалість тілесної оболонки за рахунок власних зусиль та індивідуальної програми здорового способу життя;

  • шлях до Homo valiens (людина здорова) лежить через єдність логічного та інуїтивного, матеріального і духовного, гармонію зі Всесвітом: єдність людини і Бога; єдність людини і Природи; єдність між народами і людей між собою ; сприйняття самого себе – гармонія).

  • принцип єдності „слова-звуку\", „геометричної форми-числа\".Цей принцип визначає життя Всесвіту.

Викладені вище принципи, їх використання дозволять людині здійснити інтеграцію акмеологічних, валеологічних та екологічних знань як умови розвитку людини в органічній єдності з Природою. Про те, існує і принцип соціобіологічного реверса (Сержантов В.Ф., 1997), який дозволяє здійснювати еволюцію свідомості (самосвідомості) на основі вітально-аксіологічної концепції особистості.

Розглядаючи психологічну феноменологію особистісного „Я\", яке вирішує прроблему характеру, ще раз переконуємося, якою складною і незрозумілою є людина сама для себе. Але саме характер людини дає можливість визначити намагання людини до індивідуального здорового способу життя.

Індивідуальне формування здорового способу життя залежить від відображення дзеркального „Я\" і знаходиться в залежності від соціального середовища, але головним, інтегруючим чинником системи цінносної орієнтації є особистісний зміст життя. При цьому, зміст життя не може бути малим або великим. Він органічно поєднаний з вселенським і всесвітнім процесом і змінює його в свій особливий бік, – саме ця зміна і є змістом життя! Попробуємо розкрити суть особистісного змісту життя.

Людина, знаходячись під впливом тієї чи іншої національної культури і асимілюючи її, формує в собі дві ендоморфні психологічні структури:

  1. Засвоює культуру як відповідний інформаційний зміст, в тому числі і знання, які входять в поняття „здоровий спосіб життя\";

  2. Цей же зміст відрефлексований на індивідуальному рівні, який формує особистісну ситему цінностей. Вона стає системою імперативів життя і поведінки, а зміст засвоєної культури набуває особливого, особистісно-структурованого значення, утворюючи систему аксіологічних функцій особистості, головною з яких є особистісний спосіб життя. Саме особистісний спосіб життя є визначальним щодо сутності здорового способу життя індивідума.

Виходячи з біологічних і психологічних парадигм, філософських ідей, здоровий спосіб життя людини третього тисячоліття можна було би окреслити за наступними ознаками:

  • здоровий спосіб життя є стратегічною метою життя, яка забезпечує гармонію тривалих періодів всього індивідуального життя ;

  • здоровий спосіб життя є особистісний зв\'язок цілей життя індивідума з життям виду (сім\'ї, роду, народу);

  • здоровий спосіб життя це вольовий рух до логічної реалізації індивідуальних цілей, співзвучних вселенському процесу.

Вивчення проблеми відношення до здоров\'я передбачає визначення самого поняття \"відношення до здоров\'я\". Аналіз результатів анкетування засвідчує, що відношення до здоров\'я є сукупність індивідуальних вибіркових зв\'язків особистості з різними явищами оточуючої дійсності, які сприяють або, навпаки, загрожують здоров\'ю особистості, а також відповідну оцінку індивідом свого фізичного i психічного стану [3].

Відношення до здоров\'я – один з елементів самозабезпечення, який включає три основних компоненти: когнітивний, емоційний та мотиваційно-поведінковий.

Когнітивний компонент характеризує знання людини про своє здоров\'я, розуміння значення здоров\'я в життєдіяльності, знання основних факторів, які впливають як негативно так і позитивно на індивідуальне здоров\'я. Емоційний компонент відображає переживання, пов\'язані зі станом здоров\'я.

Мотиваційно-поведінковий компонент визначає місце здоров\'я в особистісній ієрархії цінностей людини, особливості мотивації в царині здорового способу життя, особливості поведінки в умовах недуги.

Треба відзначити, що відношення до здоров\'я – одна із головних проблем валеології, але поки що практично не досліджена. Розв\'язання її по суті зводиться до одного: як домогтися того, щоб здоров\'я стало головною потребою людини протягом усього життя, як допомогти людям сформувати адекватне відношення до власного здоров\'я.

Спробуємо окреслити критерії степені адекватності /неадекватності відношення індивідуума до здоров\'я.

На когнітивному рівні – це степінь компетентності людини в проблемі здоров\'я, знання основних факторів ризику та антиризику, усвідомлення значення здоров\'я в забезпеченні реалізації життєвих цілей.

На емоційному – це оптимальний рівень тривожності по відношенню до здоров\'я, вміння отримувати насолоду і задоволення від власного здоров\'я.

На мотиваційно-поведінковому рівні – це висока значимість здоров\'я в індивідуальній ієрархії цінностей, степінь відповідності дій і вчинків людини вимогам здорового способу життя.

І на кінець, це відповідність самооцінки індивіда фізичному, психічному і соціальному стану свого здоров\'я.

Узагальнюючи результати попередніх досліджень [6], необхідно відзначити парадоксальний характер відношень до здоров\'я, тобто невідповідність між потребою людини в доброму здоров\'ї, з одного боку, і її зусиллями спрямованими на збереження і зміцнення свого фізичного та психологічного благополуччя.

На нашу думку, першопричиною невідповідності є те, що формування адекватного відношення до здоров\'я стримується рядом причин:

- по-перше - це дія механізмів психологічного захисту, мета яких оправдання своєї згубної поведінки;

  • по-друге, установка на пасивне відношення до здоров\'я;

  • по-третє, вплив досвіду попереднього життя;

  • по-четверте, ефект реактивності (проявляється при суворій забороні \"нездорових\" звичок);

  • по-п\'яте, особливості соціального мікро- і макроклімату;

- по-шосте, дія ефекту затриманого зворотного зв\'язку (заняття фізичними вправами, загартування приносять позитивний результат не зразу, а через певний час в результаті кумулятивного ефекту);