ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фізкультура. Фізична культура. Фізичне виховання. Спорт. Туризм → Прикладна фізична підготовка учнів технічних училищ за профілем радіотехніка

Реферат на тему:

Прикладна фізична підготовка учнів технічних училищ за профілем радіотехніка

З метою реалізації поставлених завдань використовувалитеоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічні спостереження, опитування, фізіометричні й педагогічне тестування, методи математичної статистики.

Аналіз та узагальнення даних наукової літератури і результатів опитування дозволили виявити особливості фізичної підготовленості та психофізичного стану учнів професійно-технічних навчальних закладів, ефективність застосування засобів ППФП у процесі фізичного виховання, характер і специфіку досліджуваної професійної діяльності, вимоги до фізичних якостей і психофізіологічних властивостей учнів професійно-технічних навчальних закладів, співвідношення засобів загальної і професійно-прикладної фізичної підготовки у процесі навчання й освоєння професії.

За допомогою педагогічних спостережень вивчали характер професійної діяльності фахівців-радіотехніків, режим та умови виробничого навчання, побут учнів професійно-технічних навчальних закладів, організацію і проведення уроків з фізичної культури, секційної роботи, додаткових і самостійних занять.

Для визначення фізичного розвитку учнів використовували індекс Кетле, силовий індекс, життєвий індекс. Функціональний стан дихальної системи оцінювали за допомогою проби Генчі. Рівень фізичного здоров\'я визначали за допомогою експрес-методу Г.Л. Апанасенка [1]. Для виявлення фізичної працездатності використовували Гарвардський степ-тест [8]. Фізичну підготовленість оцінювали за результатами контрольних вправ, які передбачені Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України.

Для визначення професійно важливих якостей використовували 12 тестів (табл. 2), які добре зарекомендували себе під час масових обстежень (використовували порівняльні норми, що належать до однієї сукупності) [12].

З метою вивчення ставлення учнів до фізичного виховання, зацікавленості заняттями фізичними вправами ми проводили анкетування, в якому взяли участь 428 учнів віком від 16 до 19 років другого, третього та четвертого років навчання ВПУ № 13 м. Івано-Франківська, ВПУ № 59 м. Львова, Коледжу електронних приладів Івано-Франківського національного університету нафти і газу, Електронного коледжу м. Львова.

Педагогічний експеримент проводили для перевірки ефективності впливу експериментальної програми ППФП на формування професійно значимих якостей та фізичний стан учнів ехнічних навчальних закладів вище вказаного профілю.

Під час констатувального і формувального експерименту вивчали рівень фізичної підготовленості, психофізичного стану, розвитку загальних і професійно важливих фізичних якостей, зміни фізичної працездатності під впливом експериментальної програми. Критерієм її ефективності також слугувала успішність учнів із загальноосвітніх предметів та професійного навчання.

Для обробки отриманих кількісних даних використовували методи математичної статистики.

У формувальному експерименті брали участь 54 учні віком 17 років, з яких 30 юнаків складали експериментальну (ЕГ) й 24 – контрольну групи (КГ). Формувальний експеримент тривав з грудня 2002 до червня 2004 року (19 місяців). В ЕГ у процесі фізичного виховання реалізовували авторську програму ППФП учнів професійно-технічних навчальних закладів за профілем радіотехніка.

Проведене дослідження дало змогу виявити морфофункціональні особливості учнів професійно-технічного училища за профілем радіотехніка. У переважної більшості обстежених маса тіла є адекватною його довжині. У 61,2% виявлено низькі функціональні резерви системи дихання, у більшої частини – недостатній рівень розвитку м\'язової сили. Показники діяльності серцево-судинної системи (за даними частоти серцевих скорочень, артеріального тиску та ортостатичної проби) у ⅔ учнів знаходяться у межах фізіологічної норми. Оцінка діяльності серцево-судинної системи за пробою Руф\'є виявила низький функціональний потенціал у 72,3% учнів.

Більшість обстежених (76,6%) мають низький та нижчий від середнього рівень фізичного здоров\'я, і лише у 23,4% він є середній та вищий за середній, що свідчить про малий резерв здоров\'я у переважної більшості обстежених учнів.

Дві третини (66,4%) обстежених виявили середній показник фізичної працездатності, 27,6% показали нижчий за середній результат, і лише 6,0% мали добру працездатність. Жоден учень не отримав низьку оцінку за індексом Гарвардського степ-тесту (ІГСТ), але й відмінної оцінки за цим індексом не одержав ніхто.

Значне число (41,4%) обстежених мали середній рівень фізичної підготовленості, 29,3% – нижчий від середнього, 22,4% – вищий від середнього. Відсоток учнів із високим рівнем фізичної підготовленості становив 5,2%, з низьким – 1,7%.

Результати дослідження розвитку професійно важливих фізичних якостей та психофізіологічних властивостей показали, що більшість обстежених учнів досягли середнього рівня усіх показників, окрім тесту на статичну силову витривалість м\'язів спини і тесту з визначення зорової довільної пам\'яті.

Анкетування виявило, що у більшості опитаних не сформована потреба піклуватися про власне здоров\'я, вести здоровий спосіб життя, для них характерна низька фізична активність.

Учні хочуть, щоб під час планування процесу фізичного виховання враховували їхні інтереси і мотиви, урізноманітнювали форми і методи роботи, використовували різноманітні та нетрадиційні засоби фізичного виховання.

Найважче опитувані переносять монотонність роботи та емоційне напруження, що спричиняє загальну втому, й зменшення функціональних можливостей зорового аналізатора.

Більша частина учнів не володіє достатньою інформацією про вимоги майбутньої професійної діяльності щодо фізичних та психічних якостей. Вони не мають знань та практичних навичок щодо цілеспрямованого використання засобів фізичної культури для підвищення професійної працездатності.

Тестування з визначення психофізіологічних властивостей, притаманних фахівцям радіотехнічного профілю, виявило, що фахівці різного рівня кваліфікації суттєво відрізняються за показниками тестів „Зорові відчуття\", „Червоно-чорні таблиці\", „Зорова оперативна та довільна пам\'ять\", „Швидкість переробки зорової їнформації\", „Теппінг-тест\". На підставі кореляційного аналізу з\'ясовано, що не всі фактори мають однакове значення для професійної діяльності фахівця, який працює за профілем радіотехніка. До визначальних факторів можна віднести гостроту зору (r = 0,355), оперативну (r = 0,402) та довільну (r = 0,511) пам\'ять, швидкість переробки зорової інформації (r = 0,586).