ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Фінанси. Державні фінанси. Міжнародні фінанси → Сучасні методи і засоби інформаційних технологій

Реферат

Тема.

Сучасні методи і засоби інформаційних технологій

Зміст

1. Сучасні методи і засоби розробки прикладних програмних засобів.........3

2. Системи і мови програмування .....................................................11

3. Використана література

1.СУЧАСНІ МЕТОДИ І ЗАСОБИ РОЗРОБКИ ПРИКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ

Впродовж всієї історії програмування домінуюча роль відводилася проблемі визначення методів і способів, що полегшують розробку і подальший супровід програм, що скорочують кількість помилок при створенні і модифікації програм, зниження трудомісткості програмування.

Досвід розробки великих і складних програмних комплексів показав, що раціональний підхід до вирішення цієї проблеми спирається на метод, що отримав різну назву (метод низхідного проектування, метод покрокової деталізації, метод ієрархічного проектування, top-down-noJi,xoJ), але що полягає у визначенні специфікацій компонентів системи шляхом послідовного виділення в її складі окремих доданків і їх поступової деталізації до рівня, що забезпечує однозначне розуміння того, що і як необхідно розробляти і реалізовувати.

Цей метод є незамінним при розробці складних по характеру і великих за об\'ємом програм, коли до їх розробки необхідно залучати велику кількість програмістів, що працюють паралельно. Він дозволяє концентрувати увагу розробників на найбільш відповідальних частинах програми, а також полегшує можливість постійного контролю за її працездатністю у міру розробки, від ладки і об\'єднання окремих складових програм за рахунок організації безперервності цього процесу протягом всієї розробки.

Для прискорення розробки програмного комплексу часто замість деяких програм нижнього рівня, що знаходяться в процесі розробки, можуть застосовуватися спеціальні \"програми-заглушки\". Програми-заглушки потрібні лише на ранніх стадіях розробки для того, щоб не стримувати загальний хід створення програмного комплексу. Суть програми-заглушки полягає в тому, що при зверненні до неї відповідно до заданого набору вихідних тестових даних вона не формує, а вибирає результат \"рішення\" із заздалегідь підготовленого набору. Завдяки цьому забезпечується можливість імітувати роботу на ЕОМ реально створюваної програми, а отже, здійснювати перевірку працездатності програм верхнього рівня ще до того, як будуть розроблені і від лагоджені всі складові її програми нижнього рівня.

Реалізація методу низхідного проектування тісно пов\'язана з іншим поняттям програмування - модульним проектуванням, оскільки на практиці при декомпозиції складної програми виникає питання про розумну межу її дроблення на складові частини. В той же час поняття модульності не можна зводити лише до представлення складних програмних комплексів у вигляді набору окремих функціональних блоків. Модуль – це послідовність логічно взаємозв\'язаних фрагментів, оформлених як окрема частина програми. При цьому програмні модулі повинні володіти наступними властивостями:

• на модуль можна посилатися (тобто звертатися до нього) по імені, у тому числі і з інших модулів;

• після закінчення роботи модуль повинен повертати управління тому модулю, який його викликав;

• модуль повинен мати один вхід і вихід;

• модуль повинен мати невеликий розмір, що забезпечує його осяжність.

При розробці складних програм, як правило, в них виділяють головний модуль, що управляє, і підлеглі йому модулі, що забезпечують реалізацію окремих функцій управління, функціональну обробку (тобто безпосередню реалізацію основного призначення програмного комплексу), і допоміжні модулі, що забезпечують сервісне обслуговування пакету (наприклад, збір і аналіз статистики роботи програми, обробку різного роду помилкових ситуацій, навчання і видачу підказок і тому подібне).

Модульний принцип розробки програм володіє наступними перевагами:

• велику програму можуть розробляти одночасно декілька виконавців, а це дозволяє скоротити терміни її розробки;

• з\'являється можливість створювати (і багато разів використовувати надалі) бібліотеки програм, що найбільш вживаються;

• спрощується процедура завантаження великих програм в оперативну пам\'ять, коли потрібна її сегментація;

• виникає багато природних контрольних крапок для спостереження за здійсненням ходу розробки програм, а в подальшому для контролю за ходом виконання програм;

• забезпечуються ефективніше тестування програм, простіше здійснюються проектування і подальша від ладка.

Переваги модульного принципу побудови програм особливо наочно виявляються на етапі супроводу і модифікації програмних продуктів, дозволяючи значно скоротити витрати сил і засобів на реалізацію цього етапу.

Актуальна для початкового періоду розвитку і використання ЕОМ проблема розробки програм, що займають мінімум

основній пам\'яті і що виконуються за найкоротший час, в подальшому у зв\'язку з різким падінням вартість апаратної частини ЕОМ, значним зростанням їх швидкодії і об\'ємів пам\'яті змінилася необхідністю розробки і вживання принципово нових \"індустріальних\" методів складання програм. В середині 70-х років нова сукупність інженерних методів і засобів створення програмних продуктів отримала назву програмної інженерії (software engineering). Засадничим її принципом стали систематизація і стандартизація процесів створення програм на основі структурного підходу. З\'явилося структурне програмування, метою якого стало прагнення полегшити процес розробки і від ладки програмних модулів, а головне - процес їх подальшого супроводу і модифікації.

В даний час структурне програмування - це ціла дисципліна, об\'єднуюча декілька взаємозв\'язаних способів створення ясних, легких для розуміння програм. Ефективність вживання сучасних універсальних мов програмування багато в чому визначається зручністю написання з їх допомогою структурних програм.

Інший напрям вдосконалення процесу розробки прикладних програм - розвиток програмно-інструментальних засобів програмування економічних завдань. Основу таких засобів програмування складають системи автоматизації програмування, або системи програмування, які забезпечують можливість вирішення широкого круга завдань безпосередньо в середовищі операційної системи ЕОМ.

В той же час слід зважати на специфіку завдань економічного управління:

• домінування завдань з відносно нескладними обчислювальними алгоритмами і потребою формування різного роду накопичувальних підсумків, тобто завдань \"прямого рахунку\";

• роботу з великими масивами (зазвичай впорядкованою певним чином) вихідної інформації;

• вимога надання більшості результатній інформації у вигляді документів табличної форми.

Вирішення вказаних завдань може бути здійснене з використанням програмно-інструментальних засобів СУБД і електронних таблиць. Основна гідність цих інструментальних засобів полягає в тому, що вони пред\'являють менші вимоги до їх користувачів в області програмування як науки, забезпечуючи в той же час достатній швидке і ефективне вирішення більшості завдань економічного управління. У зв\'язку з цим вони користуються великою популярністю серед непрофесійних програмістів. До найбільш розвинених програмно-інструментальних засобів відносяться системи автоматизації проектування (САПР) ПО, створення яких було почате в кінці 70-х років.

Проте подібні розробки слабо враховували вимоги системного підходу, оскільки обмежувалися автоматизацією лише частини етапів розробки ПО, причому, як правило, вузького класу завдань. Поява і швидке поширення ПК відкрили нові перспективи в справі автоматизації розробки ПО. Так, за останнє десятиліття в області засобів автоматизації програмування сформувався новий напрям під загальною назвою кейс-технологія (Computer Aided Software ENGINEERING-CASE).