ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Краєзнавство. Етнографія. Етнологія. Фольклористика → Відображення традиційного українського світогляду в загадках

Міністерство освіти і науки

Львівський Національний Університет імені І. Франка

Факультет культури і мистецтв

Кафедри театрознавства і акторської майстерності

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

На тему:

Відображення традиційного українського світогляду в загадках

Студентки

Крижевич Юлії

Львів 2009

План

Вступ

Загальні відомості про загадки, як зразок народної усної творчості

Відображення традиційного українського світогляду в загадках

Висновок

Список використаної літератури

Мета

  1. Дати онтологічну характеристику світогляду українського народу на прикладі загадок; залежно від умови загаданої теми розподілити їх на типи (матеріалістичний, ідеалістичний, релігійний або пантеїстичний).

  2. Зазначити як ще можна в загальному охарактеризувати який тип світогляду відображує окремо взята загадка (індивідуальний чи груповий, науковий, релігійний чи мішаний, буденний чи теоретичний).

  3. З`ясувати наступні аспекти:

  • ставлення до природи;

  • ставлення до членів соціуму (до себе і до тих, хто відгадує, до інших людей і до влади, до соціальних груп, до соціально-економічних класів, до власників на засоби виробництва),

  • до різних суспільних явищ,

  • до мови, мистецтва і науки).

  1. На основі проведеного аналізу:

  • виявити чинники, які зумовили ті чи інші аспекти світогляду (або обставини суспільного життя в тому числі особливості історичної епохи;

  • з`ясувати систему цінностей окремо взятої загадки;

  • сформулювати смисложиттєві ідеали, що прагне донести загадка;

  • вивести світоглядну паралель через загадки.

Вступ

Загадки мають світове поширення, вони зустрічаються майже у всіх народів світу. У первісних народів загадки імпровізувалися, почасти й до останнього часу імпровізуються у етнографічних групах1, що у віддалених гірських районах Західної України. Найдавніші загадки були переважно нескладними, вдало створеними метафорами, але згодом вони все більше стабілізувалися, вдосконалювалися в змісті та формі, відшліфовувалися. В такому вигляді вони передавалися з уст в уста, з покоління в покоління. Систематичний збір українських народних загадок почався досить пізно. Адже пам`ятки древньоруської літератури дають дуже мало свідоцтв про загадки. Навіть в XVII ст., коли вже на сторінках рукописів з`являються описи билин, казок, пісень, цілі збірки приказок, записів про загадки майже немає. Чижевський, досліджуючи феномен барокової літератури, {4, 297 -345} відзначає про появу загадкових віршів. Один із прикладів укладений Величковським (1698) – автора і ракового вірша та алфавітного, що так близькі до ребусу чи шаради: \"Со смЪ Богомъ дедж, ноп насъ блюсти буде\"). Чижевський пояснює: \"Загадки – це короткі, стислі поетичні твори, в основі яких є метафоричні запитання. Найчастіше в загадках на основі названих однієї чи кількох рис відомих предметів чи явищ належить одгадати інші (\"загадані\") предмети або явища. Основними рисами художньої форми є стислість, лаконічність, сконденсованість думки і викладу. Характер образності загадках максимально конкретний, пов`язаний з реальним навколишнім життям і побутом народу\". Проте іноді тільки на свобідних листках з`являється загадка, так далека від метафоричних загадок ХІХ ст. , загадка типу книжкових притч: Стоит град межи небеси и землею, идеть з града посол нем и несе грамоту неписьменну (град – Ковчег Ноя, посол – голуб, а грамота неписьменна - листок маслини, що в клюві принесений в Ноевий ковчег). Російський вчений – фольклорист Афанасьєв писав: \" Народні загадки зберігали для нас руїни старослов`янської метафоричної мови. Поява загадок тотожна з зародженням інтелекту\"{5,7}. В українській фольклористиці вивчення походження і суспільної функції загадок були поставлені по-новому тому, що приблизно усі загадки на території України подібні між собою, і ця подібність історично зумовлена і є закономірним наслідком спільного походження, вікового співжиття в єдиній давньоруській державі, а пізніше – наслідком найтісніших культурних, зокрема фольклорних взаємозв`язків. Багато знаних нами загадок походить ще з часів Київської Русі. Етнографічна група - внутрішня територіальна складова етносу із слабо розвинутою локальною самосвідомістю, прийнятою сусідами назвою, зрідка самоназвою та місцевими особливостями культури, побуту, говірок (наприклад бойки, лемки, гуцули). Ще тісніше загадки пов`язані з народними казками. Казки донесли до нас окремі тексти давніх загадок, а також важливі свідчення про їх колишню функцію, відмінну від теперішньої. Так, в деяких казках мудра дівчина то загадує загадки, то їх одгадує. Це свідчить про відгуки то матріархату, то патріархату.

Загадки про явища природи: небо, сонце, місяць, зірки, грім, вітер і т.д. – в свій час виходили із світогляду первісної людини, якій було властиво оживлювати , уособлювати явища природи то у вигляді тварин, то у вигляді людей.{ Із загадок цієї тематики наведемо такі: Тато високий, мама широка,син зрячий, невістка сліпа (небо, земля, день, ніч); Розстелю хусточку, та й положу лусочку, та й посію горшком (небо, місяць, зірки) ; Череда не лічена, толока не міряна, пастух не найманий (зірки, небо, місяць); або ось для прикладу найдавніший зразок загадки , яку відносять до кінця ХV ст. - Тур1 ходить по горам, туриця по долах – тур свисне, туриця мигне (грім і блискавка); Біг кінь білобокий через Дунай глибокий, як упав – заржав, увесь світ задрижав (грім); Сірий віл випив води діл (мороз); Висота – пів пса,ширина – півтора пса (лавка); Скатертина біла увесь світ закрила (сніг); Ще ся батько не вродив, а син по світі ходить. (вогонь і дим); Без рук, без ніг на гору зліз (дим); Мати – гладуха, дочка – краснуха, син - кучерявий (піч, вогонь, дим)}2.

Чижевський зазначає, що загадки з`являються доволі спонтанно, хаотично, поступово стаючи надбанням українського народу, та порушує питання про встановлення межі загадок, адже вони дуже стабільні і в той же час є випадки, коли загадка, зафіксована в XVII ст., записувалася в наш час з деякими змінами. Але водночас зміна порядку слів, заміна імен, назв, епітетів, типове для загадок. Іноді такі зміни призводять до появи нової загадки, проте визначити межу, що відділяє стару загадку від нової неможливо. Найцікавіше те, що Нечуй – Левицький досліджуючи світогляд українського народу на прикладі загадок походження яких виводить з міфів, зазначає: \"...найдавніші українські міфи були в геоморфній і напевно зооморфній формі. Небо здавалося давнім українцям то полем, то морем, то просто кленовим листком, на якому написані сонце, місяць і зорі; хмари здавалися лісами, дібровами, скелями, ватагою чи турмою овець; зорі здавались густими копами на полі, або листком на воді; сонце соколом, блискавка терном або терновим огнем.\" [2;4]. Красен сокіл кружляє, хмари затуляє – на роботу виганяє (сонце. Загадка ХІХ ст. ). Саме такі загадки далі трансформуються і набувають скоріше ритуального характеру, влучно передаючи ознаки тогочасної культури. Іноді загадки часів дохристиянської Русі. Антропоморфні з\'являються дещо пізніше з появою перших божеств, саме ним ми і дізнаємося їхні імена: Ярило її обігріває,Мокош слізьми поливає, Волос скот випасає, а Даждь від Дива захищає ( загадка до 908 р., відповідь очевидно земля, або країна і аналогічно Ярило – бог Сонця, Мокош – богиня Волос – бог скотарства, Даждь – родоначальник руського народу, Див – демонічний персонаж, тури на Україні зникли вже з XVI ст. Ці загадки вперше била записані Івашком І.Ю., у 1920 – 1929 рр. у с. Черепівці Буринського району Сумської області. Звідси ми можемо зрозуміти, що на початках загадкам властивий пантеїстичний тип світогляду, адже Бог в уявленнях предків українців виступає у образі природних стихій. Крім схожих загадок , на листках школярів Київської Русі записували питання, що стосувалися філософського чи побутового характеру. Вони були включені в твори древньоруської літератури та були основою для \"Бесіди трьох святителів\", \"Азбуки\", \"Бджоли\" і т.д. (Що є всього бистріше і прудкіше? – очі). Згадки про загадки можна отримати із збірників прислів`їв, куди загадки потрапляли в силу своєї афористичності і лаконічності. Так в збірці ХVI ст., списаному з оригінала ХVI ст. посеред приказок є загадки: