ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Економічна теорія. Економічні відносини → Координація фіскальної і монетарної політики в економіці України

Реферат на тему:

Координація фіскальної і монетарної політики в економіці України

Стратегічною метою будь-якої держави є забезпечення стабільних темпів економічного зростання, що зумовлює необхідність втручання держави, уряду з метою розробки якісної економічної стратегії. В умовах українського сьогодення \"така програма має передбачати продовження економічного зростання на рівні не менше 7% щорічно, системну зміну структури економіки, створення високооплачуваних робочих місць, підвищення доходів людей\" [1, с. 5]. Збереження макроекономічної стабільності передбачає передусім забезпечення економічно безпечного та прогнозованого рівня інфляції, прогнозованого курсу гривні, виваженої монетарної та фіскальної політики та їх координації. Координація фіскальної та монетарної політики має вирішальне значення для забезпечення зайнятості в економіці, стабільного рівня цін, сталого економічного зростання і на цій основі підвищення національної конкурентоспроможності.

Бюджетна та монетарна політика в окремих випадках взаємно підсилюють позитивні наслідки або ж відбувається нівелювання однією політикою негативних наслідків іншої. В Україні інституційна координація фіскальної та монетарної політики здійснюється з ряду окремих питань, передусім в процесі розробки проекту державного бюджету, який формується на основі найважливіших економічних і фінансових документів держави і покликаний реалізувати економічну й соціальну політику та відображати інтереси всього суспільства.

В процесі складання проекту державного бюджету Міністерство економіки України розробляє прогноз основних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни на основі аналізу виконання цих показників за минулий рік, а саме: номінальний валовий внутрішній продукт; реальний валовий внутрішній продукт; індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року); індекс споживчих цін (у середньому до попереднього року); індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року); індекс цін виробників (у середньому до попереднього року); прибуток прибуткових підприємств; середньорічний обмінний курс гривні; фонд оплати праці; середньомісячна заробітна плата; номінальна заробітна плата, реальний приріст до попереднього року; чисельність працівників у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю (в середньому за рік); рівень безробіття, розрахований за методологією МОП (відсотків до економічно активного населення у віці 15-70 років); баланс товарів та послуг (платіжний баланс); експорт товарів та послуг (платіжний баланс); експорт товарів та послуг (у відсотках до попереднього року); імпорт товарів та послуг (у відсотках до попереднього року).

Національний банк України готує та подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики та проект свого кошторису на наступний бюджетний рік.

В Основних засадах грошово-кредитної політики НБУ щорічно визначаються чотири основні монетарні показники (цілі): інфляція, валютний курс, монетарна база, грошова маса. Монетарні цілі можуть протягом року переглядатися залежно від економічної або політичної кон\'юнктури.

Міністерство фінансів здійснює оцінку доходів та розробляє попередні показники до проекту державного бюджету на наступний рік.

Терміни обміну інформацією між Міністерством економіки України —головним розробником макроекономічних прогнозів, Міністерством фінансів України та НБУ визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 621 \"Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету\".

У проекті державного бюджету на кожний наступний рік передбачається певний темп інфляції, тобто бюджетні доходи і видатки визначаються у чинних цінах з урахуванням інфляції.

За останні чотири роки в Україні відбувається посилення інерційності інфляційний процесів. Індекс споживчих цін 2004-2007 рр. перевищував 10% і на кінець 2007 р. досяг 16,6%. Інфляція поточного року вже в першому кварталі перевищила річний прогноз (9,6%) і у квітні 2008 р. до грудня 2007 р. складала 113,1% [2, с.52; 3, с. 5 ].

Причиною прискореного зростання цін, особливо на продукцію АПК є скорочення її внутрішнього виробництва та зростання цін на світових ринках. Зокрема ціна пшениці за 2007 рік зросла в 1,9 разів [3, с. 5].

Основний фактор інфляції—незбалансованість попиту і пропозиції на внутрішньому ринку. Низка чинників впливає на інфляцію витрат. Серед них зростання цін на природний газ, нафту, підвищення зарплати працівників із перевищенням темпів зростання продуктивності праці. Реальна зарплата у січні-лютому 2008 р. порівняно з відповідним періодом 2007 р. збільшилась на 15,5% [4, с. 7], у 2007 році – на 12,5%, в той час як продуктивність праці піднялась на 6,9 % [3, c.5]. Внаслідок подорожчання нафти подорожчало транспортування тощо.

На істотне зростання споживчого попиту населення впливає прискорення зростання доходів населення. За січень-лютий 2008 року наявний доход, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 47,3%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактора – на 22,1% [4, c. 7]. Інфляція попиту викликана також внаслідок значного зростання кредитування з боку банківської системи. Продовж 2007 року вимоги банків за кредитами наданими в економіку України зросли на 74%, у т. ч. кредити надані суб\'єктам господарювання – на 62,8%, кредити надані фізичним особам—на 97% [2, c. 98-99]. Обсяги кредитування у січні-березні 2008 року зросли на 14,4%, а реальне зростання ВВП становило 6% [5; 4 с. 1].

Збільшення внутрішніх цін спричинене збільшенням притоку імпортних товарів з інших країн світу, у яких спостерігається прискорення інфляційних процесів. За даними статистичного бюро Eurostat, інфляція у 15 країнах, що входять до складу єврозони, у 2007 році становила 3,1%, порівняно з 2,2% у 2006-му , а в березні 2008 р.— 3,5% (у річному обчисленні), що є найвищим показником за всю історію існування єдиної європейської валюти. На фоні безпосереднього зростання вартості імпортованих товарів девальвація гривні відносно євро додатково призводить до подорожчання імпортованих з Європи товарів. Підвищення рівня інфляції спричинене також конкуренцією між внутрішніми і зовнішніми споживачами сировинних продуктів і напівфабрикатів [6, с.10]. Суттєвим фактором прискорення динаміки цін є високі інфляційні очікування в суспільстві.