ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Економіка (різне) → Оцінка та напрями підвищення результативності функціонування різних типів фірм

По-друге, важливим є визначення абсолютних масштабів і відносного рівня задоволення різноманітних соціальних потреб працівників фірми за рахунок власних матеріальних і фінансових коштів, нових форм господарювання.

По-третє, при загальній оцінці соціальної ефективності треба враховувати також ряд соціально важливих доходів, що постійно здійснюються за рахунок муніципальних (місцевих) і загальнодержавних бюджетів, що формуються під впливом існуючої системи оподаткування виробничих та інших прибуткових фірм та підприємств, а також їх спонсорської та благодійної діяльності.

По-четверте, конкретне визначення рівня соціальної ефективності повинно оцінювати ефект та витрати за усією сукупністю заходів, зміст і характер яких дозволяє це зробити, а також якісну характеристику і вияв впливу на ефективність тих груп заходів, за якими кількісне вимірювання прямого ефекту є неможливим.

Кількісне вимірювання соціальної ефективності зводиться до розрахунку непрямого економічного ефекту і витрат на його досягнення з наступним їх порівнянням.

Якісна характеристика ефективності соціальних заходів повинна передбачати більш-менш детальний словесний опис їх реального впливу на результативність виробництва і життєдіяльність населення.

8.2. Контролінг в управлінні результативністю фірми.

8.2.1. Концепція контролінгу.

8.2.2. Підконтрольні показники.

8.2.3. Управління контролінгом (організація служби контролінгу).

8.2.1. Концепція контролінгу

Контролінг – це синтетична дисципліна, яка розвивається на основі даних маркетингу, менеджменту, планування, обліку, аналізу та контролю.

Метою контролінгу є отримання даних, обробка і трансформація в інформацію для управління та прийняття рішень, яка є нестандартною і призначається для виявлення тенденцій та закономірностей явищ і процесів у діяльності підприємства, допомагає розробити заходи, які забезпечують його життєдіяльність.

Контролінг є системою інформації, яка сприяє забезпеченню тривалого існування підприємства та спрямована на майбутнє.

Зміст контролінгу як науки пов\'язаний з управлінням і регулюванням господарської та фінансової діяльності, для чого використовується система отримання та обробки інформації про техніко-економічні показники роботи фірми.

Контролінг базується на системі нормування витрат, визначенні залежності між обсягом реалізованої продукції, витратами та прибутком, кількості витраченого часу на виробництво продукції, експлуатацію машин і управління та інших показників, які характеризують рівень використання виробничих потужностей і ресурсів усіх видів.

Функції контролінгу досить різноманітні і включають такі основні напрями:

нормування витрат;

розробку заходів щодо покращання роботи на підставі інформації про відхилення від норм;

прогнозування ціноутворення;

аналіз тенденцій розвитку підприємства;

передбачення господарської і комерційної діяльності залежно від зміни умов роботи;

координацію мети різних рівнів управління для досягнення загальної мети фірми;

відстеження фінансового стану фірми.

Контролінг виконує функцію внутрішнього контролю у фірмі, визначає економічність роботи її окремих структурних підрозділів, здійснює сервісне обслуговування апарату управління, забезпечує інформацією, необхідною для прийняття рішень. Якщо контроль є однією з функцій управління, то контролінг є концепцією ефективного управління фірмою та забезпечення її тривалого існування в умовах конкуренції.

Служба контролінгу аналізує звітність (внутрішню і зовнішню), економічні показники використання ресурсів, визначає напрями майбутнього розвитку фірми.

Концепцію контролінгу можна представити за допомогою схеми, яка зображена на рис.8.1.

Оцінка та напрями підвищення результативності функціонування різних типів фірм

Рис. 8.1. Концепція контролінгу

Основними завданнями контролінгу є:

ліквідація \"вузьких місць\", які визначаться на основі даних планування, обліку (інформації), аналізу, контролю і використання методів оперативного та стратегічного менеджменту;

орієнтація на отримання результату, для чого створюється система планування, збору інформації про використання ресурсів, аналізу та прийняття управлінських рішень.

Щоб система контролінгу могла виконати свої завдання, необхідно розробити концепцію управління господарською і фінансовою діяльністю, яка включає три основні блоки.

1) Визначення цілей фірми – ідеальної мети, реальних цілей, стратегії розвитку. Ідеальна мета визначається філософією бізнесу та культурою фірми. Вона може бути сформульована лише добре підібраним корпусом висококваліфікованих, економічно грамотних менеджерів. Реальні цілі визначаються прийомами найбільш раціонального використання ресурсів, формуванням портфеля замовлень, визначенням ринку та мотивів покупок тощо.

Стратегічне планування передбачає розробку мети та шляхів її досягнення на період від 5 до 10 років.

2) Управління цілями вимагає розробки показників-індикаторів, які забезпечують пошук \"вузьких місць\", визначення результатів діяльності не лише фірми, але й структурних підрозділів, формування собівартості, ефективність використання основних засобів, матеріальних ресурсів, персоналу, ефективність процесів постачання, виробництва, збуту, маркетингу, науково-дослідної роботи тощо.

3) Досягнення цілей фірми характеризує продуктивність, платоспроможність, ділову активність, рентабельність, ліквідність, інноваційну діяльність фірми. Особлива роль у досягненні результатів належить системі планування, обліку та аналізу показників фінансової діяльності, яка забезпечує існування та розвиток фірми.

Об\'єктами контролінгу виступають:

ресурси фірми (матеріальні, засоби фірми, персонал, інформаційні);

господарські процеси (інвестиційна діяльність, постачання, виробництво, збут, науково-дослідні та експериментальні роботи);

фінансова діяльність фірми;

показники ефективності роботи фірми.

За кожною з груп об\'єктів контролінгу визначаються конкретні об\'єкти з визначенням системи показників, щодо яких планується, обліковується, аналізується та контролюється певний аспект функціонування фірми.

8.2.2. Підконтрольні показники

Система контролінгу вимагає розробки переліку показників планування, обліку, статистики та аналізу щодо основних об\'єктів спостереження.

Показники використання засобів праці та інвестицій

Засоби праці є одним із факторів виробництва, що забезпечують механізацію та автоматизацію трудових процесів і сприяють підвищенню продуктивності праці. З метою визначення ефективності використання засобів праці необхідно отримати принаймні раз на місяць наступні показники.

1. Вартість основних засобів:

а) за місцем експлуатації;

б) за матеріально-відповідальними особами.

2. Надходження за видами і групами.

3. Вибуття за видами і групами.

4. Внутрішнє переміщення основних засобів

5. Амортизаційний фонд і його зміни.

6. Знос за видами і групами, місцем експлуатації засобів.

7. Витрати на ремонти (капітальний, поточний).

8. Структура основних засобів та її динаміка.

9. Віковий склад обладнання.

10. Середній вік обладнання.

11. Коефіцієнти вибуття, надходження, оновлення, зносу, придатності.

12. Фондовіддача (загальної і активної частини)

13. Коефіцієнт використання устаткування.

14. Відпрацьований час устаткування.

15. Техніко-економічні показники окремих груп устаткування.

16. Інші показники.

За допомогою цих показників та їх співставлення з іншими можна відстежувати тенденції, що характеризують динаміку основних засобів.