ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Економіка (різне) → Організація діяльності фірм, адаптованих до ринкової системи господарювання

Організація діяльності фірм, адаптованих до ринкової системи господарювання

Сучасна концепція організації діяльності фірми

На практиці кожне підприємство (фірма), що є складною виробничо-економічною системою, здійснює багато конкретних видів діяльності, які за ознакою спорідненості можна об\'єднати в окремі головні напрями.

Визначальним напрямом діяльності кожної фірми в умовах ринкових відносин є вивчення ринку товарів або ситуаційний аналіз, який повинен передбачати комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності і цін на продукцію, інших вимог покупців товару, методів формування попиту та каналів товарообігу зовнішнього і внутрішнього середовища фірми.

Результати вивчення ринку товарів є вихідною базою для обґрунтування конкретних шляхів удосконалення і розвитку інноваційної діяльності фірми на перспективний період, яка охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, впровадження технічних, організаційних та інших нововведень, формування інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обсягу необхідних інвестицій тощо.

Наступним, найбільш складним за обсягом і вирішенням організаційно-технічних завдань напрямом є виробнича діяльність фірми, що включає такі заходи, як:

обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту відповідно до потреб ринку;

формування маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції;

збалансування виробничої потужності і програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозного періоду;

забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами;

розробка і дотримання узгоджених у часі оперативно-календарних графіків випуску продукції.

Необхідною умовою досягнення бажаного успіху комерційної діяльності є дієва реклама і безпосередня організація збуту власної продукції, розвиток системи товарних бірж, певне стимулювання покупців.

Ще одним важливим напрямом діяльності фірми є післяпродажний сервіс багатьох видів, товарів – машин і устаткування, автомобілів, комп\'ютерної, копіювальної, медичної, складної побутової техніки. Він охоплює пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації куплених на ринку товарів, їх гарантійне технічне обслуговування протягом певного терміну, забезпечення запчастинами і проведення ремонтів впродовж нормативного строку служби. До інтегрованого напряму, що охоплює багато конкретних видів, належить економічна діяльність фірми, яка включає стратегічне і поточне планування, облік та звітність, ціноутворення, систему оплати праці, ресурсне забезпечення виробництва, зовнішньоекономічну і фінансову діяльність. Цей напрям є визначальним для оцінки і регулювання всіх елементів у системі господарювання.

Велике значення має соціальна діяльність. Результативність інноваційної, виробничої, комерційної та економічної діяльності фірми безпосередньо залежить від рівня професійної підготовки і компетентності усіх категорій працівників, дієвості мотиваційного механізму, що використовується, умов праці і життя, що постійно підтримуються на належному рівні. Тому ефективне управління персоналом має бути пріоритетним і найважливішим напрямом діяльності кожної фірми в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки.

3.1.2. Методи і форми організації діяльності фірми

Професійно вміле застосування методів і форм організації діяльності фірми здебільше забезпечує достатньо ефективне їх господарювання.

До методів організаційної діяльності фірми належать наступні:

Методи організаційно-стабілізаційної дії:

регламентування;

нормування;

інструктування.

Методи організаційно-технічної дії:

планові;

програмні;

мережеві;

програмно-цільовий метод;

алгоритмічні;

методи організаційно-розпорядчої дії;

метод реактивного реагування.

Соціально-психологічні методи управління:

\"зараження\", переконання;

гіпноз;

методи \"мовних трюків.

Хоча кількість розбіжностей між організаціями безмежна, слід відмітити, що деякі із провідних компаній у США мають деякі загальні риси, які є причиною їх провідного становища:

1) наявність вільного капіталу – сприяє розширенню, дає можливість компанії йти на ризик, дозволяє налагоджувати виробництво нової продукції;

2) децентралізація і комунікація – звільняє керівників від проблем, пов\'язаних з другорядною роботою;

3) підвищення професійного рівня і комунікації;

4) висока заробітна плата;

5) дослідження і розробки – більшість провідних компаній у США приділяють їм велику увагу НДД КР.

Форми організації діяльності фірми наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Форми організації виробництва

Форми організації

За об\'єктами

Показники рівня розвитку

Концентрація

(деконцент-рація)

Агрегатна

Технологічна

Заводська

(фабрична)

Середній розмір фірми

Частка великих фірм

Частка дрібних і середніх фірм

Спеціалізація

Предметна

Подетальна

Технологічна

Функціональна

Частка основної продукції в загальному її обсязі

Кількість видів технологічно однорідних виробів

Частка продукції (подетально) спеціалізованих фірм і цехів у її загальному обсязі

Конверсія

Предметно-функціональна

Частка цивільної продукції в загальному обсязі виробництва

Кооперування

Предметне

Галузеве

Регіональне

Міждержавне

Частка покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів у загальному обсязі продукції

Коефіцієнт кооперування

Частка окремих видів кооперованих поставок у їх загальному обсязі

Комбінування

Вертикальне

Горизонтальне

Змішане

Частка виробленого комбінатом виду продукції в її загальному виробництві у країні

Частка напівфабрикатів, перероблених в інший продукт за послідовною технологією

Коефіцієнт комбінування (співвідношення валового обороту і товарної продукції)

Диверсифікація

Різногалузева

Частка продукції інших галузей в її загальному обсязі

Раціональна організація діяльності фірм у зарубіжних країнах (Японія)

1. Розвиток і підтримка урядом приватного підприємництва.

2. Сприяння податкової системи індустріальному росту.

3. Прагнення до виробництва з нульовим рівнем дефектів.

4. Високий кваліфікаційний рівень працівників.

5. Захоплення нових ринків.

6. Успіхи в експорті, зумовлені співпрацею уряду з виробниками експортної продукції.

7. Постійне вдосконалення, дзен-підхід, підвищення продуктивності праці.

8. Навчальні заняття.

9. Довічна зайнятість.

10. Колективне прийняття рішень.

11. Зв\'язок між робітниками і керівництвом.

3.2. \"Корпоративні компенсації\".

Венчурне підприємництво

Товарне виробництво в умовах ринкової економіки – це конкурентна боротьба за ринки збуту. Виграти в цій боротьбі можна лише двома способами: зниженням ціни на товар чи досягненням високого рівня якості. Найбільш ефективним засобом для досягнення цих цілей є розвиток науки і застосування результатів НТП на практиці.

Інтеграція науки з виробництвом (інноваційне підприємництво) потребує дуже великих затрат, які далеко не завжди виправдовуються, і пов\'язана з великим ризиком. В останні роки однією з форм інноваційної діяльності стають невеликі фірми, які отримали назву венчурних (ризикових). Венчурна фірма створюється, як правило, невеликою групою однодумців – інженерів, винахідників, менеджерів – з досвідом роботи в лабораторіях великих фірм.