ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Екологія. Природокористування. Охорона довкілля → Екологія води басейну верхнього Дністра

Реферат на тему:

Екологія води басейну верхнього Дністра

Актуальність питання оцінки якості поверхневих вод сьогодні є актуальним не лише для екологів, а й для широкого кола споживачів води у великих містах та жителів сільських регіонів Карпат. Крім того, проблема забруднення водного середовища часто ускладнена в разі вирішення міждержавних відносин, зокрема це важливо в теперішній геополітичній спрямованості України до інтеграції в Європейський Союз. Сьогодні водогосподарська діяльність призвела до того, що практично всі великі річки України є інтегрованими в єдину гідрологічну систему, яка функціонує як у нашій країні, так і за її межами. Наприклад, з річки Дністер частково забезпечене водопостачання м. Чернівці (басейн Дунаю), а водні ресурси р. Стрий використовують для водопостачання м. Львова, стічні води якого надходять до басейну Західного Бугу і далі за межі України [1]. Саме тому проблема оптимізації системи комплексного контролю та спостереження за станом поверхневих вод і рівнем їхнього забруднення особливо важлива на шляху до сталого розвитку суспільства. Вона потребує реорганізації на засадах екологічної та конструктивної географії.

Сьогодні цій проблемі присвячено чимало наукових праць, зокрема: В.І. Виш-невського [1], В.Й. Мельника [6], С.І. Сніжка [8], В.І. Осадчого [7], А.І. Шерешевського [9], Л.Н. Коваленка [9], І.П. Ковальчука [4] та ін.

Згідно з \"Положенням про державний моніторинг навколишнього середовища\" (1993) і \"Водним кодексом України\" (1995), державний моніторинг вод – це гідрометеорологічна складова у комплексній державній системі моніторингу навколишнього середовища. Він є системою спостережень, збирання, аналізу, збереження та синтезу інформації про стан водних об\'єктів, прогнозування його змін та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних

управлінських рішень у галузі використання й охорони вод і відтворення водних ресурсів [6].

Базою для створення служби спостереження і контролю за забрудненням поверхневих вод суші стала, передусім, гідрологічна мережа Державного комітету з гідрометеорології України (в 1972 р. створена загальнодержавна служба спостереження і контролю за рівнем забруднення навколишнього середовища) та інших відомств. Крім того, гідроекологічний моніторинг якості поверхневих вод в Україні провадять: Міністерство екології, Міністерство охорони здоров\'я, Міністерство аграрної політики, Державне водне господарство, Державне будівництво, підприємства чи організації, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення якості вод, незалежні екологічні організації, незалежні дослідники, науковці, окремі громадяни тощо. З середини 90-х років ХХ ст. збиранням та узагальненням первинної інформації про джерела забруднення, об\'єми забруднювальних речовин, які скидають у поверхневі води, займаються відділ обліку вод Дністерського басейнового управління та Державного комітету водного господарства України.

Суть гідроекологічного моніторингу якості поверхневих вод полягає у такому:

  • спостереженні за рівнем забруднення та зміною фізичних, хімічних та гідробіологічних показників;

  • вивченні динаміки забруднювальних речовин і виявленні умов, за яких відбуваються суттєві коливання рівня забруднення водних об\'єктів;

  • пізнанні закономірностей процесів самоочищення поверхневих вод та акумуляціїї забруднювальних речовин у донних відкладах;

  • розкритті механізмів винесення речовин через гирлові й поперечні перерізи річок для визначення балансу цих речовин [3].

Моніторинг поверхневих вод басейнових систем верхньої частини Дністра провадять упродовж 50 років, контролю підлягають фізичні, хімічні й гідробіологічні характеристики води. Вивчають особливості гідрологічного режиму річок, закономірності процесів самоочищення водних екосистем, особливості нагромадження забруднювальних речовин у донних відкладах тощо. Склад і обсяг гідрохімічних і гідробіологічних робіт (вибір об\'єктів та показників стеження, періодичність спостережень) залежить від різновидів господарської діяльності і характеру вихідної інформації. Пункти стаціонарної мережі спостережень отримують інформацію про забруднення з огляду на потреби споживачів води. У таблиці наведено параметри, за якими ведуть спостереження в межах басейну Верхнього Дністра. Система спостережень і контролю зазнає постійних якісних та кількісних змін, що обумовлено історично (суспільно-політичними подіями), технічно (впровадження новітнього технічного забезпечення), а також змінами внаслідок господарської діяльності людини (вимога створення нових пунктів спостереження на територіях інтенсивного господарського впливу).

Більшість пунктів спостереження, що визначали хімічний склад води, діяла лише до 1968–1977 рр. ХХ ст. Сьогодні із близько 50 пунктів спостереження в межах басейну Верхнього Дністра, які обслуговує Державний комітет з гідрометеорології, лише 17 ведуть спостереження за гідрохімічними показниками води (у межах Львівської області). Більшість з них діє на великих допливах Дністра, це річки п\'ятого, шостого і сьомого порядків (розрахунки порядку річок виконано на карті масштабу 1:200 000).

Басейнове управління обслуговує близько 25 пунктів спостереження в межах басейнових систем Верхнього Дністра, спектр характеристик, за якими ведуть спостереження, значно ширший ніж на гідрометеопостах (див. таблицю), і охоплює службу радіологічного контролю яка самостійно визначає цезій-137, стронцій-90 та вміст радіонуклідів. Недоліком є те, що 32% проб води беруть лише раз у рік, 68% проб – посезонно, і лише 4% (це два пункти спостереження) – щомісячно.

Параметри якості води, за якими ведуть спостереження

Установа, що веде спостереження

Властивості, газовий склад, головні іони,

запах, прозорість

Забруднювальні речовини органічного походження

Біогенні компоненти і забруднювальні речовини неорганічного походження наявністю

Радіологічний аналіз

Держком-гідромет

t о, прозорість, см; Mg+2; Na+; Са+2; сульфат; сірководень; Cl-; мінералізація

Колір (град.); окислення; БСК5

Азот амонійний, азот нітратний, кремній, залізо

Басейнове управління р. Дністер

Запах, бали; прозорість, см; tоС; Рh, О2; насиченність киснем (%); СО2; Mg; мінералізація; твердість (млмоль/л); гідрокарбонатність; Na+;Са2+; електропровідність (S); прозорість (Б/Д м); Cl; сульфати; сірководень

Колір (град.), окислення; БСК5; трефлан (мкг/дм3); феноли; смоли асфальтени; нафтопродукти; СПАВ; ДДТ (мкг/дм3)

азот амонійний; нітрити; нітрати; хлориди; фосфати, кремній; фосфор загальний; залізо загальне; мідь (мкг/дм3); цинк (мкг/дм3), хром +6 (мкг/дм3), марганець (мкг/дм3)

Сs-137

Sr-90

пКі/л