ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Екологія. Природокористування. Охорона довкілля → Вплив екології довкілля на здоров’я населення Розтоцького регіону

Реферат на тему:

Вплив екології довкілля на здоров\'я населення Розтоцького регіону

Вивчення екологічного стану довкілля є предметом екології. Об\'єкт вивчення екології – система людина–навколишнє середовище, або антропоекологічна система, в центрі якої перебуває людина, колективи людей, суспільство та їхнє здоров\'я. Показником стану системи є населення. Здоров\'я населення – головна ознака, властивість будь-якого людського суспільства. Аналіз чинників природного та соціального середовища, що впливають на життєдіяльність і здоров\'я населення, пошуки шляхів забезпечення нормальної санітарно-епідеміологічної ситуації у міських і сільських поселеннях можуть допомогти у вирішенні багатьох як екологічних, так і медико-географічних, санітарно-епідеміологічних і санітарно-гігієнічних проблем.

Реакція організму на вплив різних природно-господарських чинників дуже складна, тому врахування усіх змін довкілля набуває особливо важливого значення в разі реалізації системи моніторингу стану здоров\'я населення [5]. З огляду на це спробуємо оцінити вплив параметрів довкілля Розтоцького регіону на здоров\'я його мешканців.

Початок моніторингових досліджень санітарно-епідеміологічної ситуації (СЕС) у Львівській області припадає на 1944–1946 рр. Саме в цей період створено обласний, районні та міські відділи охорони здоров\'я, у структурі яких передбачено функціонування санітарно-епідеміологічних служб та лабораторій. Хоч у цей час про моніторинг не йшлося, та фактично ці служби і фіксували, і контролювали, і регулювали санітарно-епідеміологічну ситуацію.

Рада Міністрів СРСР 29 травня 1949 р. ухвалила Постанову \"Про заходи боротьби з забрудненням атмосферного повітря і про покращання санітарно-гігієнічних умов поселень\". З метою охорони атмосферного повітря від забруднення викидами попелу, газів та інших небезпечних речовин, ліквідації втрат чорних, кольорових металів і цінних хімічних продуктів унаслідок викидання в атмосферу і поліпшення санітарно-гігієнічних умов поселень Рада Міністрів Союзу РСР дозволила Міністерству охорони здоров\'я СРСР організувати в складі Державної санітарної інспекції СРСР групу з п\'яти спеціалістів для контролю за санітарною охороною атмосферного повітря від забруднення промисловими викидами. Ця постанова мала важливе значення для реаліза-ції спостережень за забрудненням атмосфери у великих промислових центрах і регіонах.

Крім того, 22 квітня 1960 р. Рада Міністрів СРСР затвердила Постанову \"Про заходи з впорядкування використання і посилення охорони водних ресурсів СРСР\", згідно з якою Міністерству охорони здоров\'я СРСР доручено затвердити правила охорони поверхневих і підземних вод від забруднення.

Далі, 29 грудня 1972 р. ухвалено Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР \"Про посилення охорони природи і покращання використання природних ресурсів\", згідно з якою Міністерство охорони здоров\'я СРСР повинно було провадити державний контроль за заходами, спрямованими на ліквідацію і попередження забруднення навколишнього природного середовища, зокрема, з ліквідації і попередження забруднення поверхневих і підземних вод, які використовують для задоволення питних, побутових, оздоровчих та інших потреб населення. Фактично з ухваленням цієї постанови розпочався новий етап у ставленні до природи, у дослідженнях екологічної ситуації – етап організації і ведення моніторингу атмосферного повітря і водного середовища. Певна увага у цих Постановах приділена і санітарно-гігієнічним аспектам оцінки впливу забруднень повітря і води на людину та середовище її життєдіяльності.

Третього січня 1989 р. Рада Міністрів Української РСР ухвалила Постанову №2 \"Про організацію виконання Постанови Ради Міністрів СРСР\" від 6.12.1984 року \"Про додаткові заходи з запобігання забруднення атмосферного повітря міст, інших населених пунктів і промислових центрів\".

Сьомого липня 1998 р. відповідно до п. 8 \"Положення про державну систему моніторингу довкілля\", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 і листа заступника головного державного санітарного лікаря України від 19.05.98 р. № 5.02.05/7-119 санепідслужбою Львівської області було оприлюднено наказ № 29 ВО \"Про здійснення моніторингу навколишнього природного середовища закладами держсанепідслужби області\". Цей наказ зобов\'язав державних санітарних лікарів міст і районів області забезпечити: 1) проведення досліджень об\'єктів природного середовища: атмосферного повітря (вміст шкідливих речовин); поверхневих вод суші і питної води (хімічні, бактеріологічні, радіологічні, вірусологічні визначення); ґрунтів (вміст пестицидів, важких металів, бактеріологічні, вірусологічні визначення, наявність яєць гельмінтів); фізичних чинників (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо); 2) щорічно до 1 грудня подавати в обласні СЕС заявки на виконання лабораторних досліджень та інструментальних замірів лабораторіями СЕС з відповідною аргументацією щодо їхнього виконання; 3) передбачати річними планами роботи міських та районних СЕС обсяги досліджень довкілля згідно з Програмою моніторингу; 4) у містах і районах з підвищеними рівнями поширення захворювань певними нозологіями (гіпоплазія емалі зубів та ін.) забезпечити цілеспрямованість у проведенні лабораторних досліджень об\'єктів довкілля; 5) щоквартально узагальнювати отримані результати досліджень довкілля, оцінювати вплив довкілля на стан здоров\'я населення; 6) забезпечити надання інформації в органи державної влади та органи місцевого самоврядування про негативні тенденції або кризові зміни стану здоров\'я внаслідок погіршення екологічної ситуації; 7) узагальнені матеріали оцінки впливу забруднення довкілля про стан здоров\'я населення разом з результатами проведених досліджень об\'єктів навколишнього природного середовища згідно з програмою моніторингу подавати в обласну СЕС до 1 лютого і 1 липня щорічно; 8) акти радіаційного контролю житлових та громадських споруд у разі прийняття об\'єктів в експлуатацію направляти у радіологічний відділ з річними звітами за формою 18.

Наприкінці 90-х років ХХ–на початку ХХІ ст. ця робота набула якісно нового рівня. Про це свідчать, по-перше, підготовка та публікація інформаційно-довідкових видань про санітарно-епідеміологічну ситуацію і здоров\'я населення Львівської області [2,10,11]; по-друге, опублікована серія статистичних довідників, у яких містяться розділи, присвячені відображенню медико-географічної та санітарно-гігієнічної ситуації і тенденцій її зміни; по-третє, детальні дослідження кризових з медико-географічного погляду регіонів і ситуацій (Соснівка, Червоноград, Яворів, Миколаїв та ін.), результати яких частково опубліковано [1, 9].

Звісно, що цим коротким оглядом не вичерпується історія досліджень СЕС і здоров\'я населення Львівщини. Однак навіть наведені тут дані засвідчують гостроту медико-географічних, санітарно-гігієнічних, санітарно-епідемічних проблем у досліджуваному регіоні та необхідність їхнього досконалішого моніторингу і цілеспрямованого вирішення.

Останніми десятиріччями намітилися зміни у підходах до оцінки впливу чинників довкілля на здоров\'я населення: від оцінки природного середовища як чогось, що ,,саме собою зрозуміле\", до спроби оцінити цей вплив якісно та кількісно. Особливо важливе вирішення цієї проблеми для регіонального рівня природокористування. Оскільки ж детальних досліджень медико-географічних проблем Розтоцького регіону досі не проводили, а для задоволення потреб регіонального розвитку ця інформація вкрай необхідна, то виникла потреба виконати такі дослідження.