ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Культура. Культурологія. Етика. Естетика → Мистецтво Галицько-Волинського князівства

РЕФЕРАТ

на тему:

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

ПЛАН

Вступ

1. Особливості галицько-волинської архітектури

2. Особливості іконопису та книжкової мініатюри

Вступ

На території Галицько-Волинського князівства сформувалась самобутня культура, яка не лише успадкувала традиції Київської Русі, але й увібрала чимало культурних надбань західних країн.

Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинського князівства пов\'язане зі спільною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури — мистецтвом Київської землі. Але завдяки своєму географічному положенню й зв\'язкам із західноєвропейськими державами Галицько-Волинське князівство привнесло в свою культуру елементи романського, а згодом і готичного стилів. Романські традиції накладаються на візантійсько-київські як в архітектурі, так і в живописі.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

1. Особливості галицько-волинської архітектури

зодчество Галицько-Волинського князівства було своєрідним. Дуже важливо відзначити художні риси, які розрізняли архітектуру Волині та Галичини.

Волинь у мистецтві була прямою спадкоємицею Київської Русі й наслідувала візантійсько-київські традиції. Пам\'ятки Володимира-Волинського — Мстиславів Успенський собор та \"Стара катедра\" (руїни храму) дуже подібні до києво-чернігівських пам\'ятників архітектури.

Мистецтво Галичини розвивалось іншим шляхом, наслідуючи надбання західної художньої культури. Наявність природного будівельного

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

каменя дозволило галицьким майстрам замінити ним звичайну цеглу і збагатило можливість декоративного оздоблення будівель — різьбленням рослинних і геометричних орнаментів, грою різноманітних тонів облицювального каміння, використанням рельєфних кахлів із зображеннями воїнів, грифонів, орлів.

Роздивіться Успенський собор, зведений волинськими архітекторами, й церкву святого Пантелеймона, творіння галицьких зодчих. як в архітектурі цих будівель проявилися візантійсько-києвскі та західноєвропейські (романські) художні традиції?

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

На жаль, про високий рівень архітектурного мистецтва нині можна судити переважно за літописними описами князівських палаців та храмових споруд. До нашого часу збереглося небагато архітектурних пам\'яток часів Гальцько-Волинського князівства.

На території княжого Галича дотепер знайдені фундаменти близько тридцяти церковних будівель. Лише церква святого Пантелеймона (нині — костьол святого Станіслва) вціліла до наших часів.

Біля річки Лімнця знайдені залишки, ймовірно, найбільшої галицької церкви. Кладка фундаменту надзвичайно міцна, а матеріал для неї дібраний дуже ретельно. Це свідчить про те, що на цьому місті стояла найвища (а може й найстаріша) церква княжого Галича.

Серед руїн Благовіщенської церкви 1884 року було відкрито фрагмент підлоги, мощеної полив\'яними кахлями на зразок складного килимового візерунку, та уламки кам\'яного різьблення — левиний маскарон.

Найдавніша будівля Дрогобича — католицький костьол святого Варфоломія із охоронною вежею, зведеною в Xіі ст.

Найвизначніша архітектурна пам\'ятка Луцька — замок Любарта — чудовий приклад світської архітектури часів Галицько-Волинського князівства. Цей замок є одним із найстаріших в Україні. зведений останнім великим князем Любартом у 1340—1385 роках, він слугував столичною резиденцією уряду й голови князівства. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, спадкоємиці Київської Русі, робить цей замок найвизначнішим серед інших замків України.

У відомому Галицько-Волинському літописі згадується про надзвичайно чудові будівлі в Холмі. Особливу увагу привертає опис собору іоанна златоуста: його склепіння спиралося на різьблені капітелі із зображенням людських голів, \"римське скло\" (тобто кольорові вітражі) у вікнах храму створювало дивовижне освітлювання приміщення, підлога була литою, з міді та олова, й блищала подібно дзеркалу. Два входи в храм були прикрашені різьбленням по білому галицькому й зеленому холмському каменях і розписані фарбами й золотом.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

2. Особливості іконопису та книжкової мініатюри

Галицько-волинська книжність розвивалась на основі київської літературної традиції. Дослідження істориків свідчать, що в Xіі—Xііі століттях Галицько-Волинське князівство володіло найкращими творами перекладної і давньоруської літератури. чимало пам\'яток книжкового живопису загинули у вихорі стрімких історичних змін, які випали на долю князівства. До наших часів збереглося лише кілька рукописів, прикрашених мініатюрами місцевих майстрів.

Рукописи західноукраїнського походження — Кристинопільський Апостол, Холмське Євангеліє, Перемишльське Євангеліє, Волинське Євангеліє, Галицько-Волинський літопис. Ці твори відзначаються простотою і стриманістю в багатстві рисунку й колориті орнаментів. На них відсутні зображення тваринних мотивів, що є характерними для книг київських переписувачів.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

Оформлення галицько-волинських рукописів просте, у ньому застосовуються переважно жовтий, червоний і синій кольори, і в незначній кількості зелений. Книжковим мініатюрам властиві нововведення: синій колір фону (золото використовується для орнаментування й не несе підкресленого символічного значення), фігурам надано більшої розкутості в рухах й емоційної виразності. Розкута манера виконання мініатюр відрізняється від графічної чіткості константинопольських та київських художників.

Яскравим прикладом галицько-волинського художнього стилю є мініатюри Галицького Євангелія, надзвичайно вишукані й дорогоцінні витвори образотворчого мистецтва. Дивлячись на зображення можна зробити висновки про знайомство художника з романським та готичним мистецтвом.

У музеї Волинської ікони м. луцька зберігається унікальне творіння візантійських іконописців — Холмська чудотворна ікона. як вона потрапила в Холм невідомо, але з Xііі ст. її долю пов\'язують з іменем данила Галицького. За однією з версій істориків ікону привезла дружина князя з Візантії. Уже в старовину чудотворний святий образ був прикрашений коштовними ризами. 1261 року татарська навала пограбувала Холм. Вороги зірвали з ікони ризи й зруйнували храм, де вона зберігалася. на образі досі видно сліди меча та стріл.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства

До видатних пам\'яток давньоруського живопису часів Галицько-Волинського князівства належить іконопис. як і витворів книжкового образотворчого мистецтва, іконописних творів збереглося дуже небагато. Серед них найвідомішими є Богоматір-Одигитрія Луцької Покровської церкви, ікона Юрія змієборця, Холмська Богородиця.

Ченстохівську ікону Божої Матері відносять до XІ ст. і хоча це витвір візантійського мистецтва, свого часу він був дорогоцінною святинею Галицько-Волинського князівства. із ченстохівською іконою пов\'язують ім\'я галицько-волинського князя Льва Даниловича, якому вона належала. Наприкінці Xііі ст. князь перевіз ікону до волинського міста Белз. Після завоювання цих земель Польщею, святий образ потрпив до ясногорського монастиря, де й зберігається понині. ченстохівська ікона — одна з найцінніших пам\'яток Польщі.

У 1962 році в Покровській церкві Луцька вчені звернули увагу на стару ікону, на якій було зображено Богоматір із немовлям. згодом з\'ясувалося, що це — перлина волинського іконописного мистецтва Xііі ст. У цьому творі вже добре помітні риси, характерні для творчості саме волинських майстрів, що відобразилися в моделюванні об\'ємності облич Богоматері і Христа, відході від схематичності зображення й наданні образам життєвості за допомогою тіней. Цікавим є й кольорове рішення ікони. Біла сорочка ісуса символізує його небесне походження, коричневий мафорій1 Богородиці — ознака божої ласки до неї.

Ікона Волинської Богоматері належить до найцінніших скарбів мистецтва України. Нині витвір зберігається в Національному художньому музеї Києва.

Галицько-Волинське мистецтво є однією з найяскравіших сторінок історії давньоруського мистецтва. Розпочавши свій шлях від києво-ві-зантійської художньої культури, воно збагатилося спілкуванням з мистецтвом західних країн. Ці привнесення були органічно засвоєні галицькими майстрами, які створили високохудожні пам\'ятки мистецтва Галицько-Волинської Русі.

Мистецтво Галицько-Волинського князівства