ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Банківська справа. НБУ → Ф’ючерсні операції з іноземною валютою

Кафедра міжнародної економіки

Контрольна робота

з курсу:

"Міжнародні розрахунки і валютні операції"

Зміст

1. Ф'ючерсні операції з іноземною валютою. Особливості валютних ф'ючерсних угод. Переваги та недоліки ф'ючерсних операцій з валютою. Основні ринки валютних ф'ючерсів

2. Правове регулювання гарантійних операцій банків. Документи, що регулюють використання гарантій у міжнародних операціях

3. Завдання №5

Список літератури

1. Ф'ючерсні операції з іноземною валютою. Особливості валютних ф'ючерсних угод. Переваги та недоліки ф'ючерсних операцій з валютою. Основні ринки валютних ф'ючерсів

Ф'ючерсні операції - це торгівля стандартизованими контрактами, в яких детально регламентовано всі умови - сума, термін, метод розрахунку тощо. Їх головна мета - хеджування (страхування ризику) та спекуляція. Готівкою при укладанні угоди вноситься невеликий гарантований депозит.

Ф'ючерсні - це чисті (абсолютні) застави в умовах руху валютних курсів. Якщо після купівлі ф'ючерсу ціна підвищиться, то його власники отримують прибуток, якщо знизиться - зазнають збитків. Продаж ф'ючерсу дає прибуток, якщо ціна рухається вниз.

Ф'ючерсні операції виникли у 1972 році і відіграють помітну роль на валютних ринках США та Великої Британії, де на них припадає до 15% обсягу операцій. На ринку ф'ючерсів діють не тільки банки, а й фірми та приватні особи. Ф'ючерси зазвичай не пред'являються для виконання, а використовуються як інструмент спекуляцій та хеджування.

Валютними ф'ючерсами називають контрактні угоди на купівлю або продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Відповідно до такої угоди її учасники одержують і право, й зобов'язання обміняти обумовлену стандартизовану суму певної валюти на іншу в установлені терміни в майбутньому за курсами, визначеними на момент укладення угоди. Здійснення валютних ф'ючерсів відбувається тільки на біржовому ринку, що значно підвищує їхню надійність і рівень страхування валютних ризиків. На відміну від товарних ф'ючерсів, які широко використовуються з кінця XIX ст., валютні ф'ючерси з'явилися в середині 70-х років XX ст., що збігається в часі з формуванням Ямайської валютної системи. На міжнародних валютних ринках вони особливо активно використовуються в останнє десятиріччя.

Особливостями валютного ф'ючерсного ринку є:

високий ступінь стандартизації контрактів;

обмежене коло валют, що обмінюються одна на одну;

висока ліквідність контрактів;

надійність укладених угод;

можливість за незначних початкових витрат оперувати значними сумами.

Основними учасниками ф'ючерсного ринку є великі фінансові центри та клірингові банки, пенсійні фонди, центральні банки, фінансові організації, які працюють на фондовому ринку, члени й фахівці ф'ючерсної біржі, а також дрібні інвестори та приватні особи.

Уперше валютні ф'ючерси було введено в обіг у США 15 травня 1972 р. на Міжнародному грошовому ринку (ІММ - International Monetary Market) Чиказької комерційної біржі, яка стала найбільшим центром торгівлі ф'ючерсами. Крім Чиказької біржі центрами торгівлі ф'ючерсами стали Лондонська міжнародна біржа фінансових ф'ючерсів (LIFFE - London International Financial Futures Exchange, із 1982 p), a також Сінгапурська міжнародна валютна біржа (Singapore International Monetary Exchange), біржі Франкфурта-на-Майні, Сіднея, Токіо та ін.

Ціною купівлі валютного ф'ючерсу є взаємно узгоджений між продавцем і покупцем обмінний курс, виражений у доларах США за одиницю іншої валюти, яка ввійшла до стандартного переліку валют даної біржі. Основою для одержання прибутку чи виникнення збитків є різниця між поточним і узгодженим за ф'ючерсною угодою валютними курсами. Таку різницю називають базисом і розраховують за формулою

Ф’ючерсні операції з іноземною валютою

де Бр- базис рівноваги;

Кс- спот-курс валют;

СД - доларова відсоткова ставка за депозитами;

СВ- відсоткова ставка за депозитами для валюти, що обмінюється на долари США;

Д- тривалість періоду між укладенням і здійсненням угоди, днів.

Ціна (вартість) ф'ючерсу визначається як сума спот-курсу та базису рівноваги.

Загальним правилом купівлі-продажу ф'ючерсів є зіставлення поточної ціни ф'ючерсу (Цф) та ціни рівноваги (Цр). Якщо Цф>Цр, слід очікувати зниження ринкової ціни і збільшення обсягів продажу ф'ючерсів.

Якщо Цф< Цр, ринкова ціна почне поступово підвищуватися і можна очікувати збільшення обсягів купівлі ф'ючерсів і продажу валюти за поточним курсом.

Організація здійснення ф'ючерсної угоди базується на виборі для виконання брокерських функцій певного члена фондової біржі, тільки через якого може бути виконана угода. Клієнт, який хоче продати або купити валютний ф'ючерс, звертається із своїм замовленням до брокера і після узгодження умов отримує усне підтвердження згоди на здійснення контракту, що потім фіксується документально із зазначенням дати реєстрації замовлення. Після прийняття й підтвердження усного замовлення воно передається до кабіни фірми-брокера в залі біржі. Докладно умови цього замовлення-наказу фіксуються на стандартному бланку замовлення, копія якого передається дилерові в біржову яму, де відбувається виконання угоди. Після виконання замовлення клієнта всі деталі угоди дилер записує на стандартному бланку і відправляє його в кабіну своєї фірми, де заповнюється біржовий розрахунковий бланк, що потім передається членові біржі для ознайомлення клієнта з умовами укладеної угоди (рис.1).

Відмінною особливістю ф'ючерсних контрактів є перерозподіл ризику, що забезпечує високу ліквідність укладених угод. Фіксуючи обмінний курс, обидві сторони гарантують відсутність як збитків, так і прибутків. Тобто одна сторона уникає непередбачених збитків, а інша відмовляється від непередбаченого (спекулятивного) прибутку, що дає змогу взаємно зменшити ризик втрат від можливої зміни валютних курсів у несприятливому для обох напрямі. Крім того, важливе значення має реалізація принципу вільного біржового торгу завдяки тому, що розрахункова палата біржі для кожного учасника ф'ючерсної угоди бере на себе функції третьої сторони, тобто здійснюється додаткове страхування укладеної угоди.

Ф’ючерсні операції з іноземною валютою

Рис.1. Схема здійснення угод за ф'ючерсними контрактами

Згідно з Правилами проведення торгів ф'ючерсний контракт допускається до обігу в Секції після затвердження його Специфікації Біржовим комітетом. Рішення останнього про прийняття Специфікації доводиться до відома членів Секції-трейдерів-ІТ загальним (письмовим) повідомленням не пізніше як за десять робочих днів до першого торгового дня за ф'ючерсним контрактом, що вводиться в обіг. Заявка на участь у торгах подається за стандартною формою трейдером від імені члена Секції та за його рахунок або від імені члена Секції, але за рахунок клієнта. Останній різновид заявок називають клієнтськими. Вони подаються за наявності відповідного клієнтського наказу, який називають заявкою-дорученням.