ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Астрономія. Авіація. Космос → Патогенетичні особливості стану загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих з артеріальною гіпертензією

4

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.ШУПИКА

Асауленко Олена Ігорівна

УДК: (616.833.24-008.6+616.12-008.331.1)-005-02-085.22

ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ЛОКАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ ВЕРТЕБРОГЕННИХ БОЛЬОВИХ СИНДРОМАХ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

14.01.15– НЕРВОВІ ХВОРОБИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ

2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук,професор Головченко Ю.І., Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра неврології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, Ткаченко Олена Василівна, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра неврології №2, завідуюча кафедрою;

доктор медичних наук, професор, Лисенюк Віктор Павлович, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, кафедра неврології та реабілітаційної медицини, завідувач кафедрою.

Захист відбудеться 19.06.2008 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради 26.613.01 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 16.05.2008р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Каліщук-Слободін Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вертеброгенні больові синдроми є медико-соціальною проблемою. Відомо, що захворювання периферичної нервової системи в структурі загальної захворюваності дорослого населення складає від 48% до 52% [Головченко Ю.І., 1983-1988; Клименко О.В., 2003]. До 55% хворих з захворюванням периферичного відділу нервової системи потребують стаціонарного лікування. Вертеброгенний больовий синдром в структурі захворюваності периферичного відділу нервової системи складає від 60% до 90% [Чеботарьова Л.Л., 2002; Подчуварова Е.В., 2003; Річард А. Дейро, 2000]. Не зважаючи на значну кількість досліджень, які усвячені вирішенню зазначеної вище проблеми [Боброва В.І., 2002; Зозуля І.С., 2004; Мачерет Є.Л., 2006; Юрик О.Є., 2001], ціла низка питань патогенетичних особливостей перебігу уражень периферичного відділу нервової системи вертеброгенного генезу потребує подальшого уточнення. Так, недослідженим є зв'язок стану загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих на артеріальну гіпертензію, яка також є важливою медико-соціальною проблемою. Між тим, ступінь дегенеративно-дистрофічних змін хребта, які виявляються за допомогою комп'ютерної (КТ) або магніторезонансної (МРТ) томографії та вважаються ознаками остеохондрозу, мають особливості кореляції зі ступенем та тривалістю больового синдрому, представлені у хворих, що періодично страждають болями в спині та у осіб, що не мають больового синдрому [Статинова Е.А., 1997; Алтунбаев Р.А., 2002]. Також відомо, що незалежно від причин, які призводять до розвитку клініки ураження нервових стовбурів, їх патогенетичний розвиток пов'язаний з наявністю компресійних та набряково-компресійних змін структури ураженого нерву [Панченко Д.И., 1966; Головченко Ю.И., 1986-1988; Вейн А.М., 1997-1999; Кузнецов В.Ф., 2000]. Тобто, зважаючи на участь вазогенних механізмів в реалізації больового вертеброгенного синдрому, вивчення його клінічних характеристик та особливостей локальних гемодинамічних змін у хворих на артеріальну гіпертензію, зокрема при виникненні та розвитку гіпертонічної кризи, є актуальним щодо уточнення патогенетичних механізмів як власно вертеброгенного больового синдрому, так і його сполучного перебігу з артеріальною гіпертензією.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є самостійною науково-дослідною роботою автора, яка виконана на кафедрі неврології №1 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, № держреєстрації: 0105U0011743.

Мета дослідження.

Удосконалення діагностичних засад при больових вертеброгенних синдромах у хворих на артеріальну гіпертензію шляхом дослідження особливостей клінічного перебігу, стану загальної та локальної гемодинаміки, базуючись на комплексному клініко-параклінічному обстеженні.

Задачі дослідження.

  1. Вивчити клінічні особливості перебігу радикулярних больових синдромів у хворих на артеріальну гіпертензію.

  2. Дослідити стан характеристик реоенцефалографії, реолюмбографії, реоторакографії, реовазографії при больовому корінцевому синдромі вертеброгенного генезу у хворих на артеріальну гіпертензію.

  3. Вивчити особливості стану показників реоенцефалографії, реолюмбографії, реоторакографії, реовазографії при вертеброгенному попереково-крижовому больовому синдромі у хворих на артеріальну гіпертензію під час гіпертонічної кризи.

  4. Проаналізувати клініко-гемодинамічні співвідношення при корінцевому больовому синдромі в період гіпертонічної кризи та в міжкризовий період.

  5. Уточнити патогенетичні механізми участі факторів загальної та локальної гемодинаміки у хворих з вертеброгенним больовим синдромом та артеріальною гіпертензією.

Об`єкт дослідження. Больовий радикулярний синдром вертеброгенного генезуу хворих на артеріальну гіпертензію.

Предмет дослідження. Клінічні прояви, особливості перебігу, фактори загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенному больовому синдромі у хворих на артеріальну гіпертензію.

Методи дослідження. 1. Детальне загальноклінічне та клініко-неврологічне обстеження хворих в динаміці. 2. Добовий моніториг артеріального тиску та ЧСС. 3. Дослідження гемодинаміки комплексом методів: реоенцефалографія, реоторакографія, реолюмбографія, реовазографія кінцівок. 4. Рентгенографічне дослідження хребта. 5. Нейровізуалізаційне дослідження (МРТ хребта). 6. Статистична обробка та аналіз отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше, базуючись на комплексному клініко-параклінічному обстеженні, що включає в себе співставлення ряду характеристик загальної гемодинаміки (до яких відноситься добовий моніторинг АТ), локальної гемодинаміки (реовазографії, реолюмбографії, реоторакографії), клінічного моніторингу перебігу вертеброгенного больового синдрому, виявлено їх патогенетичний взаємозв'язок при артеріальній гіпертензії. Вперше вивчені клінічні, клініко-нейровізуальні, реовазографічні особливості перебігу вертеброгенних больових синдромів на фоні артеріальної гіпертензії. Досліджено та проаналізовано співвідношення клінічних проявів при вертеброгенному больовому синдромі з ступенем дегенеративних змін хребта (за рентгенологічними ознаками та МРТ) у хворих з артеріальною гіпертензією. Встановлено, що за відсутності достовірного кореляційного зв'язку між ступенем вираженості дегенеративно-дистрофічних змін хребта та параметрами клінічних проявів радикулярного больового синдрому, при аналогічних клінічних проявах у хворих з вертеброгенним больовим синдромом на фоні артеріальної гіпертензії, загалом спостерігалась тенденція до меншого ступеня вираженості дегенеративних змін (за даними рентгенологічного та нейровізуалізаційного досліджень) ніж у хворих з вертеброгенним больовим синдромом без артеріальної гіпертензії. Вперше підтверджено, що у пацієнтів з вертеброгенним больовим синдромом попереково-крижового рівня на фоні артеріальної гіпертензії при гіпертонічній кризі виникають або посилюються зміни показників локальної гемодинаміки, які мають прямі корелятивні взаємовідносини з клінічними проявами. Тобто, уточнено, що вазогенні механізми приймають участь в процесі загострення або пролонгації радикулярного больового синдрому у хворих з артеріальною гіпертензією. Вперше, базуючись на результатах комплексного клініко-параклінічного обстеження, обґрунтовано врахування локального гемодинамічного компоненту при діагностиці та подальшій розробці лікувальних підходів.