ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Архітектура. Будівництво → Дерев'яна церковна архітектура прикарпатської Русі

Що стосується Угорської Русі, то тут майже не збереглося вже церков дерев'яного типу, а вцілілі, за невеликими винятками, усі потиньковані.

З непотинькованих треба відзначити церкви в Солі поблизу Кострини, на шляху в Ужгород, і в Полянці недалеко Зборової. Ця остання цілком повторює лемківський тип, зокрема церкву в Чорному, відрізняючись од неї тільки вДерев'яна церковна архітектура прикарпатської Русіигадливістю своїх бань, що набули того німецько-мадярського штибу, який ми бачимо в церкві в Грабі. Таку саму форму бань має й потинькована церква в Біловіжі, побіля Бардієва. Тепер це мало не єдиний на Угорщині зразок давнього угорського п'ятибанного храму. Поєднання потинькованих стін з їхніми дерев'яними покрівлями дає іноді такі чарівні мотиви, які ми бачимо в церкві одного з угорських селищ, що межують з Галичиною. Баньки тут не набули ще банального вигляду й за типом радше нагадують бойківські намети, ніж вигнуті лінії мадярського бароко. У них не втрачена ще свіжість, вони все ще дихають глибокою примітивністю й наївно-народним духом.

ПРИМІТКИ

1 Ми далекі від думки подати в цьому нарисі вичерпний образ розвою дерев'яної о церковної о будівництва на Карпатах, як і не ставимо за мету зроби і й принаймні повний добір усіх найкращих зразків цьої о абсолютно ще не дослідженої о мистецтва. Література, присвячена прикарпатському мистецгву, над то бідна на видання сірої о іиукового характеру і майже поспіль складається з ама юрських нарисів з поганими ілюстраціями й часто явно неправильними відомостями, а для деяких країв, скажімо для Угорської Русі, - її не-має зовсім. За таких умов не може бути й мови про осіаточні висновки або несхибні побудови |...| Що ж до свіглин прикарпатських церков, які ми тут умістили, го всі їх надав нам син славетної о галицько-руського діяча, небіжчика О.А.Маркова, - О.О.Марков, якому і вважаємо за свій обов'язок скласти ту і щиру вдячність за передання як лі і ера і урною, так і багатого фотографічного матеріалу - здебільшого його власних світлин, без допомоги яких ми були б не в змозі орієнтуватися в такому складному й мало дослідженому питанні.

2 Назва „Україна", „український" ніколи не була офіційною - ні за Польщі, ні після возз'єднання з Москвою. Хоч вона й трапляється іноді в актах XVII с юлітга, проте досі. ще не цілком з'ясовано, які саме землі, населені малоросійським плем'ям, охоплювались за тих часів терміном і „Україна".

3 Св. Галл знайшов у V столі пі один такиї' поганський храм у Кельні, св. Оттон у 1124 році - інший такий самий у Штетгіні, Обидва храми були прикрашені надзвичайно багатим різьбленням у (Beissel S. Holzkirchen in Deuschland //Zeitschrift fur christliche Kunst Dusseldorf) - 1903. - № 2. - S:49); Не тільки за поганських часів, а й пізніше дерев'яне будівництво процвітало пДерев'яна церковна архітектура прикарпатської Русіовсюди, із каменю зводили тільки собори і взагалі споруди, що мали виняткове значення. Недарма про одного з французьких єпископів середньовіччя йоі о нас іупник, для більшої похвали йому, каже: „...Він був ревний єпископ і людина вміла в дерев'яному будівництві" (ІЬіd. - S.50).

4 Knotel P.Die Holzkirchen Oberschlesiens // Oberschlesien. - Kattowitz.. - 1902. - Н.4. - S.248). До етапі долучено світлини церков у Микульї шюні - слов'янському Микульчиці та Ґеоргенберзі.

5 Давніші буковинські церкви зовсім іншого типу, що дуже нагадує „клітські" церкви російської півночі. Така церква стояла ще наприкінці минулого століття в Чернівцях, звідки її „через непридатність" було перевезено в селище Каличанку [...|

6 Щербаківський В. Архі іек тура у ріжних народів і на Україні. - Львів, 1910. - С.221. ,

7 Там само. - С.222.

8 За відомостями місцевого причету, її побудовано 1778 року.

9 Як повідомив парох, її побудовано 1676 року.

10 Існує переказ, що її було вивезено взимку на санях з Росії. (Петрушевич А.С. О соборной Богородичной церкви вь городe Галичe. - Львові,, 1899-1904.-С.213 і далі). Цей переказ наводить на думку, що батьківщиною такої форми бані; мола бути Південна Росія, і зокрема Волинь. Таке припущення підтверджується цілковитою тотожністю дрогобицьких бань з банею (розібраною нині) дерев'яного Благовіщенського собору в м.Ковелі. Зображення його вміщені разом з цікавою статтею Ф.К.Волкова „Стариініьіе деревяііньїе церкви на Вольній", надрукованою в 1 томі „Материалов по з историографии России" виданих Етнографічним відділом Музею Імп. Олександра III.-ҐПб., 1910.

11 У книжці Мокловського „Sztuka ludowa w Polsce", з якої ми запозичили назву цієї церкви, їі дано неправильно: селище це називається не Малнів, як ми вслід за Мокловським помилково назвали його (див. т.1, с.ЗЗЗ), а Манів, справжня Малнівська церква, як ми бачили вище (с.368), зовсім іншого виду. Малнівська церква побудована 1676 р., а Манівська ; палежить, цілком імовірно, до початку ( XVIII століття.

12 Щербаківський В. Архітектура у ріжних народів і на Україні. (Ряс. 205).

13 Матківську церкву побудовано, певно, наприкінці XVIII або на початку XIX столїття, а Кривчанську, за відомостями причету, - 1763 р.