ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Архітектура. Будівництво → Найвідоміші архітектори України та їх творіння

Реферат на тему:

"Найвідоміші архітектори України та їх творіння"

Українська земля славить своїми визначними людьми. Окрім історичних персон, митців, літераторів, політиків є і були в Україні визначні представники архітектурної справи. Можна окремо по кожному з них писати реферат чи дослідницьку роботу. Але в цій роботі ціль інша – ознайомити з усіма найвідомішими і найславетнішими архітекторами України. Також пропонуємо одразу й перелік їх найвизначніших споруд.

АБТ Карл Карлович (1875 - ?) - архітектор. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання. Працював в Одесі з 1906 р. на посаді помічником міського інженера, завідував ремонтними роботами.

Добудував споруду цирку Санценбахера на вул. Коблевській № 25 (1899 р., співавтор Л. Влодек, первісно 1894 р. інж. А. Гельфанд, архіт. А. Шейнс).Ймовірно, автор низки пивоварних заводів - на Пролетарському бульварі № 10, Дальніх Млинах і вул. Дальницькій № 50 (поч. XX ст.), виконаних з поєднанням принципів так званого цегляного стилю і зрілого модерну.За власними проектами збудував:

Житловий будинок на вул. Кузнецькій № 14 (1906 р.),Трансформаторну підстанцію електричного трамваю на розі провулка Різдвяного /тепер Сєченова і вул. Херсонської /тепер Пастера (1910 р.).АВГУСТИНОВИЧ Віктор Домініканович - інженер. Працював на Півдні України в 60 - 70-і роки XIX ст., служив у Корпусі інженерів шляхів сполучення та Управлінні головного інженера Новоросійських комерційних портів. Займався реконструкцією Одеського та іншого чорноморських портів.Приймав участь у громадському житті, був ініціатором створення і в подальшому заступником голови Одеського відділення Російського Технічного товариства.

АВДЄЄВ Олексій Олександрович (12.03.1819 - 18.03.1885) - архітектор, науковець. Народився в Тульській губернії. Спеціальної освіти не отримав, закінчив Московський дворянський інститут. З 1844 р. навчався у московського архітектора М. Биковського, 1847 р. витримав екзамен при Департаменті проектів, 1851 р. побудував обсерваторію Московського. університету. У 1852 - 1853 рр. вивчав архітектуру у Римі. З 1853 р. працював в Криму. За свої праці на Півдні України 1871 р. отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання академіка архітектури.

За проектами А. споруджено:Миколаївський храм-мавзолей (1857 - 1870 рр.),Каплиця над могилою кн. М. Горчакова (1863 р.),Огорожа з двома брамами (1870 р.), - всі на Братському кладовищі захисників Севастополя 1854 - 1855 років.Каплиця на Інкерманських висотах поблизу храму (1860 р.),Володимирський собор у Севастополі (закладено 1854 р. за проектом К. Тона, початий 1864 р. за проектом А. і закінчений 1888 р.),Покровська церква в Лівадії (1885 р.),Надгробок на могилі капітана О. Казарського в Миколаєві.Твори А. відзначаються майстернею стилізацією форм середньовічної архітектури Візантії і країн Кавказу, використанням прийомів Стародавнього Єгипту і класичного зодчества.Активно займався археологічними дослідженнями в Криму, надрукував низку статей і книжку "Церква Іоанна Предтечі в Керчі" (1857 р.).АВДЄЄВ Павло Михайлович (1849 - ?) - архітектор. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі (1870 - 1876 рр.) і отримав звання цивільного інженера з чином XII класу. Працював у Катеринославі інженером і архітектором будівельного відділу губернського правління.Займався приватною практикою, приймав участь у спорудженні різних будівель громадського призначення.АВІН Ю. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. у стильових формах модерну та модернізованих історичних стилях.Спорудив наступні будівлі:Кам'яниця на вул. Сикстуській /тепер П. Дорошенка № 14 (1911 р., ск. З. Курчинський),Конторська споруда на вул. М. Конопницької № 3 (поч. XX ст.),Готель "Splendid" на вул. Різницькій /тепер І. Наливайка № 6 (1912 р.),Житловий будинок на вул. Словацького № 2 (поч. XX ст.),Житловий будинок на вул. Словацького № 4 (поч. XX ст.).Приймав участь у забудові вул. М. Конопницької (1911 - 1914 рр., разом з архіт. Ф. Касслером, С. Ольшевським).В 20-і роки збудував: паперову фабрику "Бібльос" з тематичними рельєфами фасаду на вул. Японській № 5 (1926 - 1928 рр.), будинок на вул. Вітовського № 37 (1928 р.) тощо.АГЄЄНКО Олександр Наумович (1853 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному. училищі в 1872 - 1876 рр., отримав звання архітекторського помічника і чин X класу.В 1882 - 1888 рр. працював молодшим архітектором Таврійського губ. правління, в 1888 - 1889 рр. - міський архітектор Мелітополя. 1890 р. пішов у відставку і зайнявся приватною практикою.У своїх творах А. використовував стилізовані форми середньовічного зодчества (готики й Московії XVI - XVII ст.) та ренесансу.Закінчив палацовий ансамбль генерала Попова у с. Васильєво Мелітопольського повіту (1890 - 1892 рр.).Крім того, А. спроектовані й збудовані:Церква в с. Гюнівка Бердянського повіту,Церкви (2) в с. Петропавлівськ Бердянського повіту,Церква в с. Новопавлівськ Бердянського повіту,Церква в с. Федірівка Мелітопольського повіту,Церква в селі Володимирівка Мелітопольського повіту,Церква в с. Юзкуй Мелітопольського повіту,Дзвіниця церкви в Ногайську,Церква в с. Аутка поблизу Ялти,Дзвіниця й розширення Покровської церкви у Бердянську,Розширення церкви в с. Марфівка Феодосійського повіту,Церква в с. Кизияр Мелітопольського повіту (за представленим проектом),Церква в с. Іванівка Мелітопольського повіту (за представленим проектом) тощо.Керував будівництвом церкви в с. Білозірськ Феодосійського повіту (за наданим проектом).Зробив доповідь "Короткий звіт будівельної справи у Таврійській губернії" - надруковано: НС. - 1894. - С. 91 - 92.АДАДУРОВ Іван Євграфович (22.04.1841 - ?) - інженер-архітектор. 1853 поступив і 1859 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище.Протягом року працював в Чернігівській будівельній і шляховій комісії. З 1872 р. - член правління товариства Курсько-Київської залізниці (в 1887 - 1888 рр. - голова).АДАМСОН Аманд Ізраїлевич [Амандус-Хейнріх] (31.10.1855 - 26.06.1926) - естонський скульптор, педагог. Художню освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1876 - 1879 рр. і одержав велику заохочувальну медаль, 1907 р. здобув звання академіка. Викладав у школі Товариства заохочення мистецтв і Училищі ім. Штігліца.На теренах України встановив пам'ятники:Затопленим кораблям у Севастополі (1904 р., співавтори В. Фельдман, О. Енберг).

Першим запорожцям на Кубані у Тамані (1911 р.),Петру I перед музеєм історії Полтавської битви в Полтаві (1915 р., встановлений 1950 р.).Виконав скульптурні композиції "Дівчина Арзи і розбійник Алі-баба" і "Русалка" у Місхорі (1905 р.).АДАМСОН Леонард-Карл Федорович (? - 1893) - архітектор. Навчався в 1869 - 1880 рр. у Петербурзькій Академії мистецтв і за виконання програми "Проект невеликого православної церкви для закордонного міста" отримав звання некласного художника.Займався приватною практикою в Одесі, за його проектами збудовані, вирішені в дусі неоренесансу і небароко:Житловий будинок Кушнєрьова на вул. Південній № 4 (1890 р.) [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту наведена за станом на ті роки],Житловий будинок Ближевського на Олександрівському просп. № 17 (1890 р.),Житловий будинок Підкосова на вул. Кузнецькій № 9 (1891 р.),Житловий будинок Штихтова на Товкущому ринку № 4 (1891 р.),Житловий будинок Булгакова на вул. Дальницькій № 19 (1891 р.).Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства.АДАМСЬКИЙ Станіслав Хомич (1858 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав в Лодзинському вищому реальному училищі. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі (1876 - 1881 рр.) і одержав звання цивільного інженера по I розряду.З 1888 р знаходився. на посаді міського архітектора Феодосії. Вживав форми неоренесансу і "цегляного стилю".Збудував у 1888 - 1892 рр.:Запасний басейн для Субатсько-феодосійського водогону,Цегляний і пивоварний заводи у Феодосії,Земську лікарню у Судаку тощо.АЙВАЗОВ Михайло Васильович (1841 - ?) - архітектор. Після закінчення новочеркаської гімназії вчився в Петербурзькому Будівельному училищі (1855 - 1861 рр.), отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Через п'ять років здобув звання архітектора. В основному працював у Новочеркаську.З 1887 р. обіймав посаду губернського архітектора в Полтаві.АЙВАЗОВСЬКИЙ Іван (Ованес) Костянтинович (17.07.1817 - 19.04.1900) - художник-мариніст і баталіст, громадський діяч. Народився у Феодосії, де й працював майже все життя. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1833 - 1837 рр.), 1844 р. отримав звання академіка, 1847 р. - професора, 1887 р. - почесного члена. Член закордонних художніх академій.В основному працював у Феодосії, у численних картинах показав вигляди багатьох міст України ("Ялта", 1838 р.; "Місячна ніч у Гурзуфі", 1839 р. та інші), котрі можуть слугувати документальним джерелом для вивчення їх містобудівної історії.Виступав як громадський діяч - ініціатор будівництва в Феодосії залізниці, торгового порту й водогону. Заснував 1880 р. Феодосійську картинну галерею, першу в Криму художню школу-майстерню.Як архітектор-художник спроектував і збудував у Феодосії з використанням форм неоренесансу і кримсько-татарського зодчества:Власний будинок на вул. Галерейній № 2 (1848 р.),Картинну галерею на розі Галерейної вулиці і Набережної (1880 р.),Водограй на вул. Горького (1888 р.).АЙЗЕНБЕРГ - архітектор. Працював на початку XX ст. у Північній Буковині в дусі модерну і ретроспективізму. Збудував кілька споруд в Чернівцях, зокрема:Палата торгівлі і ремесла (1910 р.).АКИМОВ Микола Павлович (1850 - ?) - архітектор. 1873 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання архітекторського помічника.У 80-і роки працював у Харкові.АКРОЙД Чарльз [Карл] (1788 - після 1850) - архітектор. З 1827 р. на російській службі. У 1829 - 1850 рр. - працював у Миколаєві архітектором Чорноморського адміралтейського департаменту.Виконав доповнення до генерального плану м. Миколаєва (1832 р.).Перебудував будинок Головного командира Чорноморського флоту на вул. Адміральській (1834 р.).За авторськими проектами А. збудовано низку відомчих споруд у місті, в тому числі:Комплекс трьох монументальних казарм флотського екіпажу на вулицях 1-ї Слобідській, Набережній та 2-ї Слобідській (1840 - 1841 рр.),Огорожа й брама адміралтейства (1837 р.),Ливарний завод (1840 р., проект допрацював Л. Опацький),Лютеранська кірха на вул. Адміральській № 12 (1848 - 1852 рр.),Дівоче училище /тепер медичне (40-і роки).Виконав проект і кошторис мурованої стіни з трьома вежами у відділенні митного карантину (1843 - 1846 рр.).Спроектував нове (Лазаревське) адміралтейство у Севастополі (збудоване у 1835 - 1853 рр.).У творчості А. спостерігається еволюція від суворих форм ампіру до неоготики і використання мотивів неоренесансу.АКСЕЛЬРУД І. - архітектор. Працював в середині XIX ст. у Кам'янці-Подільському. Вживав форми московського зодчества XVII ст.Збудував Георгіївську церкву (1851 - 1861 рр.) і дзвіницю (1863 р.).АЛЕКСЄЄВ Микола Якович (1847 - ?) - архітектор. 1759 р. поступив, а 1766 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і отримав атестат 2-го ступеня.Дотримувався принципів стилю класицизму. На початку 70-х років працював у Кременчуку, 1775 р. переведений у штат Азовської губернії.З 1777 р. приймав участь у розробці генерального плану Катеринослава І, розташованого при злитті річок Кільчень й Самара, проектував і будував тут різні споруди громадського призначення.АЛЕКСЄЄВ Олексій І. - архітектор. Ймовірно, учився в Петербурзькій Академії мистецтв і 1852 р. отримав звання некласного художника за проект міських воріт. Представник модерну і ретроспективізму. Проектував для Харкова на початку XX ст.Автор додаткового корпусу повітової земської управи (4 поверхи) на розі Михайлівського провулка і вул. Б. Хмельницького № 4 (1911 - 1913 р., співавтор М. В. Васильєв, збудований архіт. І. Виноградським).АЛЕКСЄЄВ П. - військовий інженер. Працював на Півдні України на початку XIX ст.Опрацював генеральний план міста Кілії з урегулюванням розпланування, що існувало (1831 р.).АЛІШ Фрідріх-Вільгельм-Павел Васильович - архітектор. Професійну освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв і 1866 р. закінчив курс зі званням класного художника 3-го ступеня. Працював у другій половині XIX ст., застосовував форми середньовічного зодчества.Автор лютеранської церкви в маєтку Фрейденталь на Катеринославщині (1881 р.).АЛТУХОВ М. І. - інженер. Працював в другій половині XIX ст.Виконав проект водопостачання для м. Феодосії (1883 р.).АЛФЬОРОВ Микола Федорович (1780 - 1848) - архітектор, художник, гравер. Народився на Слобожанщині. Навчався у просвітницькому гуртку (так званій Попівській академії) архіт. О. Паліцина в с. Попівці на Сумщині. З 1800 р. вчився і працював в Петербурзі під керівництвом А. Вороніхіна і Ч. Камерона. В 1805 - 1810 рр. вдосконалював професійну майстерність у містах Західної і Південної Європі. З 1838 р. - почесний вільний общник Петербурзької Академії мистецтв.В архітектурній творчості дотримувався суворих форм ампіру.Автор проекту Вознесенської церкви, побудованої у с. Великий Бобрик на Сумщині на замовлення генеральші О. Рахманової (1808 р.).1817 р. спроектував оригінальну церкву-пам'ятник на честь загиблих російських вояків при підкоренні Казані (збудовано 1823 р. під керівництвом архіт. Шмідта).У 20-і роки А. жив і працював на Слобожанщині.1805 р. видав працю про техніку виконання гравюр "Способ гравировать крепкою русскою водкою, с прибавлением способа гравировать карандашом и составлять потребные для сего лаки, и прочее".АЛЬБРАНС П. Л. - інженер. Професійну освіту отримав в Петербурзькому Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення. Працював на Півдні України в середині XIX ст. , де виконав наступні роботи:Зйомка місцевості для виконання проекту каналу Буг - Одеса,Проект греблі у Херсоні (1831 р.),Набережна і мол у Ялті,Мости на мисі Ай-Тодор в Криму.1852 р. А. зробив опис Херсонської губернії і зібрав зразки будівельних матеріалів.АЛЬБРЕХТ Е. А. - будівничий парків, вчений, садівник. Працював в Криму у другій половині XIX ст.Разом із художником-пейзажистом Ю. Клевером і садівником Енко створював з 1885 р. ландшафтний Фороський парк (заснований 1834 р.).АЛЬОШИН Павло Федотович (16.02.1881 - 07.10.1961) - архітектор. Народився і середню освіту отримав в Києві. 1904 р. закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів, під час навчання в якому надсилався за кордон для ознайомлення з архітектурою Австрії, Франції, Німеччини, Англії, Італії та Греції, прийняв участь і переміг у конкурсах на проекти зразкового чотирикласного училища в Києві та гімназії у Катеринодарі (обидва 1903 р.). В 1913 - 1917 р. навчався в Академії мистецтв в Петербурзі й отримав звання художника-архітектора.До 1917 р. займався приватною практикою у Києві, в 1918 - 1920 рр. працював головним архітектором міста, в 1922 - 1924 рр. - губернським архітектором. Приймав участь у заснуванні в Києві архітектурного і художнього інститутів, з 1921 р. - професор (учні В. Заболотний, П. Юрченко, П. Шпара та інші). 1945 р. обраний дійсним членом Академії архітектури УРСР, з 1946 р. - доктор архітектури.Свою творчу й будівельну працю розпочав в Петербурзі, де спорудив будинок торговельно-промислового товариства Бажанова і Чувалдіної (1907 -1909 рр., інтер'єри з участю М. Реріха і М. Врубеля).Виконав низку конкурсних проектів: реального училища у В'ятці (1905 р.), комерційного училища в Казані (1906, 4-а премія), гімназій в Катеринбурзі, 4-х шкіл для різних міст, Міської публічної бібліотеки в Києві (всі 1909 р.), а також купецького зібрання, губернської земської управи (1913 р.), курорту-саду "Камперія-Сарич" поблизу Ласпі в Криму (1917 р., співавтор Г. Дубелір, участь - архіт. В. Яковлєв).В залежності від призначення і містобудівної ситуації А. використовував стильові форми неоампіру, неороманіки, зрілого модерну і українського необароко.У дореволюційний період збудував у Києві наступні споруди:Педагогічний музей на вул. Володимирській (1909 - 1911 рр.),Перша жіноча Ольгіївська гімназія на розі вулиць Володимирської і Фундуклеївської (1909, 1914 - 1927 рр.),Прибутковий будинок Ф. О. Альошина на вул. Маловолодимирській № 74 (1909 - 1911 рр.),Особняк Ковалевського на розі вулиць Єлизаветинської /тепер Пилипа Орлика № 1 і Левашовської № 15 (1911 - 1912 рр.),Житловий будинок на вул. Володимирській № 19 - Софіївській площі (1914 - 1916 рр.),Житловий будинок Ф. Альошина на вул. Виноградній /пізніше Академіка Богомольця № 5 (1914 р.).Друкував наукові дослідження у професіональній пресі. Твори: Об архитектуре школьных зданий // Труды IV съезда русских зодчих в С.-Петербурге. - СПб, 1911. - С.169 - 191; О библиотеке архитекторов Викентия Ивановича и Александра Викентьевича Беретти в Киеве // Архитектурно-художественный еженедельник. - 1916. - № 18. - С. 207-213; Батько і син Беретті // АРУ. - 1938. - № 3. - С. 39-50.Багато і плідно працював після Жовтневих подій в Харкові й Києві у формах конструктивізму й традиціоналізму. Викладав у Київському художньому інституті. Найвідоміші твори: селекційна станція в Миронівці, будинок лікаря на вул. Великій Житомирській № 17 в Києві і селище Харківського тракторного заводу.АМБРОЖЕВИЧ Михайло Михайлович - інженер. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Будівельному училищі, яке закінчив 1884 р. і отримав звання цивільного інженера.Працював на будівництві цукрових заводів України.АМВРОСИМОВ Михайло Андрійович (1776 - 1825) - архітектор. Народився у Петербурзі. 1790 р. почав службу в Преображенському полку, з 1797 р. - вчитель архітектури і арифметики, через рік - помічник архітектора в Конторі міських будівель, а з 1799 р. викладав сільську архітектуру в Школі землеробства.В 1802 - 1817 рр. працював губернським архітектором у Полтаві, потім за сімейними обставинами переїхав до Воронежа, де теж обіймав посаду губернського архітектора. Незабаром за клопотанням губернатора М. Г. Репніна повернувся у Полтаву, де очолював місцеву креслярню.Твори А. - яскравий зразок української ампірної архітектури.Мистецький доробок зодчого в Полтаві виглядає наступним чином:Виконання генеральних планів міста (1803 і 1805 рр.),Керівництво забудовою Круглої площі,Первісний проект Монумента Слави на Круглій площі (1804 р., здійснений в 1805 - 1811 рр. за участю Тома де Томона і ск. Ф. Щедріна, консультанти Ф. Гордєєв, І. Мартос),Богадільня (1808, 1820 - 1823 рр.),Театр (1810 р.),Робітний заїжджий двір (1812 р.),Торговельні ряди (1812 - 1814 рр.),Дзвіниця церкви Вшестя (1814 р.),Житлові будинки.Можливо проект А. було використано при будівництві Великої синагоги на вул. Гоголя № 6 (1850 р.).Приймав участь у розробці проектів реконструкції повітових міст Полтавщини і Чернігівщини (1803 - 1805 рр., співавтор А. Карташевський).Разом з помічниками у повітових містах збудував:Споруди присутствених місць - 23,Поштові будинки у 105 населених пунктах,Лікарні у Кременчуку, Ромнах, Пирятині,Військові казарми й лазарети у Зінькові, Гадячі, Ромнах, Хоролі, Кременчуку і Прилуках,Виконав ансамбль споруд Іллінського ярмарку (торговельні ряди, контрактовий будинок тощо) у Ромнах.Розробив і здійснив проекти повітових училищ, будинків гауптвахт в Кременчуку та інших містах.В Кременчуку збудував браму з огорожею навколо міського саду.АНАСТАСЬЄВ Костянтин Михайлович (1796 - ?) - інженер. Народився у Таврійській губернії. Будівельну діяльність почав у військових поселеннях Херсонській губернії. Професійну освіту отримав у Петербурзькому Інституті корпусу інженерів шляхів сполучення, який закінчив 1819 р.Був членом комітету по будівництву сухих доків у Севастополі, з 1840 р. - його голова., в 1839 - 1840 рр. керував будівництвом майстерень і казарм. Споруди витримував у стильових формах пізнього ампіру.1847 р. одержав чин генерал-майора, одночасно працював в Корпусі інженерів морської будівельної частини, з 1851 р. - командир південного округу морської будівельної частини і голова господарського комітету.Приймав авторську участь у проектуванні споруд.АНДЕРСІН Михайло Федорович (1850 - ?) - інженер. Початкову освіту одержав у Миколаївському інженерному училищі. 1874 р. поступив на старший курс і 1875 р. закінчив Будівельне училище у Петербурзі, отримав звання цивільного інженера. Допомагав архіт. М. Бенуа споруджувати театр у Павловську. Служив і працював у військових частинах, приймав участь у російсько-турецькій війні.Збудував водоймище Києво-Печерської лаври (1875 - 1876 рр.).АНДРЕОЛЕТТІ Едуард Людвігович (1872 - ?) - архітектор. Первісну освіту отримав в Одеській рисувальній школі, де здобув дві бронзові медалі. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв з 1893 до 1901 р. і за проект міської думи у столиці отримав звання художника-архітектора.Працював на зламі XIX - XX ст. в дусі модернізованих історичних стилів. Приймав участь в архітектурних конкурсах для українських міст, виконав:Проекти церкви в с. Згуровка на Полтавщині (1902 р., 1-а премія і рекомендований до придбання, співавтори обох Г. Косяков, Н. Подберський).АНДРЕОЛЕТТІ [ПАГИРЕВ] Іван Іванович (1869 - ?) - скульптор. Після навчання у Одеській рисувальній школі (1888 -1894 рр.), де був відзначений великою бронзовою медаллю, 1894 р. поступив, а 1900 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і здобув звання художника. З 1901 р. удосконалював майстерність за кордоном. Крім інших станкових і монументально-декоративних праць виконав:Пам'ятник засновнику Харківського університету В. Каразіну (1906 - 1907 р., архіт. О. Бекетов).