ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Архітектура. Будівництво → Методи архітектурного проектування (за Б.Г.Бархіним)

Роль конструктивного задуму

Саме формулювання завдання архітектури як створення матеріального середовища шляхом штучного виділення певної частини простору як матеріальної оболонки об'єму показує необхідність злитості архітектурно-просторового і конструктивного задумів і ту роль, що приділяється техніці як засобу створення архітектурної споруди.

Комплексний метод припускаєодночаснурозробку архітектурної і конструктивної структури будівлі. Будь-яке удосконалювання конструктивного і технічного рішення є удосконаленням архітектурного рішення.Усяка робота над організацією простору є робота над технікою, усяка робота над технічною проблемою є робота над рішенням простору. Структурне мислення, розвинене в архітектора в процесі навчання, дозволяє вирішувати подібні задачі синтезу конструктивної і композиційно-образної побудови об'єкта.

Видатний архітектор ФеліксКандела висловив думку про те, що сучасну архітектуру можна створювати як скульптуру, що сприймається "зсередини". Інструментом, що дозволяє створити ці "скульптури", служать різні структури, і архітектор повинний уміти користатися цими структурами. Тому в учнях архітектурних шкіл, на його думку, необхідно розвивати структурну уяву.

Ця думка майстра розкриває найважливіше завдання проектування, що полягає в створенні цілісності архітектурної і конструктивної структурибудівлі, зв'язку форми і конструкції. Взаємовплив техніки і художньої творчості являє собою складний суперечливий процес, що знаходить свою єдність у композиції архітектурного твору.

Фактор економіки

В основі всякого конструювання лежить принцип ощадливого використання матеріалу і праці.Архітектор домагається максимального комфорту і художньої виразності при менших витратах, оцінює всі критерії економічності — проекту, будівництва й експлуатації в їхній взаємодії.

У процесі проектування йдуть пошуки раціональної об'ємно-планувальної і просторової структури. У виробничих і громадських будівлях, в об'єктах культури, спорту й ін. перевіряються принципи трансформації і маневреності використання приміщень з метою одержання економічного ефекту.

Проблема економічності особливо ретельно розробляється на житловій тематиці. Тут вибір структури будівлі і взаємозв'язків квартири з комунікаційними вузлами вирішує принципові питання економічної доцільності.

У соціальномуаспекті проекти повинні враховувати економію здоров'я, моральних і фізичних сил людей, вирішувати проблему відновлення нервової енергії людини, його працездатності, у тому числі шляхом економії часу на пересування тощо. В естетичномуплані методика архітектурного проектування спрямована на організацію заданого програмою утилітарного життєвого процесу і його оптимізації з найбільш зжатою виразністю, з ощадливою витратою художніх і матеріальних засобів.

Композиція як цілісність

Розгляд об'єкта проектування як системи підводить архітектора до розуміння композиції як конкретної єдності й усередині себе розчленованої цілісності.Опанування композиції зв'язано з умінням виділити головне, істотне, установити правильні співвідношення головного і другорядного.

Робота над композицією, насамперед, складається з пошуків просторової організації середовища. Цілісність просторової композиційної структури визначається доцільністювнутрішньої побудови і зовнішніх зв'язків об'єкта і виражається в домірності форм і їхньої гармонізації, в апеляції до внутрішнього світу людини, до його архетипічного почуття естетичної упорядкованості.

Композиція архітектурного твору створюється за законами необхідності і краси.В архітектурі критерії прекрасного і доцільного визначаються сукупністю технічних і економічних умов, світогляду й ідеології, характерної для суспільства [191, стор. 150].

Приступаючи до розробки композиції споруди або ансамблю, автор повинен визначити тему, що буде головною в композиції.

У результаті комплексного підходу до проектування автор повинен вирішити складне творче завдання — створити цілісну за задумом, закінчену і гармонічну архітектурну композицію.

Своєрідність композиції об'єкта створюється, насамперед, особою формою просторових зв'язків усіх його елементів.

При побудові композиції варто враховувати послідовність сприйняття простору в часі-поступовий розвиток внутрішнього простору щодо людини, що рухаєтьсяв ньому - як істотну умову художньої виразності.

Композиція розглядається як організованеціле. Вона характеризується гармонійним співвідношенням частин і цілого, взаємозв'язком мас і об'ємів, просторовою єдністю елементів, співпідпорядкованістю і погодженістю деталей.

Художні засоби і закономірності

У круг творчих проблем входять певні засоби і закономірності, що формують композиційну тему твору і надають об'єкту естетичної і художньої виразності. Закономірності композиційної побудови повинні випливати з цілісної концепції даного об'єкту проектування.

До засобів гармонізації в архітектурі відносять архітектоніку (тектоніку), масштаб і масштабність, ритмічні і метричні закономірності й інші засоби архітектурної композиції.

Робота над архітектонікою об'єктав процесі проектування починається, як тільки розробляється об'ємно-просторова побудова, і функціональне рішення втілюється в конструктивному задумі. Архітектонічний лад твору як система відносин цілого й окремих його частин виявляється в гармонійній побудові, ритмічних і метричних відліках і масштабній структурі. Метод комплексного проектування сприяє розумінню тектоніки як художньо осмисленої конструктивної структури і виразу статичних закономірностей.