ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Архітектура. Будівництво → Бахчисарай - Ханський Палац

Бахчисарай - Ханський Палац

Фраґмент мармурового фонтана

в Басейному дворику

У Літній альтанці й Басейному дворику збереглися два фонтани, вирізаних із білого мармуру. Один з них, що стоїть у Літній альтанці, розміщено в центрі невеликого квадратного басейну. Другий, розташований у Басейному дворику, за своєю формою дуже схожий зі славетним "Фонтаном сліз", але, на відміну від нього, доповнений своєрідним каскадом - мармуровим різьбленим жолобом. Цім каскадом чиста вода з фонтану тече до басейну, над котрим у минулому стояла легка дерев'яна альтанка.

Комплекс Літньої альтанки й Басейного дворика, де панувала прохолода й дзюрчала вода, був перфектним місцем для відпочинку, де хани зі своїми наближеними могли вести бесіди, улаштовувати легкі трапези, слухати музику.

Бахчисарай - Ханський Палац

Сторінка кримської рукописної книги 18 ст.

Придворне життя в Ханському Палаці відзначалося інтеллектуалізмом у стилі своєї епохи. Дуже популярними темами для бесід на дозвіллі були містика, астрологія, філософія, а також поезія - в цьому випадку мали місце і своєрідні поетичні змагання між віршотворцями.При ханському дворі мешкало чимало поетів. Імена деяких з них відомі з авторських підписів під епітафіями Ханського цвинтаря, розписів Великого Ханського мечету. Взагалі, література (й особливо красне письменство) була вельми розвинутою галуззю кримськотатарської культури. В країні створювалися історичні праці (на кшталт життєписів ханів, складених Раммал-Ходжой та Мухаммедом Різою, описів окремих епізодів історії на зразок праці Мехмеда Сенаї), наукові вишукування з теології, юриспруденції, мовознавства тощо.

Час від часу в якості поетів виступали й самі хани. Деякі з членів роду Ґераїв мали неабияке літературне дарування. Зазвичай вони приховували свої царствені імена під псевдами - наприклад, Гази II Ґерай був відомий шанувальникам поезії (а також музики) як Газаї, Мехмед IV Ґерай - як Кямиль (мав він також інше псевдо - Софу), в імені Резмі слухачі впізнавали Багадира I Ґерая, а в Ремзі - Хаджи Селіма I Ґерая. Віршовані твори складали й принцеси з роду Ґераїв - як, наприклад, Хан-Заде-ханим, сестра Газаї, вона ж дружина Резмі й мати Ремзі.

Історичні хроніки, написані в Кримському ханаті, є безцінними джерелами відомостей для сучасних істориків, а поетичні твори кримських авторів ханської доби (досить маловідома частина культурної спадщини кримських татар) нині починають публікуватися в Криму в віршованих перекладах.

Хоча ханська поезія й невідома абсолютної більшості читачів, літературні переклади ханських творів існують вже досить давно. Українська література може пишатися тим, що один з її найвидатніших представників - Іван Франко - збагатив її своїм перекладом деяких творів великого кримського поета й правителя - Гази ІІ Ґерая:

Бахчисарай - Ханський Палац

Гази II Ґерай (Газаї) - поет та великий правитель

ГАЗАЇ (Гази II Ґерай)

Проста душа для нас ліпша як простий ріст,

Від чорних брів міліший конський хвіст*.

До луків тужимо ми все й до гострих стріл,

Більш ніж до гарних лиць та до жіночих тіл.

Товариш наш - меч гострий та твердий,

Байдуже до пухких та білих нам грудий.

Ми серце до коня в'яжем, що бистро ніс,

Не до маленьких ніг та золотистих кіс.

Острогами коня зіпнем, хай бистро грає,

А жадна Пері нас очима не спіймає.

Ми присвятилися війні й боям святим,

Рум'яне личко й стан дівочий - менше з тим!

Душа в нас кождого лиш боротьби жадить,

Замість води й вина нам кров ворожу пить!

Переклад Івана Франка

* Так зв. бунчук, що служив татарам за воєнний стяг (Прим. І. Франка)

РЕЗМІ (Багадир I Ґерай)

Щедротна доля нечестивим! Чесним - скупа на виказ.

Скарбівня знань до тіла втіх облесним - скупа на виказ.

Мій зір тьмяніє від сльози зажури на ніч кромішню:

Щока люблянки сяєвом нещезним - скупа на виказ.

Мені алмазну товч у рани сипле жорстока доля,

А зцілювати зціленням чудесним - скупа на виказ.

Вірша Резмія вуглиться чернетка на попіл болю, -

Душа ж, узята полум'ям небесним, - скупа на виказ.

Переклад Валерія Ляхевича

КЯМІЛЬ (Мехмед IV Ґерай)

Повім тобі про горе потаємне:

Вточила доля через край мені

Журби, - аж явне в зорі потаємне.

Звільни з жалів і втіху дай мені!

Я - вгорнений в шалицю світоброда,

Я - всім чужий і ниций світоброда,

Я - зійшлий на стежиці світоброда, -

Хоч кріхту співчуття украй мені!

Не руш душі, що прагне милосердя,

На крівцю сліз не перетворюй; стрверди

Свою гостинність - і хай будуть щедрі

Твої долоні: цим зарай мені.

В очах моїх - відсвітні серця рани,

А в мізку від твоїх докорів шрами,

Тараниш мені совість і - тираниш...

Скінь тінь твою, мов птах Гумай, мені!

Кяміль рече: ти маєш слово чемне,

Ти - джерело доброчину недремне, -

І я прийшов до тебе недаремне:

Ти хліб потреб переламай мені!

МЕНҐЛІ II ҐЕРАЙ

Б'ємося ми в тенетах, мордуємся в кайданах,

Бо в рабстві у чорнизни кучериків коханих.

Коли б на трона сіла вродливиця бездушна -

Стояли б ми у брами прошаччям голодраним.

Щоб пилом ніжок ніжних одтінювати очі,

Красуню виглядаєм і звечора, і зрана.

Продати нас чужинцю за гріш - простіш немає,

Бо ми трояндоликій - даремщина неждана!..

Якби ці вірші схвальність у Навої дістали, -

Зрадів би Крим за мене, Менглі Герая, хана.

Переклад Миколи Мірошниченка

ЗАЛА ДИВАНУ

Бахчисарай - Ханський Палац

Тераса з колонами

при вході в Залу Дивану

Зала Дивану була серцем політичного життя Кримської держави. Кримський Диван (державна рада) дуже різнився з однойменною установою при турецькім дворі. Якщо стамбульський Диван був радше "радою міністрів" (склад котрої мінявся за бажанням султана), то бахчисарайський становив собою свого роду "парламент": його постійні члени, кримські беї, були не міністрами, а повноправними представниками територіяльних громад, об'єднаних під їхньою владою. Від імені своїх громад (родів) вони й виступали на зборах високої ради.Стіни Зали Дивана - безмовні свідки епохальних подій в історії Кримського ханату. У цих стінах проводилися збори, на яких кримські государі спільно зі своїми беями, суддями та придворними чинами вирішували різні питання внутрішньої та зовнішньої політики, приймали закони, розглядали найважливіші судові справи, давали авдієнції іноземним послам. У цім залі визначалися долі Кримської держави, в нім урочисто сходили на престол кримські хани. В цім залі чиновники, що приїжджали з Істанбулу, оголошували султанські укази про скасування ханських повноважень нинішнього хана та призначення нового.Коли хан сповіщав маґнацтво про засідання Дивана, беї залишали свої родові маєтки та прибували в Бахчисарай до ханської наради. Церемонії, що проходили за ханських часів у Залі Дивана, відзначалися врочистістю. Черговість уходу відвідувачів до авдієнцій визначав спеціяльний достойник ханської адміністрації - капиджи-баши, символом повноважень якого був прикрашений сріблом жезл.