ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Загрузка...

Головна Архітектура. Будівництво → Бахчисарай - Ханський Палац

ЗОЛОТИЙ ФОНТАН

Бахчисарай - Ханський Палац

Золотий фонтан у Фонтанному дворику

Перед тим, як зробити молитву, мусульмани творять абдез - обряд омовіння. Для проведення цього ритуалу призначений Золотий фонтан, що стоїть у внутрішньому дворику неподалік від входу до Малого Ханського мечету. Маючи намір приступити до молитви, кримські хани та їхні наближені спочатку підходили до фонтану, творили омовіння й допіру після того прямували до Малого мечету.

Фонтан висічено з білого мармуру та прикрашено золоченим різьбленим орнаментом із квітів, листів, фруктів, виноградних лоз. Ця пишна орнаментальна рослинність покликана символізувати вічні сади вирію, а велика розетка в центрі композиції - ідею вічного життя. Фонтан несе два арабські написи. Верхній повідомляє, що фонтан збудований 1733 р. за хана Каплана I Ґерая. Нижній є цитатою з Корана:

Й напоїв їх Господь напоєм чистим (76:21).

ДБахчисарай - Ханський Палац жерела мали чималу значимість у культурних традиціях кримських татар. Це було обумовлене не тільки практичними розуміннями та сухим кліматом Криму, але і тим особливим сакральним змістом, котрий несли в собі поняття Води і Джерела. Вода - це прообраз рік, що протікають раєм, це вособлення самого життя. Джерело - це око землі (кримськотатарське слово cesme (джерело) походить від перського слова зі значенням око).

Благоустрій природного джерела та спорудження на ньому фонтана вважалося богоугодною справою - і тому багато знатних заможних кримців не жаліли витрат, аби подарувати місту чи селу фонтан. Цей добрий звичай наслідували й самі хани, що також споруджували фонтани для жителів столиці й інших кримських міст. Фонтани називалися за іменем будівника й іменувалися, наприклад, "Фонтан Мехмеда Ґерая хана", "Фонтан Ісляма Ґерая хана", "Фонтан Сефера Гази-аги", "Фонтан Абу-Ахмед-аги" і т.д. Ім'я того, хто побудував фонтан, висікалося на кам'яній плиті (іноді разом із коротким віршем), щоб люди, що прийшли за водою, могли помолитися за нього.

Бахчисарай - Ханський Палац

Один з публічних фонтанів на вулиці Бахчисарая

Доліна ріки Чурук-Су, в якій лежить Бахчисарай, була багата на природні джерела, що збігають по крутих схилах Бахчисарайської ущелини. Будівельники Ханського Палацу скеровували води цих джерел по підземних керамічних трубах, створивши щільну й складну водогінну мережу, що була здатна забезпечити водою сьомититисячну столицю з її 120 вуличними джерелами (а також із численними фонтанами Ханського Палацу) виключно за рахунок місцевих водяних ресурсів.

МАЛИЙ ХАНСЬКИЙ МЕЧЕТ

Бахчисарай - Ханський Палац

Малий Ханський мечет: вид із Гаремного дворика

Державною реліґією Кримського ханату був суніцький Іслам ханафіцького мазгабу. Повноваження провідника кримської мусульманської громади належали муфтію. Він був надзвичайно значущою постаттю не тільки в духовнім, але й у політичному житті країни, оскільки саме він оцінював відповідність тих чи інших законодавчих актів віровченню та правовим нормам Ісламу. Муфтій Криму був незалежний від ханської влади, підпорядковуючись не ханові, а безпосередньо вищому реліґійному чину - халіфу (цей титул з 1517 р. належав турецьким султанам). Висновки муфтія були обов'язковими до виконання. Відомі випадки, коли при виникненні суперечок між членами ханського роду з приводу права на престол муфтій приймав остаточне рішення про те, хто мусить зійти на трон - і претенденти, що сперечалися, підкорялися його слову.Бахчисарай був центром реліґійного життя країни. Тут розташовувалися медресе - реліґійні навчальні заклади (й серед них - давнє славетне Зинджирли-медресе), азіси (святі місця) і щонайменше три десятки мечетів. Діяльність духовних наставників не обмежувалася богослужіннями - вони відповідали також і за освіту молоді. По школах-мектебах у Бахчисараї йшло навчання дітей писемності.

Бахчисарай - Ханський Палац

Портал при вході до мечету, прикрашений написом з ім'ям Селямета II Ґерая

Примітною особливістю реліґійного життя ханської столиці була наявність тут кількох громад дервішів (софу) - членів містичних братств, що намагалися осягти таємниці буття через особливі ритуали - колективні моління й танці. Дервіші мали в місті кілька текіє - свого роду монастирів. Прихильники суфізму траплялися й у ханській родині. Зокрема, суфіями були Мехмед IV Ґерай (1641-44; 1654-66) та Хаджи Селімо I Ґерай (1671-78; 1684-91; 1692-99; 1702-04).Характерною рисою, притаманною ханській адміністрації, була її толерантність стосовно послідовників інших віровчень - вельми рідкісне явище в світовій історії тих часів. До складу кримського населення входили, крім мусульман, групи християн грецького, вірменського і римського закону, караїмів і юдеїв. Факти реліґійних переслідувань з боку держави в Кримському ханаті невідомі. Навпаки, деякі з кримських ханів навіть надавали фінансову допомогу грецькому монастирю, розташованому в околицях фортеці Кирк-Єр. Усі немусульманські громади Криму мали власне судочинство. Шаріяцькому суду підлягали лише найтяжчі злочини.

Бахчисарай - Ханський Палац

Міхраб Малого Ханського мечету

Малий Палацевий мечет має безліч цікавих архітектурних особливостей, зокрема - вітрильний купол, побудований з особливої легкої цегли плінфи. Головним об'єктом у мечету є міхраб: ніша в південній стіні будівлі. Міхраб орієнтовано на священне місто Ісламу - Мекку; до нього під час служби спрямовані очі людей що моляться. Вирізаний у камені орнамент верхньої частини міхрабу відтворює уявлення середньовічних ісламських теологів про Всесвіт: сім різьблених орнаментованих пасів відповідають сьома рівням небес.

Печатка Сулеймана в Малому Ханському Мечеті

Над міхрабною нішею в стіні розміщений вітраж, прикрашений ориґінальним знаком, що складається з двох трикутників, накладених один на один. Цей знак використовується в багатьох культурах світу, будучи різним чином трактований в кожній окремій культурі. У традиціях мусульманських народів цей знак зветься "Печатка Сулеймана". Кримські татари використовували цей символ із давніх часів, прикрашаючи їм надгробки, вікна культових будинків, монети та ювелірні вироби

ЛІТНЯ АЛЬТАНКА

Бахчисарай - Ханський Палац

Інтер'єр Літньої альтанки

фото Paul Barker

До 19 ст., коли між колонами Літньої альтанки з'явилися дощаті стінки й вітражі, альтанка складала одне ціле з Басейним двориком, що тепер видно за її вікнами. Альтанка й дворик становили разом один з рекреаційних комплексів, вельми характерних для Ханського Палацу. Подібні місця для відпочинку мали вигляд тінистих закритих двориків, оточених стінами, наповнених багатою рослинністю й квітниками. В них споруджувалися альтанки, павільйони, фонтани і басейни. Декоративні сади були важливим компонентом архітектурного ансамблю Ханського Палацу, займаючи значну частину його площі.